Ухвала суду № 69449745, 05.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: Дячук І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просила поділити земельну ділянку в натурі, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 Висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи №1784 від 16.06.2016.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2017 позов задоволено. Поділено земельну ділянку загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно варіанту № 1 Висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016.

Справа № 757/42533/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/8508/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Виділено ОСОБА_4для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,0500 га, яка складається з двох частин: 0,0256 га + 0,0244 га.

Земельна ділянка площею 0,0256 га , обмежена лініями розподілу:

- від точки «1» лінія розподілу проходить по АДРЕСА_1 через точки «2», «28» в точку «29»;

- від точки «29» лінія розподілу проходить через точку «26» точку «19»;

- від точки «19» лінія розподілу проходить через точку «18» в точку «17»;

- від точки «17» по лінії розподілу будинку через точку «16» в точку «15», яка розташована на відстані 1,83 м від стіни житлового будинку;

- від точки «15» лінія розподілу проходить через точку «14» в точку «25», яка розташована на межі ділянки з північної сторони;

- від точки «25» лінія розподілу у вигляді ламаної проходить по межі з північної сторони через точки «12», «13» в точку «1».

Земельна ділянка 0,0244 га, обмежена лініями розподілу:

- від точки «9» лінія розподілу проходить у вигляді ламаної по межі з східної сторони через точки «20», «22», «23», «24» в точку «6», яка знаходиться в дальньому куті в південній частині ділянки;

- від точки «6» лінія розподілу проходить по межі ділянки з західної сторони через точку «7» в точку «8»;

- від точки «8» лінія розподілу проходить довжиною 16,15 м в точку «9».

Земельна ділянка площею 0, 0500 га, яка виділяється ОСОБА_2 зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 зеленим кольором.

Виділено ОСОБА_2 для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0, 0500 га, яка обмежена наступними лініями розподілу:

- від точки «29» лінія розподілу проходить по АДРЕСА_1 через точки «З», «4» в точку «5»;

- від точки «5» по лінії розподілу проходить довжиною 20,25 м по межі з південної сторони в точку «6»;

- від точки «6» лінія розподілу проходить у вигляді ламаної через точки «24», «23», «22», «20», «9», «10» в точку «11»;

- від точки «11» лінія розподілу довжиною 5,57 м проходить по межі з північної сторони в точку «25»;

- від точки «25» лінія розподілу у вигляді ламаної проходить через точки «14», «15», «16», «17» в точку «18»;

- від точки «18» лінія розподілу проходить через точки «19», «26» в точку «29».

Земельна ділянка площею 0,0500 га, яка виділяється ОСОБА_2 зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 синім кольором.

Встановлено сервітут на земельну ділянку ОСОБА_2 для проходу до земельної ділянки ОСОБА_4, площею 0,0014 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 15-16-21-22-20-15, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 помаранчевим заштрихованим кольором.

Встановлено сервітут на земельну ділянку ОСОБА_4 для обслуговування інженерних комунікацій (вода, газ) ОСОБА_2, площею 0,0019 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 34-2-33-31-32-30-34, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 зеленим заштрихованим кольором.

Встановлено сервітут на земельну ділянку ОСОБА_4 для обслуговування інженерних комунікацій (каналізація) ОСОБА_2, площею 0,0009 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 28-29-26-27-28, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 зеленим заштрихованим кольором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що договором конкретного користування від 25.05.2006, укладеного між сторонами, встановлено порядок користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 а земельна ділянка, яка знаходиться під житловим будинком та призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в спільній часткові власності сторін. Зазначила, що визначений судом варіант поділу земельної ділянки є таким, що порушує інтереси відповідача та не забезпечує його права на повноцінне користування оспорюванню ділянкою та комунікаціями.

Вказала, що експертом не відображено комунікацій, що забезпечують водовідведення частини будинку, належну відповідачу та варіанти користування земельною ділянкою, площею 0,0745 га, яка знаходиться у користуванні сторін у справі.

Посилається на те, що судом не враховано чи можливо поділити вищевказану земельну ділянку і чи взагалі відповідатиме нормам закону можливість такого поділу.

Зазначила, що поділ в натурі земельної ділянки без поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд в натурі, які розташовані на цій землі, призведе до порушення прав співвласників на користування ним.

Вказала, що висновок земельно-технічного експертного дослідження від 11.03.2017 №2-03/2017 мав розглядатися судом, як доказ.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню знаступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що поділ земельної ділянки на якій розташований будинок без втрати її цільового призначення є можливим.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.10.1999 АВЕ № 09950 ОСОБА_7 та ОСОБА_2отримали в спадок по 1/2 частині будинку по АДРЕСА_1, а також сарай та споруди (а. с. 7-8).

