Постанова № 69458148, 02.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/989/17 Головуючий у І-й інстанції - Підберезний Г.А.

Справа № 203/1234/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Авіста Плюс», який мешкає за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя 3АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП України, зач. 3 ст. 162-1 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 51 000 (пятдесят одна тисяча) грн.

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2,займаючи посаду директора ТОВ «Авіста Плюс» допустив неповернення валютної виручки від реалізації на експорт товарів понад встановленого законодавством терміну розрахунку, в результаті чого нарахована пеня на суму 6330541,32 грн.,що виявлено актом перевірки від 17 березня 2017 року.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 08 вересня 2017 року, подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку, зазначає, що судом на судовій повістці неправильно зазначена адреса його проживання, тому про призначення часу, дати та місця слухання справи, йому відомо не було, копію постанови він отримав лише 29.08.2017 року.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що вказана постанова винесена на підставі фактів, що не відповідають обставинам обєктивної дійсності, в порушення норм матеріального та процесуального права. Також вказує, що за контрактами від 28.04.2015 року № 1-04\2015ЕСО та від 06.04.2015 року № 060401 валютою розрахунків була гривня, а отже у Позивача ніяким чином не могло виникнути передбаченого ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» обовязку зарахування валютної виручки в іноземній валюті.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили поновити їм пропущений строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті, підтримали в повному обсязі доводи та вимоги апеляційної скарги, доповнивши, що вони на даний час оскаржують акт перевірки на підставі якого накладено стягнення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, приходжу до наступного висновку.

Враховуючи позицію ОСОБА_2, яка зводиться до його відсутності в суді першої інстанції при розгляді справи та копії постанови своєчасно йому направлено не було, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя приходжу до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважаю необхідним задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Однак, апеляційним переглядом встановлено, що вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбаченест. ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, відносно ОСОБА_2,дотримані не в повному обсязі і постанова винесена передчасно.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.162-1 КУпАП, є копія витягу із акту перевірки ТОВ «Авіст Плюс» від 09.02.2017 року № 459/04-36-14-04/36095500 «про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіст Плюс» з питань дотримання підприємством вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів № 060401 від 06.04.2015 року за період з 06.04.2015 р. по 23.01.2017 р. № 1-04\2015ЕСО від 28.04.2015 р. за період з 28.04.2015 р. по 23.01.2017 р.», в ході якого було виявлено порушення п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в результаті чого нараховані штрафні санкції за порушення валютного законодавства; порушення термінів розрахунків передбачених ст.. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-вр «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, які податковим органом були покладені в основу доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом були винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пеню, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 6330541,32 грн (шість мільйонів триста тридцять тисяч п'ятсот сорок одна гривня 32 копійки); № НОМЕР_2, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок)

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, суд першої інстанції, не врахував вимог ст. 280 КУпАП та не зясував, чи скористалося ТОВ «Авіст Плюс» наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення податкового органу і чи є визначене податковим органом грошове зобовязання ТОВ «Авіст Плюс» узгодженим в той час як зясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, що призвело до передчасного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з доданих до апеляційної скарги, копій адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових рішень повідомлень ГУ ДФС України в Дніпропетровській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 поданого згідно вхідного штампу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.05.2017 року, та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року про залишення адміністративного позову без руху, то б то на даний час триває процедура оскарження податкових повідомлень рішень, винесених на підставі акту податкової перевірки від 09.02.2017 року.

Таким чином, приходжу до висновку про передчасність рішення суду першої інстанції щодо наявності вини в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП, а тому постанова судді першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.162-1 КУпАП закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.162-1 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку постанови судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2017 року задовольнити та поновити останньому строк на оскарження вищевказаної постанови.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 3 ст.162-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП України, зач. 3 ст. 162-1 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 51 000 (пятдесят одна тисяча) грн.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.162-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.162-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Кононенко