Вирок № 69458543, 11.10.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/803/17

Провадження № 1-кп/345/133/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2017 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

секретаря Заткальницької Н.І.

участю прокурора Боровика С.О., Вітюка С.О.

захисника Кучер Н.Ю.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця с.Студінка Калуського району Івано-Франківської

області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною

освітою, не одружений, не працює, житель АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України не судимий

за ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

Так, 16.12.2016 року приблизно о 10.55 год., в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час виконання маневру повороту ліворуч на перехресті вулиць Долинської-Окружної у м.Калуші, в напрямку вулиці Окружної, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з'їхав автомобілем на праве узбіччя дороги, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка в цей час йшла у попутному напрямку правим узбіччям вул..Окружної

При цьому водій ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху України, а саме:

п.2.3, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п.2.9 відповідно з яким водіям забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ;

п. 10.1, який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1, який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого , водій в разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості, або ж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_4 померла від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м»які покриви голови, під мяку мозкову оболонку, в речовину головного мозку, синцями та забійною раною в ділянку голови, яка ускладнилася набряком та стисненням головного мозку.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав частково та суду пояснив, що він працює водієм таксі . Так, 16 грудня 2016 року він рухався на своєму автомобілі по вул. Долинській, що в м.Калуш до відділення Нової Пошти, і коли почав здійснювати маневр повороту, то побачив жінку, яка рухалася по узбіччю. Він швидко натиснув на педаль гальм, однак не зміг уже уникнути зіткнення. Пояснив, що він не визнає своєї вини в частині керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки він керував транспортним засобом тверезий, і з часу вчинення ним зіткнення, тобто з 11.00 год. до 14.00 год. він перебував на місці події, де працівники міліції проводили всі необхідні заміри. Після проведення всіх слідчих дій, перебував у Калуському відділені поліції, звідки відлучався випити коньяку, щоб зняти стрес, а медичне освідування в лікарні на факт вживання алкоголю було проведено тільки після 18.00 год. того ж дня. Поданий цивільний позов ОСОБА_2 визнав частково, а саме матеріальні збитки на суму 17 098,95 грн. повністю, а моральну шкоду частково на суму 30 000 грн.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_3 його винуватість у вчиненому підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами, що є в матеріалах провадження.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_4 є його дружиною і 16 грудня 2016 року вони мали зустрітися біля вокзалу. Однак, працівники поліції йому повідомили, що його дружину збив автомобіль. Після чого він зателефонував на швидку і дізнався, що вона вже в лікарні. Коли він приїхав в лікарню, то його дружина перебувала в комі. Незважаючи на те, що ОСОБА_4 було проведено оперативне втручання, вона пробула в комі ще чотири дні і померла. Поданий цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути в його користь з ОСОБА_3 завдані матеріальні збитки в розмірі 17098,95 грн. та 60 000 моральних збитків.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснював, що він, так як і обвинувачений ОСОБА_3, працює водієм в службі таксі. 16 грудня 2016 року зранку з 08.00 год. до 09.00 год була перезмінка водіїв на автомобіль марки Форд, і він передав вказаний транспортний засіб ОСОБА_3 біля свого будинку. На момент передачі автомобіля ОСОБА_3 візуально був тверезий і запаху алкоголю від нього не було чути. Зазначив, що за час їхньої роботи в службі таксі водіями, він жодного разу не пригадує, щоб його напарник ОСОБА_3 був нетверезим.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснював, що він проживає в АДРЕСА_1, де і сталося ДТП. Однак, він не був безпосередньо свідком аварії, а уже вийшов на місце події коли все відбулося. Обвинуваченого він не бачив на місці події, оскільки вся увага була прикута до жінки, яка лежала на обочині дороги та до якої приїхала швидка медична допомога. Також зазначив, що в тому місці, де відбулося ДТП досить широка обочина.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснював, що він являється власником служби таксі, де два місяці працював обвинувачений ОСОБА_3. За останнім була закріплена машина марки «Форд». Про ДТП, яке відбулося 16.12.2016 року, йому стало відомо зі слів працівників поліції, оскільки в цей день його не було в місті Калуші. Зазначив, що контроль за перезмінкою здійснює напарник, який передає автомобіль після відпрацьованої зміни. Вказав, що за час роботи ОСОБА_3 у нього не було претензій по роботі до останнього.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що він працює на посаді інспектора-криміналіста Калуського ВП ГУНП, а на час скоєння ДТП працював слідчим СВ Калуського ВП ГУНП. 16.12.2016р. під час чергування від оперативного чергового надійшло повідомлення, що на перехресті вулиць Долинська-Окружна сталося ДТП. Він разом із інспектором ОСОБА_9. одразу виїхали на місце події. Проте на місці події працівники поліції нікого не застали. ОСОБА_9 опитав свідків і встановив, що до скоєння ДТП причетне авто служби таксі. Через деякий час дійсно під'їхало таксі під керуванням ОСОБА_3 На авто були пошкодження, які характерні саме для ДТП. При цьому сам ОСОБА_3 визнав, що він скоїв наїзд на жінку. Пояснив працівникам поліції, що у нього був виклик і він поїхав забрати пасажирів, але потім повернувся.

