Ухвала суду № 69463441, 18.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 вересня 2017 р. справа 804/5887/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

14 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо нерозгляду у встановлені строки її скарги, поданої до Міністерства юстиції України за вх. № 15967-0/33-17 від 30.05.2017 р.; зобовязати посадових осіб відповідача розглянути зазначену скаргу та подати звіт про виконання постанови суду.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження її адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Також, враховуючи, що відповідачем у справі є центральний орган виконавчої влади, для правильного визначення територіальної підсудності даного спору позивачу також необхідно надати до суду копію сторінки паспорту, на якій міститься інформація щодо зареєстрованого місця проживання позивача.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

До позовної заяви позивачем долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено про відсутність у позивача місця роботи та його складне матеріальне становище.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, суд враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

В даному випадку, позивачем документально не підтверджено відсутність можливості сплатити судовий збір у справі, оскільки жодних доказів на підтвердження цього до заяви не надано.

Отже, позивачем не наведено передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст. 88 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. 1801-19, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивач обєднав дві позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечеловському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 1 280 грн. (640 * 2).

У звязку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 280 грн. із заявлених ним немайнових вимог та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 жовтня 2017 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: долучення документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту), в тому числі, копії сторінки паспорту, на якій міститься інформація щодо зареєстрованого місця проживання позивача; надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених немайнових вимог у розмірі 1 280 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі.

Розяснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Чорна