Ухвала суду № 69454687, 11.10.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 588/1110/17

1-кп/583/275/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Плотникової Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Логвиненко Л.М.,

прокурора Волохатих К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12014200270000712 від 25.12.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи свої вимоги тим, що строк тримання під вартою закінчується, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики не зменшились, більш мякий запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому наголошує, що підозрюваний ОСОБА_1 після внесення застави згідно ухвали Тростянецького районного суду від 17.07.2015 р., порушив обраний щодо нього запобіжний захід, виїхав за кордон, перебував у міжнародному розшуку, міцних соціальних зв'язків ОСОБА_1 в Україні не має, ніде не працює, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризику, передбаченого ч.1ст.177 КПК України, що у сукупності із наведеним свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 заперечувала проти клопотання прокурора, пояснивши, що прокурором не надано доказів, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Дійсно, після внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з-під варти він поїхав у Польшу, так як йому ніхто не розяснив, що він не має права залишати місце свого проживання. Вважає, що стосовно ОСОБА_1 можливо обрати більш мякий запобіжний захід, так як він є громадянином України, має міцні соціальні звязки, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитини та баба похилого віку.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України, за наступних обставин.

Так, 24 грудня 2014 року, близько 19 год.00 хв., ОСОБА_1, за попередньою змовою з раніше знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою вчинення крадіжки шляхом віджиму металопластикового вікна, проник у приміщення будинку № 72 по вул. Жовтневій в м. Тростянець, звідки таємно викрав золоті та срібні вироби, належні ОСОБА_3, завдавши у такий спосіб потерпілій майнові збитки на суму 52763 гривні 58 копійок.

17.07.2015р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3статті 185 КК України. Згідно з текстом наявної копії повідомлення про підозру останній її відмовився отримувати, у зв'язку з чим її зміст, який містить і текст про його права та обов'язки, передбаченістаттею 42 КПК Українибув оголошений у присутності двох свідків.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 17.07.2015р. до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

29.07.2015р. за ОСОБА_1 було внесено заставу у сумі 24 тисячі 360 грн., і того ж дня останній був звільнений з Сумського слідчого ізолятора, в якому утримувався під вартою.

За довідкою Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 31 липня 2015 року виїхав через пункту пропуску Ягодин автомобілем за межі території України.

За даними Укрбюро Інтерполу ОСОБА_1 09.12.2015р. був оголошений у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 3статті 185 КК України.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 21.04.2016р. щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч.6ст.193 КПК України.

За даними Сумського слідчого ізолятору ОСОБА_1 був доставлений 05.08.2017 року з Львівської установи виконання покарань, куди він був поміщений після передання представником Польщі представнику Національної гвардії України та досудове розслідування по кримінальному провадженню відновлено 10.08.2017р.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 10.08.2017 року у кримінальному провадженні № 12014200270000712 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано обраний 21.04.2016 р. в порядку ч.6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.09.2017 р.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що слідчий суддя врахував вагомість здобутих слідством доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення. Крім того враховано тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України, а саме позбавлення волі на строк до 6 років, ті обставини, що після звільнення під заставу підозрюваний залишив межі України та був оголошений у міжнародний розшук, що у подальшому позбавило слідчого можливості викликати підозрюваного та проводити відповідні дії за його участі, тобто порушив умови попереднього запобіжного заходу, наявність міцних зв'язків у ОСОБА_1 у Польщі, де він працював, перебував зі своєю співмешканкою та, як сам визнав, не планував часу повернення до України, що у своїй сукупності вказує на реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя та суду з метою уникнення покарання.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ст. 194 КПК Українипередбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, на який вказує прокурор, який був врахований судом при застосуванні під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існує, та що для запобігання вказаному ризику застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України, а саме позбавлення волі на строк до 6 років, ті обставини, що після звільнення під заставу підозрюваний залишив межі України та був оголошений у міжнародний розшук, тобто порушив умови попереднього запобіжного заходу, наявність міцних зв'язків у ОСОБА_1 у Польщі, де він працював, перебував зі своєю співмешканкою та, не планував часу повернення до України, що у своїй сукупності вказує на реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя та суду з метою уникнення покарання.

А тому з метою запобігти спробам переховуватися від суду, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 09 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця увязнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_6