25.05.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір конкретного користування житловим будинком, відповідно до умов якого сторони встановили наступний порядок користування вказаного будинку: ОСОБА_7 конкретно користується коридором 1-1, пл. 5.1 кв.м.; кухнею 1-2, пл. 9.4 кв.м.; передпокоєм 1-3, пл. 4.9 кв.м.; житловою кімнатою 1-4, пл. 10.8 кв.м.; житловою кімнатою 1-5, пл. 20.9 кв.м., тобто 1/2 частиною споруд інвентаризаційною вартістю 24 948 грн., а ОСОБА_2 конкретно користується житловою кімнатою 1-6, пл. 16.4 кв.м.; житловою кімнатою 1-7, пл. 13.4 кв.м.; верандою 1-8, пл. 11.9 кв.м., сараєм - літера Б, тобто 1/2 частиною споруд інвентаризаційною вартістю 24 948 грн. (а. с. 9).

З технічного паспорту житлового будинку та експлікації вбачається, що будинок має два окремі входи та фактично складається з двох окремих квартир (а. с. 12-13).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, позивач є власником 1/2 від 0,1000 га, яка розташована на АДРЕСА_1, цільове призначення якої будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 10).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2016 було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі (а. с. 40-41).

За результатами проведення експертизи у висновку експерта від 16.06.2016 № 1784 зазначено, що варіанти розподілу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована по АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (1/2 частина) та ОСОБА_2 (1/2 частина), щодо якого встановлено порядок користування на підставі договору конкретного користування житловим будинком від 25.05.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Рижковою С.С., описані в дослідницькій частині висновку та зображені на малюнках №5, №6, №7.

Комунікації, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, прокладені з АДРЕСА_1

Запропонований варіант № 1, передбачає можливість користування комунікаціями, обома співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 На земельній ділянці, площею 0,0745 га, яка знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2, комунікації відсутні. Враховуючи вдале місце розташування земельної ділянки площею 0,0745 га, яка прилягає до АДРЕСА_1 що зображена на малюнку № 4, надає можливість користуватися даною ділянкою як ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 (а. с. 45-69).

Позивач зазначила, що між сторонами виникли суперечності при погодженні меж земельних ділянок, оскільки відповідач відмовився надати позивачу частину земельної ділянки для обслуговування виділеної частини будівлі. Крім того, відповідач не визнає право власності позивача, вважаючи, що земельна ділянка в цілому належить тільки їй, відповідно вони не можуть у добровільному порядку дійти згоди про поділ, внаслідок чого позивач не може повноцінно користуватися земельною ділянкою, що порушує її права.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 звернулася із відповідним позовом до суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У сторін право користування земельною ділянкою виникло, у зв'язку з прийняттям спадщини за заповітом.

Частиною першою статті 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.

Аналогічне положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України.

Частиною першою цієї статті передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

За правилом частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).

Постанова Верховного суду України від 15.05.2017 у справі №6-841цс16.

Згідно з 18 «е» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004, за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.

Пунктом 22-2 зазначеної Постанови передбачено, що вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (частина перша статті 401 ЦК, частина перша статті 101 ЗК), а при встановленні особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (частина друга статті 401, пункт 6 частини першої статті 406 ЦК). Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК; цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

За результатами проведення експертизи у висновку експерта від 16.06.2016 № 1784 зазначено, що варіанти розподілу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована по АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (1/2 частина) та ОСОБА_2 (1/2 частина), щодо якого встановлено порядок користування на підставі договору конкретного користування житловим будинком від 25.05.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Рижковою С.С., описані в дослідницькій частині висновку та зображені на малюнках №5, №6, №7.

Комунікації, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, прокладені з АДРЕСА_1

Запропонований варіант № 1, передбачає можливість користування комунікаціями, обома співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 На земельній ділянці, площею 0,0745 га, яка знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2, комунікації відсутні. Враховуючи вдале місце розташування земельної ділянки площею 0,0745 га, яка прилягає до АДРЕСА_1 що зображена на малюнку № 4, надає можливість користуватися даною ділянкою як ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 (а. с. 45-69).

Так, у варіанті № 1 розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 експертного висновку зазначено, що для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд ОСОБА_4 пропонується земельна ділянка площею 0,0500 га, яка складається з двох частин: 0,0256 га + 0,0244 га.

Земельна ділянка площею 0,0256 га , обмежена лініями розподілу:

- від точки «1» лінія розподілу проходить по АДРЕСА_1 через точки «2», «28» в точку «29»;

- від точки «29» лінія розподілу проходить через точку «26» точку «19»;

- від точки «19» лінія розподілу проходить через точку «18» в точку «17»;

- від точки «17» по лінії розподілу будинку через точку «16» в точку «15», яка розташована на відстані 1,83 м від стіни житлового будинку;

- від точки «15» лінія розподілу проходить через точку «14» в точку «25», яка розташована на межі ділянки з північної сторони;

- від точки «25» лінія розподілу у вигляді ламаної проходить по межі з північної сторони через точки «12», «13» в точку «1».

