Ухвала суду № 69465259, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" жовтня 2017 р. справа № 808/1648/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі №808/1648/17 за позовом Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення недоїмки по сплаті відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії за списком №1, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.06.2017 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по травень 2017 в сумі 143861 грн. 03 коп..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за період з квітня по травень 2017 року включно в сумі 143861 грн. 03 коп..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу відповідача, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обовязковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Мелітопольське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058), Положенням про Пенсійний фонд України.

Згідно статті 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообовязкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідач - Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (код ЄДРПОУ 00240106) відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та на підставі п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначена та виплачується пільгова пенсія (а.с.70).

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по травень 2017 року зазначеним вище громадянам підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданими позивачем до матеріалів справи.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) направлялись Мелітопольським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізької області до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» засобами поштового звязку.

Проте, в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 та Інструкції №21-1, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеним вище громадянам, у звязку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій за період з квітня по травень 2017 року включно становить 143861,03 грн. (а.с.6-14).

Оскільки заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час відповідачем не відшкодована, пенсійний орган звернувся до суду з позовом про стягнення такої заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі по тексту - Закон №1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Так, статтею 2 Закону №1058 визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного обєкта оподаткування.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обовязок відповідача сплатити до пенсійного органу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з чим погоджується колегія суддів.

Факт нарахування, виплати та доставки пенсій особам, зазначеним у розрахунках пенсійного органу підтверджується наданими позивачем до суду апеляційної інстанції документами з пенсійних справ осіб, яким виплачувалась пенсія (а.с.29-69).

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція №21-1).

Згідно із п.6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі, крім іншого, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно п.6.5. Інструкції №21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно п. 6.4. та 6.7 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.8. Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як зазначалося вище, пенсійний орган направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх вручення відповідачу (а.с.6-14). Вказані розрахунки відповідачем не оскаржені.

Проте, в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 та Інструкції №21-1 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2, у звязку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій становить за Списком №1 в сумі 143861 грн.03 коп. за період з квітня 2017 року по травень 2017 року.

Зазначена заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час відповідачем не відшкодована.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів щодо підстав стягнення недоїмки по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії щодо пенсіонера ОСОБА_3 на суму у розмірі 115329,76 грн..

Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи до суми заборгованості в розмірі 143861 грн.03 коп. Мелітопольським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізької області включено донарахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, що підлягають відшкодуванню, за попередні періоди у сумі 99440,15 грн., разом з заборгованістю, яка утворилась на 25.04.2017 року в розмірі 15889,61 грн., борг по вказаному пенсіонеру складає 115329,76 грн. (а.с.5, 17-28).

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржувалось ані зазначене донарахування пенсіонеру ОСОБА_3, а ні взагалі розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Згідно п.п.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по травень 2017 року в сумі 143861,03 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року Державному підприємству «Мелітопольський завод «Гідромаш» було відстрочено сплату частини судового збору у розмірі 613,70 грн. до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Оскільки на час постановлення судом рішення по справі апелянтом не сплачено частину судового збору у розмірі 613,70 грн., колегія суддів вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 808/1648/17 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 808/1648/17 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 613 (шістсот тринадцять) гривень 70 копійок.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя:І.В. Юрко

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак