Постанова № 69465042, 02.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2017 року № 826/7118/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Качура І.А., Мазур А.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ"

до Департаменту державної служби Міністерства юстиції України

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби Міністерства юстиції України

про скасування постанови, зобов'язати вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної служби Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач 1), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (Відповідач 2) про визнання протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. від 19.08.2014р. про накладення арешту на все майно боржника по виконавчому провадженню по примусовому стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" на користь ПАТ "ВТБ Банк" в частині накладення арешту на автомобіль марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845); визнання протиправним та скасувати акт від 12.01.2016 року опису й арешту майна транспортного засобу - автомобіля марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845) складений державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В.; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входить відділ примусового виконання рішень винести постанову про зняття арешту з майна транспортного засобу - автомобіль марш Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 р. визнано за Позивачем право власності на спірний автомобіль, а отже постанова про накладення арешту та акт про опис й арешт майна підлягають скасуванню, а спірний автомобіль підлягає звільненню з під арешту.

Представник Відповідачів заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2014р. постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» на користь ПАТ "ВТБ Банк" на підставі Наказу Господарського суду міста Києва №910/14860/13 від 14.07.2014 р.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В. 19.08.2014р. накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар».

На підставі постанови державного виконавця від 19.08.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві до АІС "Арешт" внесено інформацію про арешт транспортних засобів, що належать боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", в тому числі FERRARI 458 ITALIA, 2013 p. вин., ДНЗ АА4748КЕ.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В. 12.01.2016 року складено акт опису й арешту майна транспортного засобу - автомобіля марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NHB000198520, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) СХХ097845).

ТОВ "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ" подано до Відповідача 2 заяви вхід. № 12084-0-33-16 від 19.04.2016 року та № 12085-0-33-16 від 19.04.2016 року про скасування арештів з транспортного засобу FERRARI 458 ITALIA, 2013 p. вип., ДНЗ ЛА4748КЕ, які були обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2016 р. у справі № 910/180/16 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" про визнання права власності, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ" (01034, м. Київ, вул. Кловський узвіз, будинок 7а, офіс 8-3, код ЄДРПОУ 37147067) право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NHB000198520, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) СХХ097845).

Листом від 26.04.2016 року №12084-0-33-16/20.1 Відповідач 2 повідомив ТОВ "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ", що на момент винесення державним виконавцем відповідної постанови та складання акту, майно було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", відповідні рішення прийнято державним виконавцем відповідно до закону та не можуть бути скасовані як такі, що є протиправними.

Не погоджуючись з прийняттям Відповідачем спірного рішення Позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. від 19.08.2014р. про накладення арешту на все майно боржника по виконавчому провадженню по примусовому стягненню боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" на користь ПАТ "ВТБ Банк" в частині накладення арешту на автомобіль марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845) та визнання протиправним та скасувати акт від 12.01.2016 року опису й арешту майна транспортного засобу - автомобіля марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845) складений державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В., Суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, чинний на момент вчинення спірних правовідносин (надалі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 ст.32 Закону №606-XIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до частини першої статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частина третя статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 2 накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" (Боржника) на підставі Наказу Господарського суду міста Києва №910/14860/13 від 14.07.2014 р.

Позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 р. визнано за Позивачем право власності на транспортного засобу - автомобіля марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845), що є підставою для скасування постанови про накладення арешту на майно Боржника.

Суд не погоджується з даними доводами Позивача, оскільки, як встановлено Судом та не заперечується сторонами, арешт на спірне майно накладено 19.08.2014 року, а рішення про визнання за Позивачем права власності на спірне майно прийнято 19.02.2016 р., що є значно пізнішим.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця від 19.08.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийнята у відповідності до законодавства, а отже не підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасувати акт від 12.01.2016 року опису й арешту майна транспортного засобу - автомобіля марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845) складений державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В., Суд зазначає, що на час складання даного акту доказів про те, що Позивач є власником даного автомобіля у Відповідача 2 не було, а отже підстав для задоволення позовних вимог в даній частині не вбачається.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входить відділ примусового виконання рішень винести постанову про зняття арешту з майна транспортного засобу - автомобіль марш Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845), Суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 р. по справі №910/180/16 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ» (01034, м. Київ, вул. Кловський узвіз, будинок 7а, офіс 8-3, код ЄДРПОУ 37147067) право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NHB000198520, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) СХХ097845).

В матеріалах виконавчої справи міститься Довідка видана Господарським судом міста Києва від 07.04.2016 р. по справі №910/180/16 (06-37.1/908/16), в якій зазначено, що Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 р. по справі №910/180/16, набрало законної сили 09.03.2016р.

Аналогічна інформація міститься в Єдиний державний реєстр судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56096344).

Водночас згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час подачі позову редакції) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту/

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Станом на час розгляду справи по суті, Судом встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NHB000198520, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) СХХ097845) належить на праві власності Позивачу, а отже, в даному випадку, арешт на спірне майно підлягає зняттю.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входить відділ примусового виконання рішень винести постанову про зняття арешту з майна транспортного засобу - автомобіль марш Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845) є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входить відділ примусового виконання рішень винести постанову про зняття арешту з майна транспортного засобу - автомобіль марш Ferrari 458 Italia, (двигун №212201, кузов № ZFF67NНВ000198520, свідоцтво про реєстрацію [технічний паспорт] СХХ097845).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок державних асигнувань на Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ МЕНЕДЖМЕНТ" (37147067) судові витрати у розмірі 1450,00 грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді І.А. Качур

А.С. Мазур