Ухвала суду № 69454102, 06.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1665/17

Номер справи місцевого суду: 520/11001/17

Головуючий у першій інстанції Іванчук

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора Хорсуненка О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160480003888, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2017 року,за ч.2 ст.270 КК України,

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання начальника відділення СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, вірменина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда другої групи, працюючого директором Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія", зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/4, кв.6, не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160480003888, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2017 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді директора Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія", будучи ознайомленим з приписом №73 ГУ ДСНС України в Одеській області від 23.06.2017 року щодо вжиття заходів пожежної безпеки, не виконав припис та відповідних заходів не вжив, внаслідок чого 15.09.2017 року, приблизно о 23.20 годині, в корпусі №5 КПНЗ "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія" через порушення правил пожежної безпеки сталась пожежа, яка призвела до загибелі трьох малолітніх дітей та повного знищення приміщення вказаного корпусу, що спричинило державі майнову шкоду в особливо великих розмірах.

16.09.2017 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.207 КК України.

18.09.2017 року слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра щодо ОСОБА_6, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме - можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017 року клопотання слідчого було задоволене, а до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.11.2017 року без визначення застави.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що під час розгляду клопотання прокурором була підтверджена наявність у кримінальному провадження обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3 та заявлені слідчим ризики, а також неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

На дану ухвалу захисники підозрюваного ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. Вважають ухвалу незаконною, просять її скасувати та звільнити підозрюваного з-під варти.

В обґрунтування своїх вимог захисники зазначають, що долучені до клопотання слідчого матеріали не підтверджують обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_3, наявність заявлених слідчим ризиків та неможливості запобігання їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Під час розгляду клопотання слідчий суддя належним чином не перевірив наявність вищевказаних обставин, формально підійшов до розгляду клопотання, не взяв до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні необережного злочину, а кваліфікація інкримінованого йому злочину є невірною, внаслідок чого безпідставно застосував до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід.

Заслухавши суддю-доповідача; виступ захисників, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги і просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш мякого запобіжного заходудля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність його соціальних звязків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також наявність зазначених у клопотанні слідчого ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КПК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. При цьому обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 підтверджується долученими до клопотання матеріалами, а саме: протоколами огляду місця події від 16.09.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.09.2017 року, копією припису №73 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 23.06.2017 року та іншими матеріалами.

Доводи апеляційної скарги захисників щодо невірної кваліфікації інкримінованого ОСОБА_3 злочину апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки в апеляційній скарзі не наведено достатнього обґрунтування такої позиції захисників. Натомість матеріалами кримінального провадження підтверджується, що на даній стадії досудового розслідування існують достатні докази, які обґрунтовують підозру щодо ОСОБА_3

Крім того, матеріалами провадження підтверджується наявність заявлених слідчим ризиків, а саме - можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Жодних доводів, які спростовували би доведеність заявлених слідчим ризиків, у апеляційній скарзі не викладено та апеляційному суду надано не було.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також врахував вагомість доказів вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я.

Доводи апеляційної скарги захисників щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_3 найсуворішого запобіжного заходу у зв'язку з його поганим станом здоров'я, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки до матеріалів провадження стороною захисту долучені виписки з історії хвороби підозрюваного, датовані 2013 та 2015 роками. Жодних медичних документів, які підтверджували би неможливість перебування під вартою у зв'язку з поганим станом здоров'я ОСОБА_3 сторона захисту ані слідчому судді, ані апеляційному суду не надала.

Апеляційний суд вважає, що на підставі наданих документів слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Доводи апеляційної скарги захисника в судовому засіданні апеляційного суду не знайшли свого підтвердження, а інших доводів та доказів щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційному суду надано не було.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Також слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність не визначати ОСОБА_3 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи те, що інкриміновані ОСОБА_3 дії призвели до загибелі трьох малолітніх дітей.

Аналізуючи вищезазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017 року, якою задоволено клопотання начальника відділення СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160480003888, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2017 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Прібилов