Постанова № 69447059, 10.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11990/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, №1697-УІІ; зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію, половину строку денної форми навчання на юридичному факультеті Київського університету ім. Т.Шевченка, а саме 2 роки 4 місяці 26 днів; зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області призначити йому пенсію на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, №1697-УІІ відповідно до поданої ним заяви про призначення пенсії від 27 липня 2017 року; рішення суду в частині припинення протиправних дій Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області та усунення допущених ним порушень закону звернути до негайного виконання та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак подав до суду письмові заперечення на позов у яких просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 27 липня 2017 року звернувся до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області з письмовою заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ.

З дослідженої в судовому засіданні відповіді Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області від 02 серпня 2017 року №477/10 на звернення позивача вбачається, що «Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 18 жовтня 2014 року №1699-УІІ в редакції на момент звернення до управління (далі - Закон №1697) передбачено пенсійне забезпечення працівників прокуратури за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Така ж норма була відображена у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (в редакції із змінами, внесеними Законом України №76-УІІІ від 28 грудня 2014 року), який втратив чинність 15 липня 2015 року.

Проте, починаючи з 01 червня 2015 року згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-УІІІ) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону «Про прокуратуру».

Тобто, з 01 червня 2015 року пенсії що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.

У відповідності до норм статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийнятий Верховною радою Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-УІІІ є чинним, неконституційним не визнавався, в тому в аспекті положень статі 19 Конституції України є обов'язковим для врахування Рівненським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Рівненської області з метою реалізації наданих державою повноважень в частині призначення та виплати пенсії, в тому числі згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Таким чином,в відсутні законодавчі підстави для призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону №1697.

Додатково повідомляють, що згідно з документами, долученими до звернення, стаж роботи в органах прокуратури становить 20 років 6 місяців 26 днів (зараховано по 30 червня 2017 року). Водночас, відповідно до статті 86 Закону №1697 такий стаж не давав права на призначення пенсії за вислугою років за цією статтею.

Крім того інформують, що враховуючи положення частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697 (в редакції Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-УІІІ, від 06 грудня 2016 року №1774-УІІІ) тимчасово, по 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду скарг на рішення органів пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, у разі, якщо заявник вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, котре суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, заявник має право оскаржити таке рішення до головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області. Подання скарги відповідно до названого порядку не позбавляє право заявника звернутися до суду відповідно до чинного законодавства».

У своєму листі відповідач зазначив про стаж роботи позивача в органах прокуратури 20 років 6 місяців 26 днів (зараховано по 30 червня 2017 року), однак безпідставно, всупереч положенням ч.6 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» не зарахував до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, половину строку навчання на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання. Зокрема, 2 роки 4 місяці 26 днів - половину строку денної форми навчання на юридичному факультеті Київського університету ім.Т.Шевченка. Загальна вислуга років в такому разі станом на 30 липня 2017 року складає 23 роки 22 дні.

Такі дії відповідача є неправомірними, необґрунтовано позбавляють позивача права на пенсійне забезпечення за вислугу років виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, який набрав чинності та вступив в дію з 15 липня 2015 року, гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків або прийняття ним незаконного рішення.

Частиною 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року передбачено право прокурора на пенсію за вислугу років незалежно від віку, за наявності на день звернення з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

27 липня 2017 року позивач відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» який набув чинності 15 липня 2015 року звернувся до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, яка станом на 27 липня 2017 року становила 23 роки 19 днів.

Однак, у призначенні такої пенсії позивачу було відмовлено з тих підстав, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв»язку з тим що такий закон не прийнятий, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років.

На час прийняття вищезазначеного Закону №213-УІІІ від 02 березня 2015 року та з 01 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст.50-1). Саме за нормами цього закону неможливо було призначити «спеціальну» пенсію і вона мала призначатися на загальних підставах.

Проте, з 15 липня 2015 року введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (стаття 86).

Будь-які зміни до статті 86 вказаного Закону щодо відсутності права працівників прокуратури України на звернення до державних органів пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною радою України, на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Отже, положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 років, у тому числі стаду роботи на посадах прокурорів не менше 13 років, звертатися до органів пенсійного фонду України про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Частиною 3 статті 8 основного Закону встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Також, однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування.

Згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України неодноразово розглядав питання, пов»язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію згідно з якою, Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. ДО них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях, правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5 рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Також як зазначалось вище, належне соціальне та пенсійне забезпечення прокурора є однією з гарантій його незалежності, яка закріплена у п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

Окрім цього, у рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року зазначено, Україну проголошено соціальною, правовою державою в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності у старості та в інших випадках, передбачених законом В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року №10-рп/2001). За Конституцією України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України в тому числі у сфері соціального захисту (пункти 1,3 статті 116).

Виходячи із встановленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужене шляхом внесення змін до законодавства.

Є необґрунтованими доводи відповідача про те, що з 01 червня 2015 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року у звязку з неприйняттям закону про призначення всіх пенсій, що такий закон не прийнятий, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років.

При цьому, слід звернути увагу, що на момент прийняття Закону України №213-УІІІ та дії зазначених в ньому прикінцевих положень в Україні діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ який з 15 липня 2015 року втратив свою чинність і з цього дня вступив в дію інший одно предметний Закон України «Про прокуратуру» №1697-УІІ. Тобто, Закон №213-УІІІ від 02 березня 2015 року не міг встановлювати чи вносити зміни до Закону України «Про прокуратуру», який вступив в дію лише з 15 липня 2015 року.

Таким чином, відповідач відмовляючи у призначенні пенсії за вислугу років безпідставно, на власний розсуд, всупереч вимогам Конституції України поширює дію старого Закону №213-УІІІ на новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-УІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року не зважаючи на те, що жодної прямої вказівки про надання зворотної дії в часі цьому закону не передбачено.

Крім цього, Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальним законом та на сьогоднішній день повинен застосовуватися органами пенсійного фонду України при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 цього Закону, за наявності на день звернення з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років, і введений в дію після прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-УІІІ.

Такого висновку дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року (пункти 2.1. та 2.2. мотивувальної частини рішення).

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону №1697-УІІ від 14 жовтня 2014 року, які встановлюють право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що позивач в судовому засіданні належними та допустимими доказами довів заявлені у адміністративному позові вимоги, а представник відповідача їх не спростував, а у адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,18,71,160,161,162,186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, №1697-УІІ.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію, половину строку денної форми навчання на юридичному факультеті Київського університету ім.Т.Шевченка, а саме 2 роки 4 місяці 26 днів.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, №1697-УІІ відповідно до поданої ним заяви про призначення пенсії від 27 липня 2017 року.

Стягнути з Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :