Ухвала суду № 69448595, 06.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14026/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю заявника/захисника ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Сазонової Марії Георгіївни в рамках судового провадження № 755/14026/17 за клопотанням ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», про скасування арешту з майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», звернувся із заявою про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Сазонової М.Г., у рамках розгляду судового провадження № 755/14026/17 за його клопотанням про скасування арешту з майна на підставі ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме через наявність у них обгрунтованих сумнівів щодо безсторонності вказаного слідчого судді, адже нею накладався відповідний арешт, як наслдок вона є обізнаною з обставинами справи й має сформовану у ній відповідну позицію.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити зі вказаних у ній підстав.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г. будучи повідомленою про судове засідання, згідно вимог ст. 135 КПК України, бажання приймати участь в судовому розгляді та надавати певні пояснення не виразила.

Суддя, заслухавши думку заявника, вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного.

Як убачається з заяви, у провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Сазонової М.Г. перебуває клопотання ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», про скасування арешту з майна.

27.09.2017 ОСОБА_2 було подано заяву про відвід слідчого судді у рамках вищезазначеного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов регламентованих п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, у той же час, суддя в ході розгляду даного звернення встановив таке.

Щодо передумови відводу обумовленої повторною участю судді у справі.

Норми ст. 35 КПК України передбачають, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, який у п.п. 2.31-2.3.2 п. 2.3 передбачає, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Зокрема, п. 2.3.45 вказаного Положення клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Тобто, при наявності у провадженні передумов регламентованих п. 2.3.45 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді, що і мало місце у цьому випадку, так як відповідно до даних системи документообігу суду у рамках судового провадження № 755/14026/17 клопотання про скасування арешту з майна не було первинним.

З огляду на що його розподіл відбувся, на думку суду, з дотриманням вимог КПК України та вказаного Положення.

Щодо підстави відводу регламентованої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яка обумовлена, тим, що слідчий суддя має сформовану позицію щодо обставин справи, то вона є надуманою, з огляду на положення ст.ст. 22, 26, 94 КПК України.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатною підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Як наслідок, висловлені заявником доводи, які обумовлюють відвід судді, у супереч вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, є неспроможними та сумнівними за своєю суттю, оскільки не "випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту", апріорі, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, через що, вважаю заяву заявника про відвід за своєю суттю такою, що не ґрунтуються на вимогах ст.ст. 75, 76 КПК України, у зв'язку з чим остання не підлягає задоволення.

Керуючись ст. ст. 1-2, 7-29, 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 КПК України суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволені заяви ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Сазонової Марії Георгіївни в рамках судового провадження № 755/14026/17 за клопотанням ОСОБА_2, в інтересах «SEA BREEZE SHIPHOLDING CO.», про скасування арешту з майна, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

С у д д я : О.В. Бірса