Свідок зазначив, що сліди зіткнення були на обочині дороги. Обочина була мокра, вкрита снігом. ОСОБА_8 зафіксував обставини скоєння ДТП у протоколі огляду місця події. Свідок вказав, що за зовнішніми ознаками було видно, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, зокрема було чути запах алкоголю з ротової порожнини, обличчя було в'яле. Крім того, обвинувачений у розмові визнав, що напередодні вживав алкоголь. ОСОБА_3 було направлено на огляд на стан сп'яніння. Водночас у зв'язку із проблемами в транспортному забезпеченні ОСОБА_3 не було одразу доставлено в медичний заклад для проведення освідування. Зазначив, що з приводу обставин супроводу ОСОБА_3 в медичний заклад інспектором ОСОБА_9. йому нічого не відомо.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що на час скоєння даного ДТП він працював інспектором Калуського ВП ГУНП. 16.12.2016р. після отримання повідомлення, що на перехресті вулиць Долинська-Окружна сталося ДТП, вони разом із слідчим прибули на місце події. На місці події автомобіля не було. А тому ОСОБА_9 опитав свідків, які повідомили, який саме автомобіль спричинив ДТП. Також ОСОБА_9 встановив особу водія, який перебував за кермом даного автомобіля та зателефонував йому. При цьому водій ОСОБА_3 повідомив, що він зараз виконує замовлення по перевезенню пасажирів. Згодом, приблизно через півгодини, ОСОБА_3 прибув на місце події. Коли працівники поліції запитували ОСОБА_3, чому він покинув місце ДТП, обвинувачений пояснював, що він подумав, що потерпіла спить, напевно п'яна.

Коли складали протокол огляду місця події, ОСОБА_3 знаходився на місці ДТП, жодного разу нікуди не відлучався. Після того, як слідчий склав протокол огляду місця події, ОСОБА_9 на автомобілі обвинуваченого, за кермом якого був ОСОБА_3, під'їхали у відділ поліції. Поки ОСОБА_9 піднявся до свого кабінету, щоб оформити деякі документи, ОСОБА_3 весь час знаходився в черговій частині. Свідку відомо, що коли ОСОБА_3 хотів вийти за межі чергової частини, його одразу зупинив черговий. Згодом ОСОБА_9 особисто відвіз обвинуваченого в Івано-Франківський обласний наркологічний диспансер для огляду на стан сп'яніння. В диспансер приїхали десь о другій половині дня, якраз починало темніти.

Свідок вказав, що водій ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому запаху алкоголю він не відчув, але про стан сп'яніння свідчила поведінка обвинуваченого. Також зазначив, що сам ОСОБА_3 в диспансері визнав, що напередодні ввечері він вживав алкоголь.

Винуватість обвинуваченого доводиться також письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Протоколом огляду місця події від 16.12.2016 року, схемою до протоколу та фото таблицями (а.с.68-77), з якого вбачається, що було оглянуто ділянку вулиці Окружної в м.Калуші, яка починається із перехрестя з вулицею Долинською, огляд проводився із вулиці Долинська в напрямку вулиці Окружної. З місця події вилучено 3 уламки полімерної смуги та змив речовини темно-бурого кольору, схожої на кров.

Протоколом огляду місця події від 20.12.2016 року, з якого вбачається, що за результатами огляду приміщення гардеробу Калуської ЦРЛ було виявлено та вилучено одяг та взуття (а.с.78).

Протоколом огляду місця події від 01.02.2017 року з фототаблицями (а.с.79-87), відповідно до якого під час огляду автомобіля марки «Форд Транзит», р.н. НОМЕР_1 білого кольору виявлено пошкодження переднього капота, решітки радіатора, передніх номерів та рамки номерних знаків. За результатами огляду вилучено передній реєстраційний номерний знак із рамкою.

Висновком Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2016року (а.с.88), згідно якого за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Відповіддю на запит Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 20.01.2017р. №01-7/90 (а.с.89), з якого вбачається, що в крові ОСОБА_3, 1973 р.н., виявлено етиловий спирт в концентрації 0,78‰ (дослідження №2176 від 19.12.2016р.).

