Ухвала суду № 69463868, 11.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"11" жовтня 2017 р. Справа № 809/1350/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 28.04.2017 року та зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 28.04.2017 року; визнання таким, що має право на отримання статусу учасника бойових дій; встановлення факту участі у бойових діях; зобов’язання повторно розглянути документи про надання статусу учасника бойових дій; зобов’язання прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної фіскальної служби України в частині заявлених позовних вимог про встановлення факту участі у бойових діях та визнання таким, що має право на отримання статусу учасника бойових дій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

У позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі (пункт 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як слідує зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС, яким позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій; зобов’язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС повторно розглянути документи про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов’язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій. Відтак, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 звернені до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС, проте, в якості відповідача в позовній заяві зазначена Державна фіскальна служба України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за правилами процесуального законодавства, відповідачем є особа, до якої звертається з позовом позивач з вимогами усунення порушених його прав, свобод або інтересів чи компенсації заподіяної шкоди. Отже, виходячи зі змісту заявленого адміністративного позову, відповідачем у спірних правовідносинах має виступати орган, який на думку позивача, допустив порушення його прав, свобод або інтересів, тобто прийняв рішення про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Підсумовуючи все вищевикладене та з урахуванням того, що заявлені позивачем вимоги звернуті не до особи, визначеної позивачем як відповідач, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачу часу для усунення недоліків шляхом звернення позовних вимог до належного відповідача або звернення належних вимог до визначеного ним відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В свою чергу, докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги повинні містити вичерпну та достовірну інформацію, на підтвердження вимог заявлених в адміністративному позові.

Як зазначалось судом, предметом оскарження є, в тому числі, рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС, яким позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій. В той же час, в матеріалах справи міститься лише лист Державної фіскальної служби України "Про надання інформації" від 28.04.2017 року за № 5915/П/99-99-04-04-01-14, яким ОСОБА_1 повідомлено про прийняття такого рішення. Таким чином, зі змісту адміністративного позову та документів, доданих до позовної заяви не вбачається за можливе встановити реквізити та форму оскаржуваного рішення.

Частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається, серед іншого, також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В порушення вказаної норми законодавства, позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Зважаючи на предмет адміністративного позову, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", який вступив в дію з 01.01.2017 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року складає 1600,00 грн., відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 640,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить три самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 1920,00 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 28.04.2017 року та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк до 23 жовтня 2017 р. для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, документа про сплату судового збору та оскаржуваного рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.