Ухвала суду № 69458302, 10.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/940/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/1113/К/17 ОСОБА_1

Категорія № 81 (І) Доповідач Бондар Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Кислиця І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2017 року про відмову у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо оцінки майна; заінтересована особа – ПАТ «Дельта Банк»,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо оцінки майна.

В обґрунтування скарги зазначив, що у Тернівському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ( надалі – ДВС) на виконанні перебуває виконавчий лист по справі №215/940/13-ц, виданий Тернівським районним судом м.Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 326 067,91 грн.

Постановою державного виконавця Стадник О.В. призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності та проведено оцінку рухомого майна боржника, встановлено вартість рухомого майна в сумі 163200 грн.

Скаржник ОСОБА_2 не згоден із сумою оцінки та вважає її заниженою, у зв’язку із чим просить визнати дії державного виконавця Стаднік О.В. щодо здійснення оцінки майна неправомірними; скасувати звіт про оцінку рухомого майна від 07.12.2016 р., суб’єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3; зобов’язати державного виконавця здійснити повторну оцінку майна боржника, та призначити для здійснення повторної оцінки майна іншого суб’єкта оціночної діяльності.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової про задоволення його скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом не враховано, що акт оцінки майна не відповідає вимогам законодавства, тому дії державного виконавця є неправомірними. Скаржника не було в судовому засіданні, тому він не зміг подати свої заперечення та аргументи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Тернівському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входить чотири виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Дельта Банк», Криворізької ОДПІ ГУ ДФС.

04 серпня 2016 року , згідно акту про огляд та затримання транспортного засобу, затримано належний ОСОБА_2 автомобіль Fiat Doblo Panorama 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Постановою від 04.10.2016 р. державним виконавцем було призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні, про що повідомлено боржника.

07.12.2016 оцінювачем складено звіт про оцінку майна №0712/16, про що державним виконавцем 09.01.2017 повідомлено ОСОБА_2В.( а.с.23-55).

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні скарги суд першої інстанції керувався ЗУ «Про виконавче провадження» та дійшов висновку, що дії державного виконавця при призначенні експерта для визначення вартості майна боржника є правомірними. Експертну оцінку проведено суб’єктом оціночної діяльності із дотриманням процедури встановленої ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Колегія суддів вважає даний висновок суду вірним, обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями ст. 387 ЦПК України передбачено, що в разі порушення неправомірності рішень, дій чи бездіяльність державного виконавця суд зобов'язує його усунути порушення або іншим шляхом поновлює порушені права скаржника.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції чинній на час проведення виконавчих дій) встановлює особливості визначення вартості майна боржника та оцінка майна боржника. Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

В скарзі на дії державного виконавця Шаповал І.В. зазначає, що незгодний із результатами проведеної оцінки майна про вартість його рухомого транспортного засобу у розмірі 163200 грн., що на його думку є значно заниженою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 – 60 ЦПК України. Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, скаржник ОСОБА_2 не надав жодних доказів вартості його автомобіля у більшому розмірі ніж визначений оцінювачем ОСОБА_3 Скаржником також не зазначено із яким показником проведеної оцінки він не згодний, що в оцінці експерта визначено невірно, лише процитовано вимоги нормативних актів, які використовуються для проведення оцінки.

Згідно документів, що містяться в матеріалах справи, оцінювач ОСОБА_3 який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, включений до Державного реєстру оцінювачів, має відповідну кваліфікацію, що підтверджено належними та допустимим доказами. ( а.с.54,56). Оцінка ринкової вартості рухомого майна боржника (КТС) автомобіля марки Фіат,2007 року випуску проведена порівняльним методом, із дотриманням вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"

Частинами 1, 2 ст. 10 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачає, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

З врахуванням зазначених норм права та матеріалів справи суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та обґрунтованості, крім того не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: