Постанова № 69458373, 09.10.2017, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2017 року смт Верховина Справа№ 340/528/17

Провадження № 2-а/340/43/17

суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до положень ст.183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій при нарахуванні йому пенсійного забезпечення та зобов'язання перерахувати йому державну пенсію відповідно до Закону України №796-12 із врахуванням, що вона не може бути нижчою від прожиткового мінімуму та дорахувати до пенсійного забезпечення пенсію за втрату здоров'я та підвищення за проживання в гірському населеному пункті починаючи із 20.03.2017, та провести її виплату із врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивує тим, що він учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ліквідатор другої категорії, перебуває на обліку в Косівському об'єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області, і має право на компенсації та пільги, встановлені Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З розпорядження №114465 від 04.09.2017 про перерахунок його пенсії, він дізнався, що пенсія йому призначена на загальних умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що відповідач не врахував його право на соціальний захист як ліквідатора другої категорії, і що відповідно до ст.49 Закону № 796-XII він має право на дві пенсії - державну (пільгову по віку з набуттям 50 років) та за втрату здоров'я. Крім того, ст.26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право на пільгові пенсії по віку за наявності страхового стажу не менше 15 років. Вказує що його пенсія не може бути нижчою 1779,38 грн (1247 грн + 170,82 + гірська надбавка (1312*20/100). Вважає такі дії Косівського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області протиправними, а тому просить адміністративний позов задовольнити.

У відповідності до положень ст.183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач подав до суду заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, вважає свої дії щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії правомірною, з тих підстав, що позивачу з 19.10.2016 призначено пенсію у віці 50 років у розмірі 949 грн при загальному стажі роботи 17 років 1 місяць 27 днів, тобто пенсію позивачу обчислено відповідно до ст.ст.26, 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільг, визначених ст.ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо перерахунку позивачу пенсії при зміні прожиткового мінімуму вказала, що при наявному у відповідача стажу роботи 17 років, тоді як Законом передбачено необхідний мінімальний страховий стаж для чоловіків 35 років, підстав для перерахунку пенсії позивача при зміні прожиткового мінімуму немає. Вважає позовні вимоги безпідставними, а тому просить в їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважаю, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч.3. ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням №114465 від 04.09.2017, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в розмірі 949 грн. 00 коп., з яких: 0,00 грн - пенсія за віком, 595,29 грн. - доплата до прожиткового мінімуму, 170,82 грн. - додаткова пенсія за втрату здоров'я потерпілим внаслідок ЧК 2 категорія згідно ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 150,00 грн. - надбавка на дітей до 18 років (а.с. 5).

З заперечення Косівського об'єднаного управління ПФУ в Івано-Франківській області, вбачається, що ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відмовлено з тих підстав, що йому призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де повний стаж становить для чоловіків 35 років. При первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 не подано довідок передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як встановлено та вбачається з наявних матеріалів справи, а самепосвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 від 15.07.1994, ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 - ХІІ від 28.02.1991 року (а.с. 4).

З копії розпорядження відповідача від 12.12.2016 встановлено, що ОСОБА_1 з 19.10.2016 призначено пенсію за віком на загальних підставах згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Його трудовий стаж на час призначення пенсії становив 17 років 1 місяць 27 днів, розмір пенсії 949 грн.

Відповідно до ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Приписами ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивач скористався правом на достроковий вихід на пенсію.

Водночас, чинним законодавством в імперативному порядку встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком повинен відповідати розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також суд не приймає до уваги приписи п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», оскільки такі норми не можуть суперечити ст.46 Конституції України та Законам України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, допущена Кабінетом Міністрів України невідповідність вимог п.2 згаданої постанови приписам вищевказаних законодавчих актів в частині недосягнення суми 949 грн рівню прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не може позбавляти особу її конституційного права на належний рівень життя, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

З аналізу норми ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка є імперативною, слід прийти до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, нарахування ОСОБА_1 та виплату основної пенсії за віком проведено відповідачем без дотриманням рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що не відповідає приписам Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Одночасно, слід звернути увагу відповідача, що відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія є окремим видом пенсії, і її розмір не повинен включатися до розміру основної пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

У відповідності до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавку за проживання в гірському насаленому пункті, однак розмір вказаної пенсії та надбавки включено до загального розміру основної пенсії, що суперечить вимогам закону.

Суд зазначає та звертає увагу відповідача на те, що додаткова пенсія та надбавку за проживання в гірському насаленому пункті позивачу повинна виплачуватися окремо від основної, а тому розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії повинен обраховуватись з врахуванням мінімальної пенсії за віком + додаткової пенсії - за втрату здоров'я + надбавка на дітей до 18 років + надбавки за проживання в гірському насаленому пункті.

З наведеного слідує, що відмова управління ПФУ щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 20.03.2017, та проведення її виплати із врахуванням виплачених сум, підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає що позовні вимоги позивача щодо перерахунку його пенсії у відповідності до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка встановлює право на пенсію в повному розмірі громадян віднесених до категорій 1-4, за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку є безпідставними, оскільки у позивача відсутній стаж роботи 20 років, який є підставою для збільшення пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж роботи в 20 років.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати в даній справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 94, 160-163, 183-2, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при нарахуванні розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1.

Зобов'язати Косівське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області, здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 березня 2017 року, провести її виплату із врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Постанову суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 березня 2017 року з врахуванням проведених виплат пенсії, у межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.

Суддя: А.Б. Бучинський