Рішення № 69451319, 10.10.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/787/2017

130/1357/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Райчук Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Жмеринкаводоканал» комунального підприємства «Вінницяоблводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «Жмерикаводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, зазначивши, що з 12.04.2016 року він працював у ДП «Жмерикаводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» на посаді машиниста ОСК 2 розряду очисних споруд каналізації. Відповідно до розпорядження керівництва від 10.07.2017 року його звільнено за угодою сторін. На день звільнення відповідач мав заборгованість перед ним по виплаті заробітної плати у розмірі 11887,41 грн., яку не сплатив по цей час. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 11887,41 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи, а тому справа на підставі ч. 2 ст.158 ЦПК України розглянута за його відсутності.

Представник відповідача у відповідності до ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем знаходження про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду, в судове засідання не з'явився. Причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність, про відкладення розгляду справи не надав, а тому у суд немає підстав для відкладення розгляду справи у відповідності до ст.169 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, керуючись ст.ст.224, 225 ЦПК України, зі згоди позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач у період часу з 12.04.2016 року по 10.07.2017 року працював у відповідача, що підтверджується наказом (розпорядженням) №81 (а.с.5).

Наказом №200 від 10.07.2017 року позивача було звільнено з підприємства у зв'язку із заявою позивача, згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України, з наказом ОСОБА_1 ознайомлений 10.07.2017 (а.с.24). За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна платня.

З наявного у справі звіту про виплату заробітної плати за 01.03.2017-31.08.2017, наданого відповідачем, станом на червень 2017 року заборгованість відповідача по заробітній платі складала 11887,41 грн., а саме: 3428,04 грн. за березень 2017 року, 3459,71 грн. за квітень 2017 року, 2470,81 грн. за травень 2017 року, 2528,85 грн. за червень 2017 року (а.с.18).

У теперішній час заборгованість по заробітній платі перед позивачем не сплачена, що не заперечується відповідачем.

Положеннями ст.115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Оскільки відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, що підтверджується наявними у справі доказами, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 11887,41 грн., тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640 гривень за вимоги майнового характеру.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,88,174,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.47,115,116 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ДП «Жмеринкаводоканал» (вул.Мельнична,3 м.Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 36898705) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.2745403693, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 11887 (одиннадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн.41 коп.

Стягнути з ДП «Жмеринкаводоканал» (вул.Мельнична,3 м.Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 36898705) на користь держави судові витрати (судовий збір) в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя