
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2017 року Справа № 922/313/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалугосподарського суду Харківської області від 19.04.2017 рокута постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 рокуу справі № 922/313/17 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-ХХІ"провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-ХХІ" - юрисконсульт Міліруд Є.О., протокол зборів працівників б/н від 23.01.2017 року;
від гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_7, договір про надання правової допомоги б/н від 12.09.2017 року,
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-ХХІ" (далі - ТОВ "Спартак-ХХІ"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.
Гр. ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою, у якій просив суд визнати грошові вимоги до боржника, які складаються з частки товариства при виході учасника зі складу товариства (14,5%), на загальну суму 22 528 383,51 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року (суддя - Міньковський С.В.) відмовлено громадянину ОСОБА_4 у включенні до реєстру вимог кредиторів суми 22 528 383,51 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року (головуючий суддя - Плахов О.В., суддя - Фоміна В.О., суддя - Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року у справі № 922/313/17 залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року та з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у даній справі гр. ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду кредиторських вимог ОСОБА_4
В обґрунтування доводів касаційної скарги гр. ОСОБА_4 посилається на порушення та невірне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 88, 140, 144, 148, 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 66, 139 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Заявник касаційної скарги вважає, що при винесенні оскаржуваних рішень суди, не зважаючи на встановлену законом процедуру та юридичні факти, які породжують правові наслідки стосовно виходу учасника зі складу товариства, дійшли передчасного висновку щодо відмови в задоволенні заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/313/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя Коваленко В.М., суддя Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження, призначено до розгляду на 03.10.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 02.10.2017 року №08.03-04/4586 у зв'язку з перебуванням судді Коваленка В.М. на лікарняному, відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/313/17 (розпорядження в матеріалах справи).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/313/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя Поляков Б.М., суддя Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2017 року в матеріалах справи).
02.10.2017 року від розпорядника майна ТОВ "Спартак-ХХІ" надійшли пояснення з проханням залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у справі у справі №922/313/17 без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України у названому вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час розгляду даної справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спартак-ХХІ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.
08.02.2015 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Спартак-XXI", на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 13.03.2017 року.
31.03.2017 року до господарського суду першої інстанції від громадянина ОСОБА_4 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 10855) на загальну суму 22 528 383,51 грн.
В обґрунтування підстав виникнення заборгованості ОСОБА_4 посилався на те, що останнім було прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Спартак-ХХІ", про що складено та нотаріально посвідчено заяву від 15.01.2014 року за реєстровим номером 55, та 23.01.2014 року повідомлено про своє рішення загальні збори ТОВ "Спартак-ХХІ". У результаті проведення загальних зборів, оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" від 28.02.2014 року, прийнято рішення, зокрема про виключення зі складу учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" ОСОБА_4 та визнано зобов'язання товариства перед ОСОБА_4 у виплаті частини майна товариства в розмірі 347 910,92 грн., а також у виплаті частки у статутному капіталі в розмірі 77 643,94 грн., які ухвалено виплатити при наявності коштів після покриття збитків товариства.
Крім того, заявник посилався на те, що станом на момент подання заяви з грошовими вимогами до боржника, розрахунку проведено не було, заявлена сума кредиторських вимог у розмірі 22 528 383,51 грн. була визначена самостійно, виходячи з частки у товаристві в розмірі 14,5% та вартості майна боржника, яка враховувалась при укладенні боржником мирової угоди у виконавчому провадженні та затверджена ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі 643/6183/15-ц.
Заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника була розглянута розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Сиротенком О.О., проте грошові вимоги визнані не були.
Приймаючи оскаржувані судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошові вимоги заявлені ОСОБА_4 до боржника в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) за своєю правовою природою є такими, що випливають з корпоративних прав та, незважаючи на те, що вони мають грошовий характер, не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство, з огляду на те, що громадянин ОСОБА_4 є учасником ТОВ "Спартак- XXI".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій правомірними, з огляду на таке.
У ч. ч. 1, 2, 4 ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Виходячи з вимог ст. 25 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено у оскаржуваних судових рішеннях, заяву про визнання грошових вимогам до боржника на загальну суму 22 528 383,51 грн. подано заявником 31.03.2017 року, тобто з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.
Як встановлено судами, грошові вимоги ОСОБА_4, при зверненні до суду, обґрунтовував виключенням останнього зі складу учасників товариства, що підтверджується рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-XXI", оформлених протоколом загальних зборів учасників від 28.02.2014 року і є вартістю частини майна товариства, пропорційна частці у статутному капіталі.
У ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;
4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
7) виключення учасника із товариства;
8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Пунктом "в" ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" ст. 41 цього Закону, належить виключення учасника з товариства, що узгоджується з приписами пункту 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України.
У ч. 1 ст. 148 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
Відповідно до Статуту ТОВ "Спартак-ХХІ" (нова редакція) (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 15.01.2015 року) затвердженого протоколом Загальних зборів учасників від 01.08.2012 року (далі - Статут), підприємство засновано на підставі Закону України "Про господарські товариства", ЦК України та іншого законодавства, згідно з рішенням засновників з метою провадження господарської діяльності (пункту 1.1. Статуту).
Розділом 9 Статуту визначено порядок виходу учасника товариства, зокрема, учасник товариства має право на вільний вихід з товариства. Учасникові, який виходить з товариства, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, а також належна йому частина чистого прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому учасник вийшов з товариства та в термін до 12 місяців з дня виходу. Майно, надане учасником у користування як вклад у статутний капітал, повертається в натуральній формі без винагороди.
Добровільний вихід учасника з товариства здійснюється за його заявою, оформленою і поданою у встановленому цим Статутом порядку.
Заява про добровільний вихід учасника (фізичної особи) підлягає нотаріальному посвідченню та повинна бути подана до товариства не пізніше місячного строку з дня її нотаріального посвідчення.
Заява (її копія) про вихід учасника надсилається Голові Зборів Товариства, який повинен у двадцятиденний термін після її отримання зібрати збори для розгляду питання про вихід Учасника. При цьому він повинен забезпечити явку усіх Учасників Товариства включаючи того, що виходить. У разі, якщо у встановлені вище строки Збори не відбудуться, Учасник, що виходить, має право звернутися до суду для вирішення питання про вихід (пункту 9.1. Статуту).
Пунктом 9.2. Статуту передбачено, що рішення про вихід учасника повинно оформлятися протоколом. У протоколі повинно бути зазначено наступне: розмір частки Учасника, що виходить, у майні Товариства у грошовому вигляді; строки її виплати; форма виплати (грошами, майном), якщо виплата частки здійснюється майном повинно бути також зазначено склад цього майна; у протоколі також повинно бути вирішено питання щодо розміру Статутного капіталу та його перерозподілу серед Учасників, які залишаються у Товаристві.
Відповідно до пункту 9.3. Статуту, учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з моменту державної реєстрації змін до Статуту товариства про вихід учасника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-XXI", оформлених протоколом загальних зборів учасників від 28.02.2014 року було прийнято, зокрема, рішення про виключення зі складу учасників ТОВ "Спартак- XXI" ОСОБА_4 на підставі його заяви від 15.01.2014 року, визнано за ТОВ "Спартак-XXI" зобов'язання перед ОСОБА_4 у виплаті вартості частини майна товариства в розмірі 347 910,92 грн., а також у виплаті частки у статутному капіталі в розмірі 77 643,94 грн., які ухвалено виплатити при наявності коштів після покриття збитків товариства; внесено зміни до установчих документів товариства (пункти 4,5,8 рішення).
Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2015 року у справі № 922/3932/15 за позовом Фізичної особи ОСОБА_9 до ТОВ "Спартак-XXI" визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-XXI", яке оформлено протоколом загальних зборів учасників від 28.02.2014 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, наведене рішення набуло законної сили та в силу ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
У разі, якщо під час внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державний реєстратор встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації, державний реєстратор зобов'язаний повідомити про це суд, який прийняв таке судове рішення.
На підставі повідомлення державного реєстратора суд, який прийняв судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймає додаткове рішення про скасування також реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2015 року у справі №922/3932/15 на підставі повідомлення державного реєстратора було скасовано реєстраційну дію "Підтвердження відомостей про юридичну особу" номер запису 14801060021007284, вчинену 28.11.2014 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції; скасовано реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" номер запису 14801050022007284, вчинену 15.01.2015 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Суд, який прийняв судове рішення щодо скасування державної реєстрації реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційним господарським судом здійснено офіційний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Спартак- XXI" код ЄДРПОУ 33411839, та отримано витяг №1002625240 станом на 29.05.2017, з якого вбачається, що до переліку засновників (у тому числі учасників) юридичної особи входить - ОСОБА_4 (т.5 а.с.95-103).
Отже, висновок судів про те, що громадянин ОСОБА_4 на даний час є учасником ТОВ "Спартак-XXI", є таким що відповідає обставинами справи та наведеним законодавчим положенням.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Слід відзначити, що правомірність та обґрунтованість включення до реєстру вимог кредитора, остаточно визначає суд. При цьому, з урахуванням вимог ст. ст. 32-34 ГПК України, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.
Аналіз ст. 1 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що вимоги ОСОБА_4 обраховані останнім самостійно у сумі 22 528 383,51 грн. заявлені до боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є спірними та за своєю правовою природою є такими, що випливають з корпоративних прав, отже не є грошовим зобов'язанням у розумінні даної норми.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі № 5021/1506/12.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у ОСОБА_4 грошових зобов'язань перед ТОВ "Спартак-XXI" на момент подання заяви з грошовими вимогами та правомірно відхилили її.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанції не спростовують.
Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у справі № 922/313/17 залишити без змін.
Головуючий суддя:Погребняк В.Я. Суддя Короткевич О.Є. Суддя Поляков Б.М.
Судове рішення № 69442929, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/313/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: