Рішення № 69450192, 05.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7703/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Тимощука О.Я.,

при секретарі Михайленко О.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства "Рівнеазот" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (далі - Відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену суму заробітної плати за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року у розмірі 35011,05 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2017 року по 17.05.2017 року в розмірі 9374,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що вона працювала на підприємстві ПАТ «Рівнеазот» та у зв»язку із затримкою виплати заробітної плати, нею було подано до відповідача заяву про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП.

При її звільненні відповідачем було нараховано їй заробітну плату за січень 2017 року в розмірі 8742,98 грн., за лютий 2017 року в розмірі 3224,65 грн.. за березень 2017 року разом із вихідною допомогою в розмірі 23043,42 грн., всього 35011,05 грн.

31.03.2017 року її було звільнено, про що було зроблено запис у трудовій книжці.

Однак, при звільненні відповідачем не було проведено з нею розрахунок.

Позивач в судове засідання не з»явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, покликаючись на ту обставину, що вини ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" у невиплатіналежних звільненому працівникові сум немає, оскільки ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал». Крім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію. Вважає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", порушуючи строкирозрахунку із звільненими працівниками діє у стані крайньоїнеобхідності, а тому на підставіч. 2 ст. 1171 ЦК України просить суд звільнити ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" від відшкодуванняшкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні позивача в повному обсязі. Крім того, подав письмовий розрахунок середнього заробітку ОСОБА_2

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працювала в ПрАТ "РІВНЕАЗОТ".

31 березня 2017 року відповідно до наказу № 914-ВК від 28.03.2017 року була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю (а.с. 5).

У довідці відповідача № 1239 від 07.06.2017 року зазначено про розмір заборгованих сум, який складається з:

- заробітна плата за січень 2017 року 4262,01 грн.;

- заробітна плата за лютий 2017 року 2464,24 грн.;

- заробітна плата за березень 2017 року 23043,42 грн. (а.с. 14).

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. При цьому суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зазначаються без утримання прибуткового податку й інших обовязкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обовязком роботодавця та працівника.

Отже, підприємство в порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні не виплатило позивачеві 29769,67 грн. А тому дана грошова сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати та інших грошових сум, що належать від підприємства, підлягають до задоволення.

Щодо решти заявлених позовних вимог, то вони підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Розрахунок заборгованості був проведений позивачем, і складає 9374,62 грн.

Проте суд не погоджується з таким розрахунком.

На підприємстві є затверджений графік роботи на 2017 рік, згідно якого визначена погодинна величина робочого часу за кожен місяць.

Дана обставина не була спростована сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

При обчисленні грошової суми в порядку ст. 117 КЗпП України суд проводить розрахунок за весь час затримки належних працівникові виплат. При цьому береться до уваги не середній заробіток працівника за кожен робочий день помножений на кількість робочих днів, починаючи з часу звільнення і до 17.05.2017 року, а кількість робочих днів за цей же період та помножений на вартісну величину години робочого часу, яка складає 37,7635 грн. за 1 годину.

Отже, розрахунок проводиться наступним чином:

- за повний місяць затримки розрахунку при звільненні в квітні 2017 року: 152 робочих години х 37,7635 грн. за 1 годину = 5740,052 грн.,

- затримка розрахунку при звільненні з 01 травня 2017 року по 17 травня 2017 року становить 72 робочих години х 37,7635 грн. за 1 годину = 2718,972 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити на суму: (5740,052 грн. + 2718,972 грн. ) = 8459,02 грн.

Представик відповідача пояснив суду, що зазначені в довідках грошові суми, які підлягають до виплати працівнику, включили в себе всі належні податки і збори. Тобто це ті грошові кошти, які має отримати працівник, а податки і збори з яких вже були сплачені чи повинні бути сплачені підприємством. Це ж стосується і величини однієї години робочого часу.

Суд зважає на положення статті 233 КЗпП України, яка визначає строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Такий термін звернення до суду за захистом порушеного права для даного виду правовідносин визначений строком в три місяці.

У рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозвязку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, початок перебігу якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини).

Зважаючи на наведене суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у розмірі 640 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати у розмірі 29769 (двадцять дев»ять тисяч сімсот шістдесят дев»ять) гривень 67 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01 квітня 2017 року по 17 травня 2017 року включно в розмірі 8 459(вісім тисяч чотириста п»ятдесят дев»ять) гривень 02 копійки.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ - 05607824) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_3