Висновком експерта №216 від 31.01.2017 року (а.с.90-94), відповідно до якого смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м'які покриви голови, під м'яку мозкову оболонку, в речовину головного мозку, синцями та забійною раною в ділянці голови, яка ускладнилась набряком та стисненням головного мозку. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №12621 Калуської ЦРЛ від 16.12.2016р. смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2. о 09.30 год., що не суперечить даним судово-медичної експертизи трупа в морзі.

Висновком експерта №870 від 28.12.2016 року (а.с.95), згідно якого в крові з трупа ОСОБА_4, 1946 р.н., виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО.

Висновком експерта №1475 від 16.01.2017 року (а.с.96-97), відповідно до якого за результатами судово-гістологічної експертизи об'єктів від трупа ОСОБА_4, 1946 р.н., встановлено діагноз: Субарахноїдальні крововиливи головного мозку. Набряк та набухання головного мозку. Поодинокі периваскулярні і діапедезні крововиливи. Крововиливи м'які покриви голови.

Висновком експерта № 47 від 13.02.2017 року з фото таблицями (а.с.98-105), згідно якого на підставі проведеної експертизи шапки, куртки, спідниці, рейтузів, колгот, чобіт потерпілої ОСОБА_4, 1946 р.н., встановлено, що: на спинці куртки посередині і зліва, на задній поверхні спідниці зліва є сліди ковзання у вигляді поверхневого пошкодження тканини, слідів її складчастого згладжування, деформації, сплощення пучків волокон, які утворились від ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля. Експерт прийшов до висновку, що мало місце зіткнення автомобіля з потерпілою, коли остання перебувала у вертикальному положенні і була обернена до автомобіля заднє-лівою поверхнею тіла і в результаті первинного удару виступаючою частиною автомобіля утворились сліди ковзання на задній поверхні спідниці зліва та був спричинений крововилив на задній поверхні лівої гомілки потерпілої.

Висновком експерта №4.2-1/17 від 20.02.2017 року (а.с. 106-109), відповідно до якого на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_1, знаходилась у працездатному стані; на момент експертного огляду та дослідження рульове керування автомобіля НОМЕР_1, знаходилось у працездатному стані.

Висновком експерта № 4.2-31/17 від 07.02.2017року (а.с.110-111), згідно якого, виходячи із зафіксованої слідової інформації у протоколі огляду місця події від 16.12.2016р. та схемі до нього, експерт прийшов до висновку про те, що наїзд автомобілем НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_4 відбувся на правому узбіччі вул.Окружна та відносно елементів дороги у поздовжньому та поперечному напрямку знаходиться приблизно в місці, яке дещо передує зафіксованому уламку полімерної смуги №1, який зафіксований на відстані 14,7 м від БЛ та 1,33 м від правого краю проїзної частини дороги. Більш точніше встановити місце наїзду автомобілем НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_4 відносно елементів дороги, експертним шляхом не є можливим, у зв'язку із недостатньою кількістю слідової інформації, яка зафіксована у наданих на дослідження копіях протоколу огляду місця події від 16.12.2016р. та схемі до нього.

Висновком експерта №1.2-50/17 від 16.02.2017 року (а.с.112-118), згідно якого уламок пластини №1 з полімерного матеріалу чорного кольору (на одній із сторін з покриттям сірого кольору, де спостерігаються виконані верстатним способом написи (їх уривки) «en - Nord/ зображення телефону/0421/634933») із упаковки, виявлений та вилучений під час огляду місця події, й один з уламків передньої (лицьової) сторони рамки номерного знаку (на одній із сторін з покриттям сірого кольору, де спостерігаються виконані верстатним способом написи (їх уривки) «Durasiok u. Issel /зображення зірочки/ Brem»), демонтованої з наданого автомобіля марки «Ford Transit Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1, до розділення становили одне ціле. Встановити, чи складали одне ціле решта наданих на дослідження об'єктів, а саме - уламки полімерних пластин чорного кольору №№2 і 3 із упаковки, виявлені та вилучені під час огляду місця події, і решітка радіатора та рамка номерних знаків наданого автомобіля марки «Ford Transit Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1, неможливо через те, що відсутні спільні лінії розділення, хоча вони виготовлені з подібного матеріалу та утворені також внаслідок відламу від цілісних частин або відламу від них інших частин. Надані уламки відокремлені від автомобіля (цілих частин) шляхом розлому внаслідок значного динамічного навантаження (удару, натиску, тощо) з наступним їх відділенням від цілої частини.

Картою виїзду Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги м.Калуш (а.с.119), в якій міститься наступний запис: «зі слів присутнього водія таксі - його занесло, він збив прохожу на узбіччі».

Посилання обвинуваченого про нібито вживання алкоголю після ДТП не підтверджені належними та допустими доказами. Сам факт такого вживання є малоймовірним в умовах знаходження обвинуваченого в черговій частині Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області.

Вчинення ДТПобвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння підтверджується сукупністю доказів по справі. Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ствердили, що обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що особисто зазначав у розмові з ними та про це свідчили зовнішні ознаки, а саме неадекватна поведінка та запах з рота.

Також, відповідно до висновку Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 16.12.2016 року за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння. В крові ОСОБА_3, 1973 р.н., було виявлено етиловий спирт в концентрації 0,78% (дослідження №2176 від 19.12.2016р.). У висновку щодо результатів огляду міститься підпис самого обвинуваченого ОСОБА_3, жодних зауважень з приводу результатів та процедури огляду ОСОБА_3 не зазначено.

Крім того, ОСОБА_3 під час проведення огляду на стан сп'яніння не повідомляв лікарю про вживання алкоголю відразу після ДТП.

З урахуванням наведеного, суд сприймає критично покази свідка ОСОБА_5, який стверджував, що обвинувачений був в тверезому стані, оскільки він є знайомим ОСОБА_3, а тому такі покази не можуть вважатися об'єктивними доказами. До того ж свідок ОСОБА_5 міг і не виявити візуальні ознаки сп'яніння та вказував, що бачив ОСОБА_3 16.12.2016 року в період часу з 08.00 до 09.00 год., а ДТП сталося о 10.55 год.

Таким чином, суд розцінює покази ОСОБА_3 в цій частині як позицію захисту та спосіб знизити ступінь суспільної небезпеки скоєного, шляхом виключення з обвинувачення обставини, яка обтяжує покарання.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого спричинив смерть потерпілої.

Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд, призначаючи покарання, необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає часткове визнання вини, часткове відшкодування шкоди (а.с.37).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання скарг на нього не поступало, на «Д» обліку в психіатра та нарколога не числиться, є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечував її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях).

Також судом враховується, що внаслідок вчинення злочину наступили тяжкі наслідки - смерть потерпілої.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити мінімальне покарання в межах санкцій ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Подане клопотання захисника Кучер Н.Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення останнього від відбування покарання на підставі п. «д» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, згідно п. «е» статті 9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга статті 286 КК України 2001 р.; частина друга статті 215 КК України 1960 р.)

В судовому засіданні доведено порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння, а тому зазначена обставина виключає можливість застосування до останнього ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання.

При вирішення питання поданого цивільного позову судом враховується наступне.

Потерпілий ОСОБА_2 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування 17 098,95 грн. матеріальної шкоди та 60 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1201 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Суд вважає, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення. Так, згідно поданих доказів позивачем підтверджено витрати на придбання ліків під час перебування дружини у травматологічному відділенні лікарні на суму 2798,95 (а.с. 34-35), витрати поховання дружини в сумі 1450 грн. (а.с.31) та витрати на виготовлення надгробного пам'ятника в сумі 12 850 грн. (а.с. 33), а всього17 098,95 грн..

З урахуваннм частково відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7000 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 10 098,95 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При визначенні розміру морального відшкодування суд враховує характер та обсяг завданих страждань потерпілому, внаслідок смерті його дружини, особу винного, його майновий стан, а також вимоги розумності та справедливості та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід задовольнити в заявленому розмірі 60 000 грн.

Також, у відповідності до вимог ст.84 ЦПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілого витрати, пов'язані з наданням правової допомоги адвоката, підтверджені належними доказами (а.с.36) в сумі 800 грн.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 701 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 3740,10 грн. (висновки № 4.2-1/17 від 20.02.2017 року, №4.2-31/17 від 07.02.2017 року, № 1.2-50/17 від 16.02.2017) (а.с. 141,142,143).

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - домашній арешт, залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь потерпілого ОСОБА_2 10 098,95 грн. матеріальної шкоди та 60 000 грн. моральної шкоди та 800 грн. витрат за надання правової допомоги.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в користь держави судовий збір в розмірі 701 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 3740,10 грн. ( висновки № 4.2-1/17 від 20.02.2017 року, №4.2-31/17 від 07.02.2017 року, № 1.2-50/17 від 16.02.2017року).

Речові докази по справі :

автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на території Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.139) та передні номерні знаки із рамкою, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.140) - повернути власнику ОСОБА_7;

змиви речовини бурого кольору та уламки пластмаси, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.140) - знищити;

верхній одяг ОСОБА_4, який зберігається в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.140) - повернути потерпілому ОСОБА_2

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, обвинуваченому в цей же ж строк з часу одержання копії вироку.

СУДДЯ: