Постанова № 69454637, 18.09.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1023/17

Номер провадження 3/580/321/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, розглянувши матеріали, що надійшли від Лебединського ВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 19.06.2017 року о 21:00 год. в м. Лебедин по вул. Довгалівка Сумської області керував автомобілем ВАЗ 2105 з ознаками алкогольного спяніння та відмовився від проходження огляду на стан спяніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що в той день їхав власним автомобілем ВАЗ 2105 червоного кольору. Коли розвертався на вул. Довгалівка, то його нога зіскочила з педалі і він вдарився в паркан задньою частиною автомобіля. Керував автомобілем в тверезому стані, а після аварії вжив спиртне і по цій причині відмовився від проходження огляду в лікарні, бо був вже в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, показав, що в цей день перебував на подвірї коли близько 21 год. почув глухий удар і роботу двигуна на підвищених тонах. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіль заїхав в паркан сусіда передньою частиною. Тривалий час він не міг виїхати, бо завис передньою балкою. Потім йому все ж таки вдалося виїхати на дорогу. Через деякий час приїхав господар та працівники поліції, які пропонували водієві пройти огляд на стан спяніння, але той відмовився. Він вів себе неадекватно, лаявся, кричав. На його думку той був в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_5, допитана в судовому засіданні, показала, що вечері 19.06.2017 року їй зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що розбив паркан. Вона велосипедом поїхала на місце пригоди та побачила все це. При ній ОСОБА_2 був в тверезому стані.

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, показав, що йому зателефонували сусіди і повідомили, що автомобіль вїхав у його паркан. Він відразу ж приїхав та побачив водія, який на його думку був в нетверезому стані, вів себе грубо. Потім приїхали працівники поліції. Від медичного огляду водій відмовився.

Свідок ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні, показав, що того вечора в складі групи виїхав на місце пригоди, де побачив водія автомобіля ВАЗ 2105, який на його думку був в нетверезому стані. На пропозицію пройти огляд на стан спяніння водій відмовився.

Вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 у скоєному знайшла своє підтвердження у повному обсязі, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 звинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як 19.06.2017 року о 21:00 год. в м. Лебедин по вул. Довгалівка Сумської області керував автомобілем ВАЗ 2105 з ознаками алкогольного спяніння та відмовився від проходження огляду на стан спяніння, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19.06.2017 року серія АП2 № 521419.

Заперечуючи свою вину, ОСОБА_2 пояснив суду, що в той день їхав власним автомобілем ВАЗ 2105 по вул. Довгалівка та став учасником ДТП. Керував автомобілем в тверезому стані, а після аварії вжив спиртне і по цій причині відмовився від проходження огляду в лікарні, бо був же в нетверезому стані.

Суд не може погодитися з такими доводами притягнутого як з підставою звільнення його від адміністративної відповідальності, оскільки наведені ним факти щодо вживання спиртного після дорожньо-транспортної пригоди не знайшли свого підтвердження. При цьому допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили, що поведінка водія не відповідала обстановці, а саме вони показали, що ОСОБА_2 на місці пригоди вів себе неадекватно, лаявся, кричав, на їх погляд він був в нетверезому стані.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, якою визначено, що ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За таких обставин водій був зобовязаний пройти огляд на стан спяніння, який йому пропонувався інспектором поліції.

Крім цього, суд також враховує і те, що згідно вимог п. 2.10 «є» Правил дорожнього рух - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобовязаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За правилами ст. 40-1 КУпАП з притягнутого підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП;

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнути у виді адміністративного штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Адміністративний штраф зарахувати на розрахунковий рахунок 31111149700001, ГУК у Сумській області/ 21081300, код ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача ГУК у Сумській області, МФО 837013.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн. на користь Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк предявлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк з нього стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: О. В. Чхайло