Постанова № 69464352, 05.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лисака С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Полтавській області (надалі - відповідач, Полтавський РВДВС) , в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 30.06.2017 ВП №36387764;

- визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2017 ВП №54223496.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснювала, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, при встановленні обставин, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано та за умови направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку передбаченому законодавством. Вказувала, що вона не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2013 і не знала про її існування, а тому строки для примусового виконання постанови про відкриття виконавчого провадження не могла порушити. Стверджувала, що всі боргові зобов'язання за кредитним договором на загальну суму 140 069,49 грн виконала повністю ще в 2013 році. Крім того, з 2013 року, після добровільного погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, державним виконавцем примусових дій вчинено не було, тому і для винесення оскаржуваних постанов у державного виконавця не було правових підстав.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконанні у Полтавському РВДВС перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №3843, виданого 16.11.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, земельну ділянку площею 0,25 га, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 5324082401:01:001:0155, земельну ділянку площею 0,1923 га, яка передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 5324082401:01:001:0156, які знаходяться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Кротенки, вул. Лугова, 3 і належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на загальну суму за кредитним договором 140 069,49 грн (а.с. 36-39).

08.02.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36387764 (а.с. 62-63), яку, згідно письмових пояснень, за вих. №2656 від 18.02.2013 було направлено сторонам виконавчого провадження.

18.02.2013 за вих. №3657 боржнику ОСОБА_1 направлена вимога державного виконавця про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 64).

31.05.2013 від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Полтавського РВДВС надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с. 65-66).

27.06.2013 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с. 71-72) у зв'язку з надходженням заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV).

Разом з цим, як пояснив представник відповідача, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було проведено перевірку даного виконавчого провадження, в ході якої встановлено, що головним державним виконавцем Трембою О.С. в 2013 році не було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та після завершення виконавчого провадження за п. 8 ст. 49 Закону №606-XIV дану постанову не виведено в окреме виконавче провадження, чим порушено ч. 1, 7 ст. 28 Закону №606-XIV. У зв'язку з цим державного виконавця було зобов'язано скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2013 та винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку необхідно вивести в окреме виконавче провадження.

30.06.2017 державним виконавцем винесена постанова про скасування процесуального документа (а.с. 74-75) в порядку абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Одночасно, 30.06.2017 державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь Полтавського РВДВС у зв'язку з простроченням добровільного терміну сплати боргу ВП №36387764 (а.с. 77-78).

Постановою від 30.06.2017 закінчено виконавче провадження №36387764 з виконання виконавчого напису №3843 від 16.11.2012 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII (а.с. 79-80).

03.07.2017 постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №36387764 від 30.06.2017 була виведена в окреме виконавче провадження №54223496 (а.с. 44).

Постановою від 07.07.2017 відкрито виконавче провадження №54223496 з виконання постанови Полтавського РВДВС від 30.06.2017 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14006,95 грн.

Не погоджуючись із постановами від 30.06.2017 ВП №36387764 про стягнення виконавчого збору та від 07.07.2017 ВП №54223496 про відкриття виконавчого провадження позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

На момент виникнення та реалізації спірних відносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягали примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку були врегульовані Законом №606-ХIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 названого Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону №606-ХIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2013 ВП №36387764 державним виконавцем надано боржнику 7-денний термін для самостійного виконання виконавчого напису №3843 від 16.11.2012 з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 62).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №606-ХIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, за приписами п. 4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (надалі - Інструкція, в редакції станом на момент відкриття ВП №36387764) постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

У судовому засіданні позивач настоювала на тому факті, що про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36387764 від 08.02.2013 вона взагалі не була обізнана, тому і не могла порушити строк для добровільного виконання виконавчого документа.

Доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам відповідач суду не надав.

В подальшому, за заявою ПАТ "Дельта Банк" від 28.05.2013 №869 про фактичне виконання ОСОБА_1 в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа (а.с. 65-66), державним виконавцем Трембою О.С. 27.06.2013 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №36387764 за п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV (а.с. 71-72).

Згідно з частиною шостою статті 28 Закону №606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Як встановлено судом, постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем в ході виконавчого провадження №36387764 в цей період винесено не було.

Лише зі спливом чотирьох років, в ході перевірки Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виявлено, що державним виконавцем Трембою О.С. не винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та після завершення виконавчого провадження по п. 8 ст. 49 Закону №606-XIV дану постанову не виведено в окреме виконавче провадження.

За наслідками перевірки, після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №36387764, державним виконавцем Пушко Р.А. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 14 006,95 грн з ОСОБА_1 та виведено його в окреме провадження №54223496 (а.с. 44-45).

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові Полтавського РВДВС від 30.06.2017 ВП №36387764, суд виходить із критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Полтавського РВДВС було порушено такий критерій як "своєчасно, тобто протягом розумного строку". Цей критерій означає не лише необхідність дотримання часових рамок, визначених у нормативно-правових актах, а й прийняття рішень, вчинення дій без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, нагальності його вирішення, кількості людей, залучених до справи, їхньої поведінки тощо.

Відповідачем не наведено жодного розумного пояснення з приводу неможливості вчинення обов’язкових для відповідача дій щодо перевірки матеріалів виконавчого провадження та прийняття подібного рішення раніше, ніж зі спливом чотирьох років, які б могли виправдати таке зволікання. Тим більше, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, як це передбачено Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5.

А відтак, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії державного виконавця Полтавського РВДВС по винесенню постанови від 30.06.2017 ВП №36387764 та скасувати вказану постанову.

Позовна вимога про визнання дій по винесенню постанови від 07.07.2017 ВП №54223496 про відкриття виконавчого провадження та скасування цієї постанови є похідною від попередньої вимоги. А оскільки постанова від 30.06.2017 ВП №36387764 про стягнення виконавчого збору судом скасована, то, як наслідок, підлягає скасуванню і постанова державного виконавця від 07.07.2017 ВП №54223496 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 30.06.2017 ВП №36387764.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 30.06.2017 ВП №36387764 та скасувати вказану постанову.

Визнати протиправними дії Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2017 ВП №54223496 та скасувати вказану постанову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34962946) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 10.10.2017.

Суддя Є.Б. Супрун