Земельна ділянка 0,0244 га, обмежена лініями розподілу:

- від точки «9» лінія розподілу проходить у вигляді ламаної по межі з східної сторони через точки «20», «22», «23», «24» в точку «6», яка знаходиться в дальньому куті в південній частині ділянки;

- від точки «6» лінія розподілу проходить по межі ділянки з західної сторони через точку «7» в точку «8»;

- від точки «8» лінія розподілу проходить довжиною 16,15 м в точку «9».

Земельна ділянка площею 0, 0500 га, яка пропонується ОСОБА_4 зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 року зеленим кольором.

Для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд ОСОБА_2 пропонується земельна ділянка площею 0,0500 га, яка обмежена наступними лініями розподілу:

- від точки «29» лінія розподілу проходить по АДРЕСА_1 через точки «З», «4» в точку «5»;

- від точки «5» по лінії розподілу проходить довжиною 20,25 м по межі з південної сторони в точку «6»;

- від точки «6» лінія розподілу проходить у вигляді ламаної через точки «24», «23», «22», «20», «9», «10» в точку «11»;

- від точки «11» лінія розподілу довжиною 5,57 м проходить по межі з північної сторони в точку «25»;

- від точки «25» лінія розподілу у вигляді ламаної проходить через точки «14», «15», «16», «17» в точку «18»;

- від точки «18» лінія розподілу проходить через точки «19», «26» в точку «29».

Земельна ділянка площею 0,0500 га, яка виділяється ОСОБА_2 зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 синім кольором.

Пропонується встановити сервітут на земельну ділянку ОСОБА_2 для проходу до земельної ділянки ОСОБА_4, площею 0,0014 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 15-16-21-22-20-15, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 помаранчевим заштрихованим кольором.

Пропонується встановити сервітут на земельну ділянку ОСОБА_4 для обслуговування інженерних комунікацій (вода, газ) ОСОБА_2, площею 0,0019 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 34-2-33-31-32-30-34, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 зеленим заштрихованим кольором.

Пропонується встановити сервітут на земельну ділянку ОСОБА_2 для обслуговування інженерних комунікацій (каналізація) ОСОБА_2, площею 0,0009 га, яка обмежена лініями розподілу та позначена точками: 28-29-26-27-28, що зображена на малюнку № 5 висновку експерта будівельно-технічної експертизи Київської незалежної судово-експертної установи № 1784 від 16.06.2016 зеленим заштрихованим кольором.

Перевірив вищезгадану експертизу колегія суддів, вважає її такою що відповідає вимога діючого законодавства та з урахуванням досвіду експерта, суд першої інстанції правильно поклав її в основу рішення.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про поділ земельної ділянки в натурі відповідно до Запропонованого варіанту № 1 експертного висновку правилами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що між сторонами відсутній спір з приводу користування зазначеною земельною ділянкою спростовується матеріали справи, в зв'язку з чим не може бути підставою для скасування або змін рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом варіант поділу земельної ділянки є таким, що порушує інтереси відповідача та не забезпечує його права на повноцінне користування оспорюванню ділянкою та комунікаціями є необґрунтованими, враховуючи, визначення поділу земельної ділянки для користування відповідно до висновку експерта від 16.06.2016, який проведений повноважним судовим експертом ОСОБА_9, яка діяла згідно вимог чинного законодавства та запропонований варіант №1 висновку судового експерта передбачає можливість користування комунікаціями обома співвласниками житлового будинку.

Посилання в апеляційні скарзі на те, що експертом не відображено комунікацій, що забезпечують водовідведення частини будинку, належну відповідачу та варіанти користування земельною ділянкою, площею 0,0745 га, яка знаходиться у користуванні сторін у справі не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи, що відповідно до експертного висновку забезпечено допуск відповідача до комунікацій позивача (сервітут).

Крім того, земельна ділянка площею 0,0745 га не є об'єктом поділу, оскільки у сторін відсутні документи, які б підтверджували право власності на неї.

Доводи апеляційної скарги про неможливість поділу земельної ділянки не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, оскільки жодної заборони на поділ земельної ділянки при наявності встановленого порядку користування будинком законодавство України не передбачено.

Згідно ст. 143 ЦПК, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. В порядку ст. 66 ЦПК висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Посилання в апеляційній скарзі на висновок земельно-технічного експертного дослідження від 11.03.2017 №2-03/2017, який мав розглядатися судом не може бути належним доказом у справі, оскільки питання про призначення такої експертизи відповідачем не ставилось та судом не вирішувалось, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того відповідно до ст. 150 ЦПК України відповідач не була позбавлена можливості звернення до суду із клопотанням про проведення додаткової або повторної експертизи, однак остання своїм правом не скористалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк