Ухвала суду № 69465210, 04.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (далі по тексту – Позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі по тексту – Відповідач), в якому просило:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20045 від 20.05.2015;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600368/1 від 20.05.2015.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року відкрито провадження у справі № 804/15749/15.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що подані ними до митного оформлення документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. З огляду на належність поданих документів, у відповідача були відсутні підстави для вимоги про надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, отже Відповідачем протиправно винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" відмовлено повністю. (суддя – Царікова О.В.)

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що надані Позивачем до митного оформлення документи не підтверджують в повному обсязі числові значення складових митної вартості товару за МД №110010000/2015/020898 від 20.05.2015 р. та містять розбіжності. З огляду на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах в частині ціни товару у рахунках залежно від вмісту Fe та вартості транспортування, митним органом правомірно було витребувано додаткові документи. Використання митним органом саме резервного методу визначення митної вартості є обґрунтованим.

Позивач – ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15 в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, зазначив, що з огляду на умови постачання CPT – станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010) та з огляду на приписи п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України подання транспортних документів не передбачено. Разом з тим, Відповідачу надавались залізничні накладні, зокрема № АЦ633928, № АЦ633932, № АЦ633933, № АЦ633935, у графах 70, 78 яких зазначено вартість транспортування товару, яка була сплачена Продавцем. Також за вказаними умовами постачання, умовами зовнішньоекономічного контракту у Продавця відсутній обов’язок страхування товару. Зауважено, що на вимогу митного органу про надання договору (угоди, контракту) з третіми особами було надано лист від Продавця від 07.07.2015 року № 286, в якому повідомлено про відсутність такої можливості, оскільки така інформація є конфіденційною, що було залишено Відповідачем поза увагою. При цьому Позивачем надавались до митного оформлення рахунки-фактури, банківський платіжний документ SWIFT від 29.05.2015 року, які підтверджували вартість товару та протиправно були залишені митницею поза увагою.

Крім того, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» було повідомлено, що на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_1» ухвалено затвердження нового найменування товариства – Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» та долучено копію Статуту, відповідно до п. 1.4 ст. 1 якого визначено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_1».

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва.

На підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_1» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат».

Відповідач – Дніпропетровська митниця ДФС подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила останню залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначено, що надані Позивачем документи на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів містили розбіжності, зокрема: не надано договору із третіми особами, що пов’язаний з договором про поставку товарів; рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало; рахунки-фактури надані без номера та дати, що не дає можливості впевнитися, що до митного оформлення подані саме ті документи, які прямували разом з вантажем; за відомостями декларації країни експорту митна вартість оцінюваного товару не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача; не надано документів по взаємовідносинам між АТ «ПГК», ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні», які відповідно до залізничних накладних є платниками, з однієї сторони, та ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» - з іншої сторони.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржувану постанову суду.

У судовому засіданні, заслухавши представників Позивача і Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 29.04.2015 р. між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металургическая компанія» (Продавець) укладено контракт № 15-0835-12, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами до нього, що є невід'ємною частиною Контракту. (а.с.27-30)

Згідно з Додатком № 2 від 05.05.2015 р. до Контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 сторони договору домовились, що Продавець постачає на митну територію України на умовах CPT – станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці згідно Інкотермс 2010 товар, а саме - залізорудний концентрат в кількості 44000 тон за базовою ціною 1913,69 рублів РФ за одну тону при вмісті Fe 66%. Надбавка чи знижка до базової ціни товару складає 20,36 рублів РФ/т за 1 % Fe. Виробником товару є ВАТ «Стойленский ГОК», Росія. Умови оплати: 100% оплата протягом 10 банківських днів з дати здачі товару Продавцем першому перевізнику, обумовлена датою штемпеля станції відправлення в залізничній квитанції про прийняття товару до перевезення. Товаровідправник: ВАТ "Стройленский ГОК", Росія, 309500, Білгородська область, м. Старий Оскол, південно-західний промрайон, площадка Фабрична, проїзд - 4 (а.с.30 зворот).

20.05.2015 р. позивачем була подана вантажна митна декларація № 110010000/2015/020898, відповідно до якої постачався: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом FE203-66,0%, 66,1%, 66,2%, 66,4%, 66,5%, SiO2 – 6,9%, 7,2%, 7,3%, волога - 9,90%; 9,92%, 9,93%, 9,94%, 9,98%, одержаний методом магнітної сепарації. СТО № 00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб. За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 3 046 318,29 руб. (графа 22), вага нетто 1 589 000 кг. (графа 38) (а.с.16).

