Постанова № 6944845, 02.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2009                                                                                           № 7/478

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Чорнобай Р.Л. (довіреність № 5160/300 від 30.12.2008 р.)

від відповідача – Купрієнко Б.В. (довіреність № 2-161 д від 07.07.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.10.2009

у справі № 7/478 (суддя

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз"

до                                                   Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про                                                   стягнення 22408,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Харківгаз” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 19800,00 грн., 2237,40 грн. інфляційних втрат, 371,05 грн. 3 % річних у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з поставки оплаченого природного газу за договором № А101/8907сг-08 купівлі-продажу скрапленого газу від 20.08.2008 р.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 19800,00 грн. основного боргу, 2475,00 грн. інфляційних втрат та 520,77 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов’язання з постачання природного газу за договором № А101/8907сг-08 купівлі-продажу скрапленого газу від 20.08.2008 р., то з нього на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України підлягає стягненню сума боргу в розмірі 19800,00 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України – 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано той факт, що, на думку відповідача, недопоставка скрапленого газу відбулась з вини покупця, через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов’язань з подання цистерн, отже, позов пред’явлено без достатніх правових підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.08.2008 р. між сторонами по справі та Українською аграрною біржею було укладено договір № А101/8907сг-08 купівлі-продажу скрапленого газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, на спеціалізованому аукціоні № 101 з продажу скрапленого газу, що відбувся 20.08.2008 р., за результатами проведення торгів покупець (позивач) купує у продавця (відповідача) скраплений газ власного виробництва.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що покупець зобов’язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього Договору, а продавець зобов’язується передати покупцю скраплений газ у вересні 2008 р. відповідно до графіка поставки, вказаного в п. 5.2. цього договору, в загальній кількості 105 тонн.

Ціна за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування складає 3300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (п. 2.1. Договору).

Як вбачається з п. 2.3. Договору, загальна сума данного договору складає 346500,00 грн., у тому числі ПДВ складає 57750,00 грн.

Поставка скрапленого газу здійснюється після отримання продавцем оплати згідно п. 5.2. цього Договору (п. 3.2. Договору).

Продавець має право не поставляти скраплений газ в разі відсутності попередньої оплати за скраплений газ або несвоєчасного подання цистерн (п. 3.5. Договору).

Згідно п. 3.6. Договору приймання-передача скрапленого газу, поставленного продавцем покупцю оформляється актами приймання-передачі, до 15 числа місяця наступного за звітним, на підставі документів на відвантаження наданих покупцем продавцю.

Відповідно до п. 10.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації Біржею і діє до 30.09.2008 року з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою сторін при умові укладення додаткової угоди, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх здійснення.

В силу п. 5.2. Договору покупець здійснює оплату скрапленого газу по цьому договору шляхом перерахування коштів на рахунок продавця за графіком, передбаченим цим пунктом. Сума попереднього внеску 17325,00 грн., перерахованого покупцем біржі зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки.

Продавець здійснює відвантаження скрапленого газу тільки в обсягах проведеної передоплати у повному обсязі відповідно до умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач провів оплату за постачання газу у розмірі 346500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Натомість, відповідач надав послуги по постачанню газу та передав у власність позивачу газ на загальну суму 326700,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2008 р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 19800 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з умов Договору та вимог Цивільного кодексу України, у відповідача не виникло зобов’язання саме щодо сплати боргу, оскільки згідно умов спірного Договору, відповідач зобов’язаний поставити природний газ, а не сплатити кошти за нього.

Крім того, згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. В матеріалах справи не міститься клопотання позивача про зміну позовних вимог.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд м. Києва неправомірно стягнув з відповідача суму заборгованості у розмірі 19800,00 грн.

Але, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач має право звернутися з позовом про повернення попередньої оплати на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 2237,40 грн. інфляційних втрат та 371,05 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки підстави для задоволення вимоги про стягнення основного боргу відсутні, то і відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з вищенаведеної норми чинного законодавства, боржник зобов‘язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми в тому випадку, якщо він прострочив виконання саме грошового зобов’язання. Натомість, у відповідача по справі грошового зобов’язання не виникло, а виникло зобов’язання щодо поставки скрапленого газу, і тому з нього не підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги апеляційному суду не довів.

В зв’язку з цим, Господарський суд м. Києва необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19800 грн., 3 % річних в розмірі 520,77 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2475,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 р. у справі № 7/478 не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким в позові повинно бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 р. у справі № 7/478 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 р. у справі № 7/478 скасувати повністю.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Харківгаз” (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, р/р № 26009240 у ВАТ „Мегабанк”, Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775, р/р № 26002031017 в АБ „Укргазпромбанк”, м. Київ, МФО 320843) 112 (сто дванадцять) грн. 04 коп. витрат по оплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.12.09 (відправлено)