Вирок № 69456685, 27.09.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/932/17

Провадження № 1-кп/175/60/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року сел. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Новік Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Паленка І.М.

за участю прокурора - Нероди Д.Д.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Пінчук Л.Л.

потерпілого - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Слобожанське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12017040440000112 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Підгородне, Дніпровського району, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст. 342 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2017 року приблизно р 15:25 години, ОСОБА_1 будучі в стані наркотичного сп'яніння, перебуваючи на автомобільній парковці ТРЦ "Караван", за адресою: м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, 17, де побачив автомобіль ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1, червоного кольору, який належить ОСОБА_3, визначивши його як об'єкт злочинного посягання. Після чого керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом та реалізуючи його, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його діями ні хто не спостерігає, тобто дії мають таємний характер, підійшов до вказаного автомобіля та маючи при собі заздалегідь пристосовані пристрої у вигляді ключів запалювання, шляхом підбору ключа відчинив передні водійські дверцята автомобіля, та сів на водійське сидіння.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне, незаконне заволодіння транспортним засобом а саме автомобілем ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1, використовуючи заздалегідь пристосовані прилади у вигляді ключів, вставив його до замку запалення, увімкнув його в перше та друге положення, після чого привів двигун у дію, та діючи умисно, на вказаному автомобілі рушив з місця вчинення злочину по вул. Д. Шосе у м. Дніпро у бік вул. Передова, тим самим розпорядився вказаним транспортним засобом на власний розсуд.

Таким чином згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №18/12.2-047 від 25.02.2017 сума матеріального збитку завдана потерпілому ОСОБА_3 становить 15764 гривні 82 копійки.

Крім того, 22.01.2017 року працівники управляння патрульної поліції м. Дніпро, 1-ї роти батальйону №2, на службових автомобілях «Toyota Prius» зі спеціальними проблисковими маячками та державні номерні знаки на фоні синього кольору, у форменому одязі та обмундировані спеціальними засобами, виконували свої службові обов'язки по патрулюванню міста Дніпро на території Амур-Нижньодніпровського району, о 15:40 годині отримали повідомлення на службовий планшет від диспетчера «Атлет-55», про те, що за адресою: Дніпропетровський район, сел. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська 17, невідома особа незаконно заволоділа транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1 червоного кольору.

Продовжуючи патрулювання на вказаній території інспекторами роти №1 батальйону №2 які здійснювали несення служби на службовому автомобілі «Toyota Prius» державні номерні знаки НОМЕР_2 на фоні синього кольору зі спеціальними проблисковими маячками, автопатруль «Атлет-0102», молодший лейтенант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_4, близько 15:45 годин слідуючи по маршруту вул. Передова, поблизу буд. №530-к помітили пересування автомобіля ВАЗ 21011, червоного кольору, котрий був вказаний в орієнтування та почали його переслідувати. Після чого, інспекторами поліції було прийнято рішення про перевірку вказаного транспортного засобу, котрий в цей час вже рухався по вул. Казахстанська у м. Дніпро, при наближенні до вказаного автомобілю на службовому транспортному засобі «Toyota Prius» державні номерні знаки НОМЕР_2 на фоні синього кольору, інспекторами патрульної поліції було чітко помічено номерні знаки котрі вказані були в орієнтування «НОМЕР_1», після чого під час руху на неодноразові вимоги працівниками поліції через гучномовець про необхідність зупинити транспортний засіб водій ОСОБА_1 не реагував при цьому усвідомлював протиправний характер своїх активних умисних дій.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ігноруючи законні вимоги працівників поліції ОСОБА_1, перебуваючи за кермом автомобілю ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1 червоного кольору, заїхав у тупиковий провулок біля заводу «Приват Кабель», який розташований по вул. Мониторна, 1-д у м. Дніпро, де був заблокований службовим автомобілем патрульної поліції, а саме «Toyota Prius» державні номерні знаки НОМЕР_2 на фоні синього кольору, автопатруль «Атлет-0102», у якому перебували молодший лейтенант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_4, та зупинив зазначений автомобіль.

Після чого інспектор роти №1 батальйону №2 ОСОБА_4, вибіг з службового автомобілю «Toyota Prius» державні номерні знаки НОМЕР_2 на фоні синього кольору, автопатруль «Атлет-0102», та почав наказувати ОСОБА_1, заглушити двигун транспортного засобу та вийти з автомобілю, однак останній продовжуючи чинити опір працівникам правоохоронних органів, почав рух на автомобілі ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1 червоного кольору спрямувавши автомобіль в бік інспектора ОСОБА_4, який в свою чергу намагаючись зупинити протиправні дії ОСОБА_1, підбіг до водійських дверцят автомобіля ВАЗ 21011 та відчинивши їх намагався витягти з автомобіля ОСОБА_1, який в свою чергу діючи умисно, усвідомлюючи що він чинить опір працівникам правоохоронних органів, прискорив рух автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на землю. Інспектор УПП ОСОБА_7, побачивши, що його колезі загрожує небезпека для життя та здоров'я, оголив вогнепальну зброю та повідомивши про можливість її застосування ОСОБА_1, однак останній на його законні вимоги не реагував та продовжив рух на вказаному транспортному засобі.

Після чого інспектор патрульної поліції ОСОБА_7, почав виконувати вимоги ст.46 Закону України «Про Національну поліцію України», а саме здійснив декілька пострілів з вогнепальної зброї по колесам автомобіля ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1 для зупинки транспортного засобу бо це загрожувало життю його колеги, завдяки чому автомобіль ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_1 отримав пошкодження та це дало змогу працівникам поліції його заблокувати та зупинити протиправні дії ОСОБА_1, які виразились в активному опорі працівникам правоохоронних органів.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч.1 ст.289 КК України та ч.2 ст. 342 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив обставини скоєних кримінальних правопорушень так, як вони викладені вище у вироку. У скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав себе винним у повному обсязі, у скоєному щиро розкаюється, завдану потерпілому шкоду відшкодував у повному обсязі.

Захисник подала до суду заяву про застосування до обвинуваченого Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки обвинувачений має на утриманні 1 неповнолітню дитину.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що завдана йому шкода відшкодована у повному обсязі, тому позовні вимоги просив залишити без розгляду, призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що претензій до обвинуваченого не має, просив призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.

Судом, з відома учасників судового розгляду, відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів відносно обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз'яснено судом, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлена та доведена, а дії обвинуваченого кваліфікує за ч.1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, а також за ч.2 ст. 342 КК України, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та злочину невеликої тяжкості, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.

В якості пом'якшуючої покарання обставини згідно положень ст. 66 КК України суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно зі ст.67 КК України - вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, також позиції прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає можливим призначити покарання у межах санкцій ст.289 ч.1 КК України та ст. 342 ч. 2 КК України, з урахуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, оскільки застосування такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник подали до суду заяву про застосування щодо нього амністії оскільки він має на утриманні одну малолітню дитину.

Прокурор не заперечив проти застосування амністії відносно ОСОБА_1, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні малолітню дитину, повністю визнає свою вину, в силу ст..89 КК України раніше не судимий, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 р. набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 р. №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження: свідоцтва про народження ОСОБА_5, серія НОМЕР_3, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення злочинів мав і має на утриманні доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, кримінальні правопорушення, які він вчинив є середньої та невеликої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення він вчинив до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України "Про амністію у 2016 році". Свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, завдану шкоду відшкодував повністю.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.

Цивільний позов по кримінальному провадженню № 12017040440000112 залишити без розгляду у зв'язку з відмовою цивільного позивача.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1760,80 грн., що підтверджується відповідно довідкою (а.с.68 т.2).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368 -371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі п."в" ч.1 ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 1760,80 (одну тисячу сімсот шістдесят грн.) 80 коп. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення експертизи № 18/12.2-047 від 25.02.2017 року).

Речові докази по справі: 1) п'ять фрагментів папілярних візерунків спец. пакет №0043053, зв'язка ключів 8 шт. спец пакет №0043054; куля спец пакет №0043064, набір відкруток в поліетиленовому пакеті чорного кольору (а.с.24 т.2), що знаходяться в камері зберігання речових доказів Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВПГУНП в Дніпропетровській області (а.с.25 т.2) - знищити; 2) автомобіль ВАЗ 21011 червоного кольору д/з НОМЕР_1 (а.с. 82 т.2), який згідно розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_3 - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином залишити без розгляду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя: Л.М. Новік