Ухвала суду № 69444902, 10.10.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4661/17 провадження № 2/361/2641/17

10.10.2017

У Х В А Л А

«10» жовтня 2017 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарі - Харченко Т.В.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Літківська сільська рада Броварського району Київської області, про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває наголошена вище цивільна справа.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 14 березня 2008 року, посвідчений секретарем Літківської сільської ради Броварського району Київської області й зареєстрований у реєстрі за № 136, за яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_2

Підставами недійсності заповіту визначено наступне: похилий вік та незадовільний стан здоровя, відсутність волевиявлення на складення заповіту, відсутність усвідомлення вчинення заповіту, вчинення заповіту під психологічним тиском, заповіт складений не спадкодавцем, порушено процедуру посвідчення заповіту.

У судовому засіданні судом надано позивачу ОСОБА_1 час на визначення підстав позову.

У судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 подано до суду уточнену позовну заяву, у якій в якості підстав визнання заповіту недійсним визначено: заповіт вчинено не спадкодавцем, заповіт вчинено під психологічним тиском, заповіт посвідчено з порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що підставами для визнання заповіту недійсним є лише: вчинення заповіту під психологічним тиском, з порушенням процедури посвідчення заповіту. Також можливо мав місце обман.

Перевіривши уточнену позовну заяву, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 119 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Статтею 179 ЦПК України передбачено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заповіт є різновидом правочину.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Главою 16 ЦК України чітко визначено підстави за яких правочин може бути визнаний недійсним. Кожна із цих підстав сама по собі є самостійною. Обставини існування тієї чи іншої підстави для визнання правочину недійсним повинні доводитися окремо.

Розгляд всіх чи декількох самостійних підстав для визнання правочину недійсним в межах однієї цивільної справи є неможливим у звязку із тим, що доказуванню підлягають за своєю природою різні обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про надання позивачу строку на усунення недоліків в оформленні позовної заяви шляхом визначення у позові однієї з визначеним чинним законодавством підстав для визнання заповіту недійсним.

При цьому суд вважає за необхідне розяснити позивачу право на звернення до суду із позовами про визнання заповіту недійсним з різних підстав, які визначені законом, та які мали чи мають місце у спірних правовідносинах сторін.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 207, 210 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Надати позивачу ОСОБА_1 строк на усунення недоліків в оформленні позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним до 14 год. 00 хв. 17 жовтня 2017 року.

Розяснити позивачу ОСОБА_1 положення статті 207 ЦПК України про те, що якщо недоліки в оформленні позовної заяви не будуть усунуті у встановлений судом строк, то вона буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Василишин