Постанова № 69464561, 06.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 жовтня 2017 р. № 820/3141/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Тереховій О.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

В С Т А Н О В И В:

Дочірне підприємство "Грикар-А.П.С." (далі – позивач, ДП «Грикар-А.П.С.» підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач, Управління, Укртрансбезпека), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №40 від 29.05.2017 року Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що вважає дії відповідача по нарахуванню плати за проїзд згідно розрахунку незаконними та вважає його протиправним, який підлягає скасуванню, оскільки він складений з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування”.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Управління Укртрансбезпеки Дніпропетровській області у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначив, що управління під час здійснення свої повноважень діяв як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 р. “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється – Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 р. “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті” утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 “Питання Державної служби з безпеки на транспорті” здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов’язкових до виконання.

Частиною 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п.16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. (далі – Порядок № 879).

Відповідно до п.3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття “габаритно-ваговий контроль” - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття “великовагові та великогабаритні транспортні засоби” - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.05 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п.20 Порядку № 879, за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоїнспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів – 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 29.05.2017 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, у пункті габаритно-вагового контролю на 24 км об'їзної дороги м. Новомосковськ М-18 а/д “Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта” проведено зважування транспортного засобу марки МАЗ 6501А8, номерний злак АХ7949АВ з причепом марки МАЗ 856103-010, номерний знак НОМЕР_1, що належить ДП “Грикар-А.П.С.” (чек № 1342 від 29.05.2017) та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0000802 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.05.2017 р.

На підставі вищевказаних документів відповідачем був складений розрахунок № 40 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 1762, 50 євро.

Суд зазначає, що правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі – Правила №30).

На підставі п. 3 названих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу,навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту відповідно до “Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального корнстування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та або габаритні параметри яких перевищують нормативи”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення папаитаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну+ за строєну) транспортного засобу іа 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру.

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

до 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків – у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Таким чином, розрахунок здійснено посадовою особою відповідача наступним чином:

Рзм- допустимий норматив загальної маси 40т, фактичні вагові параметри - 56,700т

16,700т/40т* 100= 41,75% від нормативу. Тож ставка плати за кожен кілометр відстані складає 0,27 євро.

Рнв - допустимий норматив на здвоєну вісь (МАЗ 856103-010, номерний знак НОМЕР_1) - 16т,факгичні вагові параметри - 21,850 т. Перевищення склало 5,850 т. У процентному [відношенні це складає 21,850т - 16,000т = 5,850 т/16т*100 =36,56 % від нормативу. Тож, і ставка плати за кожен кілометр відстані складає 0,87 євро.

Рив - допустимий норматив на здвоєну вісь (причеп марки МАЗ 856103-010, номерний Ішак АХ9321ХХ) - 16т, фактичні вагові параметри - 18,200 т. Перевищення склало 2,200 т. У процентному відношенні це складає 18,200т - 16,000т = 2,200 т/16т*100 =13,75 % від нормативу. Тож, ставка плати за кожен кілометр відстані укладає 0,27 євро.

Судом досліджено в судовому засіданні оскаржуваний розрахунок, в який покладена відстань перевезення вантажу (у даному випадку – м. Кам`янське, Харківська обл., - с. Морозовка, Харківська обл., 250 км).

Судом визначено, що відстань покладена в розрахунок була застосована згідно даних, наведених у товарно-транспортній накладній, оскільки нормативно-правовий акт, який би встановлював механізм визначення відстані перевезень для застосування при здійсненні розрахунку, відсутній.

Судом встановлено, що після проведення вагового контролю позивач не привів параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тому і розрахунок було складено до місяця розвантаження, а саме с. Морозовка, Харківська область.

Відповідно до коефіцієнту збільшення плати за проїзд, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру більше 40% - К=5.

Отже,(0.27 + 1,14 + 0) x 250 x 5 = 1762,50 євро.

Згідно пунктів 21-25 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Зважаючи на зазначене, на думку суду, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на законних підставах було віднесено транспортний засіб позивача до великовагових. А на підставі цього ними була законно складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативних, вагових параметрів та розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів.

В ході судового розгляду було з`ясовано, що посилання позивача на те, що документи для ознайомлення йому не були надані є безпідставними, оскільки документи завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

В пункті габаритно-вагового контролю в Дніпропетровській області використовуються ваги пересувні автомобільні моделі АS прилад №09-244, платформи №09-485 та №09-484.

Відповідно до свідоцтва про державну метрологічну атестацію №34-1666 від 17.11.2009р. повірка повинна проводитись не рідше одного разу на рік. Станом на 29.05.2017 ваги були повіреними, про що свідчить свідоцтво ДП “Укрметртестстандарт” про повірку робочого засобу вимірюваної техніки № 34-00/3288 від 30.06.2016, яке чинне до 30.06.2017.

Стосовно тимчасового затримання транспортного засобу суд зазначає наступне.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа мас право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Разом з тим, на думку суду, продовження транспортним засобом руху, не звільняє позивача від відповідальності по оплаті всього шляху до місяці призначення, оскільки саме з виявленим перенавантаженням вій продовжив рух дорогами України.

Щодо заборони подальшого руху транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки, то суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки, що згідно статті 19 Конституції України повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, чинним законодавством, такими повноваженнями законом не наділені.

З наведеного вбачається, що посадові особи Укртрансбезпеки, відповідно до приписів статті 19 Конституції України діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Отже, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, якими обґрунтовуються його позовні вимоги та на підтвердження яких не надано жодного належного доказу.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень під час судового розгляду довів правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, установлених ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." до Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.