Постанова № 69464415, 11.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2017 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Пирятинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі – Пирятинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, відповідач) про визнання не правомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2017 ВП №54180834 з виконання постанови заступника начальника Полтавської митниці ОСОБА_3 від 25.05.2017 про стягнення штрафу у розмірі 208893,51 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на незаконність оскаржуваної постанови з огляду на те, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови в справі про порушення митних правил від 25.05.2017 №0047/80600/17, яка не набрала законної сили. Крім того, зазначила, що постанова від 25.05.2017 №0047/80600/17 скасована Ленінським районним судом м. Полтави.

У судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.84).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника. При розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с.42).

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

А згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих суду доказів для розгляду справи по суті, беручи до уваги відсутність потреби заслухати у судовому засіданні свідка чи експерта, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін та перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

25.05.2017 заступником начальника Полтавської митниці ОСОБА_3 винесено постанову в справі про порушення митних правил №0047/80600/17, якою на громадянку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на момент подання митної декларації 22.03.2017 №UA806010/2017/100769, що складає 208893,51 грн (а.с.48-49).

21.06.2017 старшим державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 54180834 з примусового виконання постанови Полтавської митниці від 25.05.2017 №0047/80600/17 про стягнення штрафу у розмірі 208893,51 грн (а.с.44)

Позивач не погодився із постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2017, ВП №54180834, у зв’язку з чим оскаржив її до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016, крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які введено в дію через три місяці з дня набрання чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (в редакції на дату відкриття виконавчого провадження) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

При цьому, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (пункт 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII).

Як вбачається зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2017, примусовому виконанню у межах виконавчого провадження №54180834 підлягає постанова Полтавської митниці від 25.05.2017 №0047/80600/17 про стягнення штрафу у розмірі 208893,51 грн.

Відповідно до частини першої статті 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу.

Приписами статті 533 Митного кодексу України визначено, що подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Частиною першою та другою статті 535 Митного кодексу України встановлено, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу; орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Полтави 02.06.2017 (фіскальний чек про оплату поштових послуг, а.с.57, позовна заява, а.с. 58-60), тобто до набрання законної сили постановою начальника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_3 від 25.05.2017 №0047/80600/17.

Факт своєчасного оскарження постанови також підтверджено ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 07.06.2017, якою було відкрито провадження у справі №553/1435/17 (а.с.82) та постановою суду від 15.08.2017 у цій справі про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та скасування постанови начальника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_3 від 25.05.2017 №0047/80600/17 (а.с.46-47).

За таких обставин, станом на момент відкриття виконавчого провадження №54180834 (21.06.2017) постанова від 25.05.2017 в справі про порушення митних правил №0047/80600/17, як виконавчий документ, що підлягає примусовому виконанню у даному виконавчому провадженні, не набрала законної сили, що зупиняє її виконання, згідно зі статтею 533 Митного кодексу України та є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, оскаржувана постанова старшого державного виконавця Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2017 ВП 54180834 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2017 ВП 54180834.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя К.І. Клочко