Разом із митною декларацією до митного оформлення ПАТ «ДМКД» було подано контракт від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, Додаток № 2 від 05.05.2015 р. до Контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, рахунки-фактури (інвойси) № БЕЛ00031 від 07.05.2015 року, № БЕЛ00032 від 07.05.2015 року, № БЕЛ00034 від 08.05.2015 року, № БЕЛ00037 від 09.05.2015 року, № БЕЛ00038 від 09.05.2015 року, № БЕЛ00039 від 10.05.2015 року, листи ПАТ «ДМКД», залізничні накладні, рахунки від виробника до продавця, сертифікати якості та сертифікати про походження товару, довідку про транспортні витрати.

За поданою до митного оформлення МД № 110010000/2015/020898 від 20.05.2015 року посадовою особою митниці, що здійснює митний контроль та митне оформлення, сформовано наступні форми ризиків: 105-2 “Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів”.

В результаті здійсненого відповідачем відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, що робить неможливим застосування основного методу визначення митної вартості, а саме:

1. Товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, додаток №2 від 05.05.2015, що заявлений декларантом ПАТ “ДМКД” як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ “ДМКД” не наданий;

2. Відповідно до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1917,10 руб.РФ/т.;

3. При переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України залізничним транспортом декларант зобов'язаний надати митному органу комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться (п.п.4. ґ) ст.335 Кодексу).

За даними гр.23 “Документа, приложенные отправителем” скан-копій залізничних накладних приєднаних до МД від 20.05.2015 № 110010000/2015/020898, наявні товаросупровідні документи, що надавалися відправником, в т.ч., рахунок-фактура та декларація країни експорту від 30.04.2015 № 10101100/300415/0000476.

Декларантом ПАТ “ДМКД” надано до митного оформлення рахунки-фактури контрактоутримувача:

- від 07.05.2015 №БЕЛ00031 (вартість 1923,87руб.РФ/т , вміст Fе 66,5 % відповідно до сертифікату якості №33 від 07.05.2015),

- від 07.05.2015 № БЕЛ00032 (вартість 1915,73руб.РФ/т , вміст Fе 66,1% відповідно до сертифікату якості №32 від 07.05.2015),

- від 08.05.2015 № БЕЛ00034 (вартість 1921,83руб.РФ/т при вмісті Fе 66,4% відповідно до сертифікату якості №35 від 08.05.2015),

- від 09.05.2015 № БЕЛ00037 (вартість 1917,76руб.РФ/т, вміст Fе 66,2 % відповідно до сертифікату якості №36 від 09.05.2015),

- від 09.05.2015 № БЕЛ00038 (вартість 1913,69руб.РФ/т при вмісті Fе 66 % відповідно до сертифікату якості №37 від 09.05.2015),

- від 10.05.2015 № БЕЛ00039 (вартість 1913,69руб.РФ/т при вмісті Fe 66% відповідно до сертифікату якості №39 від 10.05.2015, що виставлені рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.

Також надано рахунки виробника від 07.05.2015 б/н-2шт, від 08.05.2015 б/н, від 09.05.2015 б/н-2шт, від 10.05.2015 б/н, що виставлені в рамках контракту 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 №1, який не містить умов поставки та не завірений печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ОАО “Стойленський ГОК”).

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fe, ціна залізнорудного концентрату при базі Fe 66,5% визначена на рівні 1240 руб.РФ/т.

Відповідно до зазначеного, рахунок виробника та рахунок контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fe. За відсутності договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Рахунок контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fe, що не відповідає ціні рахунку виробника.

Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.

4. Надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав-учасниць Співдружності рішенням N 5/32 13.09.2001. Відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

5. За відомостями гр.46 наданої декларантом копії декларації експорту від 05.05.2015 № 10101100/300415/0000476 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 33,42дол.США/т, що за курсом ЦБРФ (51,14 руб.РФ за 1 дол.США ) станом на день оформлення зазначеної складає 1709,17руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.

6. За умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку №2 від 05.05.2015, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно п. 10 ст.58 МКУ складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до заяви декларанта від 18.05.2015 №062Д/1261 підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання СРТ Дніпродзержинськ відповідно до п.10 ст.58 МКУ вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.

Оскільки декларантом ПАТ “ДМКД” надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару відповідно до таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Документи, визначені п. 2.6 ст.53 МКУ, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів декларантом не надано.

Відповідач з огляду на вказані розбіжності надав декларанту письмову вимогу про надання протягом 10 днів додаткових документів:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом на поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 20.05.2015 р. за вих. № 062Д/1282 ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у термін визначений п. 3 ст. 53 МКУ.

Відповідно до п. 3.4 ст. 57 МКУ проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості.

З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару за першим методом, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 20.05.2015 №110010000/2015/600368/1, відповідно до якого митну вартість Товару визначено за резервним методом згідно зі ст.64 Митного кодексу України за наявною у митного органу інформацією щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються за прямим контрактом (МД від 13.03.2015 р. № 110010000/2015/020301 та № 110010000/2015/020288) скоригована відповідно до положень п.5 ст. 59 МК України в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт, умови поставки) та фактичних якісних показників оцінюваної партії товару за наданим декларантом сертифікатами якості та розрахована і визначена на 2,9401 руб. РФ/кг.(метод 2ґ). (а.с.22-24).

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2015/20045 від 20.05.2015 року (а.с.19-21)

Скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку рішенням суб’єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналізуючи наведені вище норми колегія суддів приходить до висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод, тобто за ціною договору.

На підставі положень статей 53, 54 Митного кодексу України можна дійти висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в постановах від 31 березня 2015 року (у справах № 21-127а15 та № 21-53а15).

Так, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №110010000/2016/600078/1 від 12.04.2016 року наведено про виявлення наступних розбіжностей у документах, поданих декларантом під час процедури митного оформлення:

1) товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12, додаток №2 від 05.05.2015 року, що заявлений декларантом ПАТ "ДМКД" як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ВМД декларантом ПАТ "ДМКД" не наданий.

В свою чергу, згідно ч.16 ст.58 Митного кодексу України особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згідно із п.4 якої особи вважаються пов'язаними між собою коли: вони є посадовими особами або директорами підприємств один у одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і службовцем; будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них прямо або опосередковано контролює іншого; обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

Приписами ч.18 ст. 58 Митного кодексу України визначеного, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.

Так, Позивачем не було подано пояснень про взаємопов'язаність сторін. Документи та відомості, які б спростовували або підтверджували зазначене, до митного оформлення надано не було.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що виробником та відправником Товару є ВАТ "Стойленский ГОК", Продавцем за Контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12, укладеним Позивачем, є ТОВ "Русская горно-металлургическая компания". Тобто вказаний Контракт є посередницьким, а не прямим, як вірно вказано митним органом.

Згідно п.1 ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Тобто, необхідність витребування договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не є безпосереднім свідченням наявності розбіжностей. Необхідність надання такого документу може мати місце лише у випадку витребування додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі виявлення розбіжностей у документах, які є обов'язковим для визначенням митної вартості товарів, наведених у ч.2 ст.53 МК України.

3,4) відповідно до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1917,10 руб. РФ/т.

Так, базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 РФ/т при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 РФ /т за 1% Fe долі в пропорції.

Також надано рахунки-фактури рахунку-фактурі контрактоутримувача від 07.05.2015 №БЕЛ00031 вартість товару становить 1923,87 руб.РФ/т при вмісті Fе 66,5 % відповідно до сертифікату якості №33 від 07.05.2015.

В рахунку-фактурі контрактоутримувача від 07.05.2015 № БЕЛ00032 вартість товару становить 1915,73 руб.РФ/т. при вмісті Fе 66,1% відповідно до сертифікату якості №32 від 07.05.2015.

В рахунку-фактурі контрактоутримувача від 08.05.2015 № БЕЛ00034 вартість товару визначена на рівні 1921,83 руб.РФ/т при вмісті Fе 66,4% відповідно до сертифікату якості №35 від 08.05.2015.

В рахунку-фактурі контрактоутримувача від 09.05.2015 № БЕЛ00037 вартість товару становить 1917,76 руб.РФ/т. при вмісті Fе 66,2 % відповідно до сертифікату якості №36 від 09.05.2015.

В рахунку-фактурі контрактоутримувача від 09.05.2015 № БЕЛ00038 вартість товару становить 1913,69 руб.РФ/т. при вмісті Fе 66 % відповідно до сертифікату якості №37 від 09.05.2015.

В рахунку-фактурі контрактоутримувача від 10.05.2015 № БЕЛ00039 вартість товару становить 1913,69 руб.РФ/т при вмісті Fe 66% відповідно до сертифікату якості №39 від 10.05.2015.

Отже, середня вартість одиниці оцінюваного товару за вказаними інвойсами – 1917,76руб.РФ/т.

Оцінюючи вказані розбіжності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження вмісту Fе позивачем надані сертифікати якості; в яких зазначено різний вміст Fe, натомість вартість товару визначена, незважаючи на підвищений чи знижений вміст заліза, однаково, що дійсно суттєво впливає на обчислення ціни товару.

Також митницею вірно зауважено, що вищевказані рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало, не мають підписів уповноважених осіб

4) надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001 p., не передбачає обов'язковість наявності на комерційних документах печаток та штампів прикордонних та митних служб, а лише таку можливість, оскільки це прямо витікає із змісту пп.2-4 вказаного Положення, яке, у відповідності до ч.3 ст. 1 МК України, є міжнародним договором України, правила якого мають перевагу над нормами митного законодавства України, а тому є обов'язковими до виконання.

5) за відомостями гр. 46 наданої декларантом копії декларації експорту від 05.05.2015 № 10101100/300415/0000476 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 33,42 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ (51,14 руб. РФ за 1 дол. США) станом на день оформлення зазначеної складає 1709,17руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

Надаючи правову оцінку вказаним розбіжностям, колегія суддів зазначає, що дійсно графа 46 копії декларації експорту від 05.05.2015 № 10101100/300415/0000476 містить наступні відомості: «Статистична вартість 1470545,48», що у взаємозв’язку з даними графи 38 зазначеної декларації (44 000 000 кг) становить дійсно 33,42 дол. США/т (т.1 а.с.104)

Відповідні суми дійсно жодним чином не відповідають ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача, що Позивачем спростовано не було.

5) відсутність належних документів, які підтверджують транспортну складову оцінюваних товарів.

Як встановлено у справі, умови поставки товару CPT – станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці згідно Інкотермс 2010 товар.

Відповідно ч. 10 ст.58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Оскільки позивачем до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару, та, відповідно, його вартості, необхідне подання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ обов’язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість, є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 599, зареєстровано в Мін'юсті 18.06.2012 за № 984/21296, визначено, що до документів, що місять відомості про вартість перевезення, належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

В даному випадку в порушення п.6 ч. 2 ст. 53 МК України документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів, позивачем не надано.

Твердження позивача про те, що оскільки товар постачається на умовах CPT – станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці згідно Інкотермс 2010, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України суперечить змісту частини 2 статті 53 МК України, оскільки, як вказувалося вище, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.

При цьому колегія суддів зазначає, що дійсно термін «СРТ» згідно Інкотермс 2010 означає, що витрати на транспортування несе продавець товару і дані витрати включені до вартості товару.

Таким чином, до митної вартості товару включені витрати на транспортування та перевантаження, а тому окремо позивачем останні не декларувались.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рахунки-фактури виробника товару ОАО «Стойленский ГОК», оскільки останній виставлявся не позивачу, а його постачальнику ООО «Русская горно-металлургическая компания» за іншим контрактом, аніж який укладено позивачем та надано для митного оформлення.

Таким чином, фактично до митної вартості товару включені витрати на транспортування та перевантаження.

Позивачем надано до митного оформлення документи, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару - залізничні накладні.

У даних залізничних накладних в графі 20 зазначено, що платниками по Російській залізниці є АТ "ПГК", по Укрзалізниці – ПАТ «ДМКД».

При цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ "ПГК" і до митного оформлення позивачем не було надано.

Отже, дана обставина обґрунтовано викликала у митниці сумніви в тому, що саме продавцем сплачені витрати на транспортування (як того вимагає умови СРТ) і що ці витрати були включені до ціни товару.

Зважаючи на розбіжності у наданих декларантом документах, митний орган правомірно виставив позивачу вимогу про необхідність подання додаткових документів для перевірки числових значень цієї складової митної вартості, яких останнім надано не було, що ПАТ «ДМКД» не заперечується.

Посилання Позивача на те, що Відповідачу було надано транспортні (перевізні) документи - залізничні накладні, а саме № АЦ633928, № АЦ633932, № АЦ633933, № АЦ633935, у графах 70, 78 яких зазначено вартість транспортування товару, яка була сплачена Продавцем, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки залізнична накладна не є документом, що підтверджує митну вартість. Крім того, Відповідачем враховано, що відправником товару в залізничній накладній зазначено іншу особу, а не продавця.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, у графі 33 відповідач дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товару. Для проведення коригування митної вартості товару використана наявна у митного органу інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за прямим контрактом (МД від 13.03.2015р. № 110010000/2015/020288 та № 110010000/2015/020301) скоригована відповідно до положень п.5 ст.59 МК України в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт, умови поставки) та фактичних якісних показників оцінюваної партії товару за наданими декларантом сертифікатами якості та розрахована та визначена на рівні 2,9401 руб.РФ/кг (метод 2ґ).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені картка відмови №110010000/2015/20045 від 20.05.2015 року та рішення про коригування митної вартості товарів №№110010000/2015/600368/1 від 20.05.2015 року були прийняті Відповідачем на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, тому позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/15749/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 05 жовтня 2017 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов