Постанова № 69465242, 10.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов’язання повернути незаконно утримані податки та збори із пенсійних виплат,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2017 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому, із урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного утримання із його пенсійних нарахувань податку на доходи фізичних осіб та військового збору за липень, серпень, жовтень та листопад 2016 року із суми, що перевищує 3654 грн.; зобов’язати відповідача повернути йому утримання з доплат до пенсії на виконання рішень Івано-Франківського міського суду від 11.03.2016 року, від 18.04.2016 року, 23.05.2016 року, 02.06.2016 року у вигляді податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15% в сумі 5222,50 грн. та військового збору в розмірі 1,5% в сумі 522,25 грн. від суми пенсійних виплат, що перевищила 3654 грн. за липень, серпень, жовтень, листопад 2016 року, всього на загальну суму 5744,75 грн.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року позов задоволено. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повернути ОСОБА_1 утримання з доплат до пенсії на виконання рішень Івано-Франківського міського суду від 11.03.2016 року, від 18.04.2016 року, 23.05.2016 року, 02.06.2016 року у вигляді податку на доходи фізичних осіб в сумі 5222,50 грн. та військового збору в сумі 522,25 грн. за липень, серпень, жовтень, листопад 2016 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що пунктом 167.4 статті 167 ПК України встановлено, що ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму їх індексацій, нараховану відповідно до закону), визначеної у п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Кодексу, які отримуються платником податку з ПФУ. Відповідно до п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суми пенсій (включаючи суму їх індексацій, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з ПФУ, розмір яких в 2016 році (у розрахунку на місяць) перевищує 10740 грн., є об’єктом оподаткування військовим збором у частині такого перевищення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального права, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в які просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що з 01 січня 2015 року відповідно до підпунктів 162.1.1,162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент. Крім того, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31 липня 2014 року №1621-VІІ та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_2 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсій набрали чинності 01 січня 2015 року і не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

З 01 липня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1411-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій», яким внесено зміни у п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 та п. 167.4 ст.167 Розділу IV Кодексу. Так, згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 Кодексу до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексацій. Нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 10 740грн), у частині такого перевершення. Крім того, відповідно до п. 167.4 ст.167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму індексації, нараховану відповідно до закону, визначеної у п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 Кодексу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України.

Апелянт звертає увагу на те, що з пенсії, яка належала позивачу до виплати з липня 2016 року утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору не проводилося. Оподаткуванню підлягали суми доплат за минулий час, а саме: в липні 2016 року – за грудень 2015 року, у серпні 2016 року – за період з лютого 2015 року по червень 2016 року.

Таким чином, нарахування та утримання доходу з фізичних осіб та військового збору з позивача за попередні періоди (за період до 01 липня 2016 року) управління діяло в межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1, 2, ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером з вересня 2010 року, йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

05.09.2016 року, 02.09.2016 року, 18.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявами до управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську, в якій просив надати інформацію про пенсійні нарахування у липні 2016 року та які проведені з них стягнення.

Згідно копій відповідей УПФ України в м.Івано-Франківську від 16.09.2016 року №306/Ч-15, від 16.09.2016 року №303/Ч-15, від 01.11.2016 року №356/Ч-15 ОСОБА_1 в липні 2016 року виплачено пенсію в сумі 7026,94 грн., з якої утримано 970,90 грн. податок на доходи з фізичних осіб в розмірі 15% пенсії в частині, що перевищує 3654,00 грн. на місяць (за грудень 2015 року); 97,09 грн. військовий збір в розмірі 1,5% розміру доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб (за грудень 2015 року); в серпні 2016 року нараховано пенсію в сумі 22 039,67 грн., з якої утримано 2626,21 грн. – податок на доходи з фізичних осіб в розмірі 15% пенсії в частині, що перевищує 3654,00 грн. на місяць (за період з лютого 2015 року по червень 2016 року); 262,61 грн. військовий збір в розмірі 1,5% розміру доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб (за період з лютого 2015 року по червень 2016 року); розмір пенсії до виплати у листопаді 2016 року становить 62837,08 грн., з якої утримано 7422,65 грн. податок на доходи фізичних осіб, 733,82 грн.військовий збір.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України та доБюджетного кодексу України.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків (стаття 9 цього Кодексу) належить податок на доходи фізичних осіб.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що починаючи з 01 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.

Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статті 163 цього Кодексу, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового Кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що становить 10740 грн.

При цьому, з 01 січня 2015 року згідно із статею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1218 грн на місяць. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VІII встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня відповідного року в розмірі 1378 гривень.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, починаючи з 01 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654,00 грн (розмір мінімальної заробітної плати 1218,00 грн х 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 07.07.2014 р. № 1621, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_2 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 163 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що УПФУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов’язання повернути незаконно утримані податки та збори із пенсійних виплат не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. 195, п.п.1, 2, ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року у справі №344/2127/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов’язання повернути незаконно утримані податки та збори із пенсійних виплат відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.