Постанова № 69452723, 11.10.2017, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9153/17

Провадження № 2-а/520/666/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі про визнання незаконною бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії та про стягнення недоотриманої пенсії за минулий час,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі щодо безпідставної відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви про перерахунок пенсії від 12.07.2017 року і зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до заяви від 12.06.2017 року. Стягнути з Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі на його користь недоотриману пенсію за минулий час за період з червня 2015 року по липень 2017 року в розмірі 57 901, 98 гривень, а також стягнути заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову. Стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що управління Пенсійного фонду України при відмові йому в перерахунку пенсії допустило порушення норм Конституції України, законів України та постанов Кабінету міністрів України.

Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси у судове засідання не з`явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надали до суду письмові заперечення проти позову, в яких посилаючись на правомірність дій Управління просять у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Одеси та отримує пенсію за вислугу років, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1.

Згідно розпорядження № 854863 від 22.02.2016 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 5 955, 21 гривень.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що аналіз розпорядження № 854863 від 22.02.2016 доводить, що в автоматизованому режимі такий підрахунок пенсії є невірним, оскільки програма не враховує вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а посадові особи Відповідача відмовляються від проведення розрахунків іншими способами, ніж через спеціальну програму. Тому дане розпорядження № 854863 від 22.02.2016 він вважає протиправним, і його пенсія підлягає перерахуванню із дотриманням вимог чинного законодавства.

12.07.2017 року позивач звернувся до Центрального УПФ із заявою про перерахунок пенсії та виплату недоотриманої пенсії за минулий час, де докладно навів порядок розрахунку його пенсії та недоотриманої суми виплат. Але згідно відповіді (вих. № 280/К-01) від 24.07.2017 на дану заяву, підстав щодо підвищення розміру пенсії та виплати недоотриманої пенсії Відповідачем не вбачається.

Проте, з наведеним погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно ст. 92 Конституції України, виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 16 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 54 Закону України про «Пенсійне забезпечення», встановлено, що працівники льотного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років для чоловіків мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до положень Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 р., органами Пенсійного фонду України розраховано стаж льотної роботи позивача, який складає 34 роки 5 місяців та 12 днів.

Згідно прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон).

Отже, для розрахунку пенсії позивача необхідно виходити із вимог ст. 27 Закону, згідно якої розмір пенсії визначається за формулою: II = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Для визначення коефіцієнту стажу (Кс) відповідно до ст. 25 Закону, застосовують формулу: Кс = СмхВс / 100% х 12, де : Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%

За даними системи персоніфікованого обліку, страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 8 місяців 22 дні, що у перерахунку відповідно до привал, визначених ст. 24 Закону, складає 549 місяців (45 * 12+8+1).

Коефіцієнт стажу обчислюється:

Кс = 549 х 1,35 % / 100 % х 12 = 0,617625

Судом встановлено, що Відповідачем невірно розрахований коефіцієнт страхового стажу, який відповідно до розпорядження № 854863 від 22.02.2016 складає 0,47025, оскільки Відповідач в порушення наведених норм Закону безпідставно розраховує його не із загального періоду, протягом якого позивач підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (45 років 8 місяців 22 дні), а із його льотного стажу 34 роки 5 місяців та 12 днів.

Також згідно ч. 1 ст. 40 Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зн = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кзг + Кзз + ... +Кзп); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Для визначення Зс (середньої з/п за три роки, що передує року звернення для оформлення пенсії - 2015 рік) сумуємо середні заробітні плати (доходи) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 рік. Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2015 р.) (Зс) складає 2960,7866 грн.

За умовами ч. 1 ст. 40 Закону, з періоду, за який враховується заробітна плата для визначення пенсії, позивач має право виключити періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв (тобто не підряд, а у будь - якому порядку, вибірково), а також (і це обов'язкова умова) будь-який період страхового стажу підряд, за умови, що в сумі зазначені періоди становитимуть не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Також за вимогами ч. 1 ст. 40 Закону, позивач має право виключити таку кількість місяців окремими періодами незалежно від перерв та окремо період підряд, щоб сумарно вони не перевищували 10% від тривалості страхового стажу, визначеному в одинарному розмірі.

Оскільки страховий стаж позивача становить 549 місяців, повних 10% від цієї суми складає 54 місяці.

Отже, відповідно до вимог ст. 40 Закону, позивач має право виключити 54 місяці із наведених 180 місяців (будь-якими періодами незалежно від перерв та обов'язково окремим періодом підряд).

Стаття 11 Закону наводить вичерпний перелік категорій осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Серед цього переліку категорія осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості та отримують допомогу по безробіттю відсутня.

Таким чином із даної суми 180 місяців необхідно виключити місяці, протягом яких позивач перебував на обліку у центрі зайнятості, оскільки, відповідно до ст. 11 Закону, за ці місяці не сплачувалися страхові внески, тому вони не входять до страхового стажу, і не повинні брати участь в розрахунку заробітної плати, з якої розраховується пенсія.

Тому 10 місяців по безробіттю із загальної кількості 180 місяців виключаються окремо, вони не входять в 54 місяці (ліміт періодів для виключення), котрі позивач має право виключити з періоду страхового стажу.

Відповідач же, виключивши 10 місяців перебування позивача на обліку у центрі зайнятості, помилково врахував їх у ліміт періодів, що підлягає виключенню (54 місяці). Це не відповідає вимогам Закону, оскільки ці місяці не входять до страхового стажу. Такими діями Відповідач позбавив позивача можливості виключити максимальну кількість помісячних невигідних йому коефіцієнтів заробітної плати.

Крім того, виключенню підлягає період з 01.12.2002 по 07.12.2002 як неповний місяць, оскільки сума сплачених внесків за нього є меншою за мінімальну. Цей місяць також не входить в ліміт, що підлягає виключенню 54 місяці, оскільки не входить до страхового стажу. Відповідачем цей місяць незаконно і протиправно враховано в ліміт виключення

За вимогами ст. 40 Закону, необхідно, як обов'язкову умову, виключити період місяців підряд, тобто 2 і більше місяці підряд.

Залишок помісячних періодів, що враховуються для обчислення заробітної плати становить 167 місяців: 180 - 10 (місяці по безробіттю) - 1 (неповний місяць, за який не сплачено внески) - 2 місяці (виключені підряд за вимогами ст.40 Закону ) = 167 місяців.

Оскільки ліміт виключення, з урахуванням вже виключених двох місяців підряд, становить 52 місяці, то для виключення періодів із залишку, що враховується для підрахунку заробітної плати, з якої нараховується пенсія, необхідно виключити 52 місяці, починаючи від періоду з найнижчим коефіцієнтом заробітної плати.

Таким чином, виключивши 52 місяці із найнижчими помісячними коефіцієнтами заробітку, маємо 115 місяців, що повинні враховуватися для розрахунку заробітної плати, з якої розраховується пенсія.

Отже, заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії в даному випадку становить: Зп = 2960,7866 х (521,4914 : 115) = 13426, 28 грн.

Тобто розмір заробітної плати (доходу) для підрахунку пенсії складає 13 426 гривень 28 копійок.

Таким чином, отримано всі дані, необхідні для обчислення правильного розміру моєї пенсії за найоптимальнішими показниками: П = Зп х Кс = 13426, 28 х 0,617625 = 8 292,4 грн.

Отже пенсія позивача з 12.06.2015 по сьогодні повинна складати 8 292 грн.40 копійок, замість призначеної йому раніше в розмірі 6030,69 грн. З 12.06.2015 по січень 2016 року, та 5955,21 грн. з лютого 2016 року по сьогодні.

Щодо позовних вимог про стягнення недоотриманої пенсії за минулий час, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Закону, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Позивачу пенсію призначено Відповідачем з 12.06.2015 року в розмірі 6030,69 грн. Крім того, в січні 2016 року Відповідачем невірно проведено уточнення розрахунку пенсії відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, та уточнено період отримання допомоги по безробіттю - замість дати кінця отримання допомоги 25.03.2015 року було внесено 10.06.2015, що призвело до зменшення розміру пенсії з 6030,69 грн. на 5 955,21 грн.

Отже: з червня 2015 по січень 2016 року, з вини Відповідача позивач отримував знижену пенсію у розмірі 6030,69 грн., коли мав право на отримання пенсії в розмірі 8 292,4 грн.; з лютого 2016 року по даний час з вини Відповідача позивач отримує пенсію у розмірі 5955,21 грн., натомість вона повинна складати 8 292,4 грн.

За перший період (з червня 2015 по січень 2016 року) позивач недотримував з вини Відповідача частину пенсії в розмірі 8 292,4 грн. - 6030,69 грн. = 2 261,71 грн. щомісяця, а за весь період 2 261, 71 грн. х 7 місяців = 15 831,97 грн.

За другий період (з лютого 2016 року по липень 2017 року) позивач недотримував з вини Відповідача частину пенсії в розмірі 8292,4 грн. - 5955,21 грн. = 2337,19 грн. щомісяця, а за весь період 2337,19 грн. х 18 = 42 069,92 грн.

Що разом становить 57 901, 98 гривень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Слід зазначити, що п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору, натомість норми Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють від відшкодування судових витрат відповідача звільненого від сплати судового збору.

На підставі вище викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно чинного законодавства, а від так підлягають задоволенню.

Керуючись ст.11, 158-163, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі про визнання незаконною бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії та про стягнення недоотриманої пенсії за минулий час - задовольнити в повному обсязі

Визнати незаконною бездіяльність Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду України у м. Одесі щодо безпідставної відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви про перерахунок пенсії від 12.07.2017 року і зобов'язати провести перерахунок пенсії відповідно до заяви від 12.06.2017 року.

Стягнути з Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду України у м. Одесі на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію за минулий час за період з червня 2015 року по липень 2017 року в розмірі 57 901, 98 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовій збір у сумі 1280 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеси.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Куриленко О. М.