Ухвала суду № 69448109, 21.08.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5243/16-к

провадження № 1-кп/753/160/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., за участю секретаря Курило Т.П., прокурора Григораша О.В., потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, захисника Камінської М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У Дарницькому районному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинувачененню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просить продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу - тримання під вартою, зазначивши що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 послалися на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України значно зменшилися, тому вважали за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник Камінська М.П. та обвинувачений ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підставою його застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Аналізуючи наявні ризики, суд виходить з того, що документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження зібрані, знаходяться при матеріалах кримінального провадження, що унеможливлює їх знищення, ховання або спотворення обвинуваченим.

При розв'язанні заявленого клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України враховує: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання - у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_5. винуватим; добровільне відшкодування майнової шкоди потерпілим; його вік та стан здоров'я; наявність постійного місця проживання, його постійну зайнятість до затримання, також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, а термін тримання обвинуваченого під вартою на час розгляду клопотання становить понад 7 місяців.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд враховує правові позиції Європейського суду, зокрема у справі «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, які зводяться до того, що небезпека можливості переховування від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою.

Крім цього, відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи заявлене клопотання та можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням наведеного, а також того, що сама лише тяжкість вчинених злочинів, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою тривалий термін, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинна враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст.ст. 177, 183 КПК України, також враховуючи думку потерпілих, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з ним, а саме домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло протягом певного часу доби, та вважає доцільним встановити певні обмеження.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а також зі ступеню тяжкості інкримінованих йому злочинів.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин; здати на зберігання головуючого у провадженні судді свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 194, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, залишати житло з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин за адресою : АДРЕСА_2; здати на зберігання головуючого у провадженні судді свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Строк дії ухвали до 19 жовтня 2017 року включно.

Ухвалу суду направити для виконання органу національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Дарницьке УП ГУНП в м. Києві.

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно та застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя