Ухвала суду № 69441191, 24.07.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/4233/16-ц

пр. № 2/336/103/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про судове доручення у цивільній справі

27 липня 2017 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Голубкової М.А., при секретарі Когут С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, як об’єкту спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищезазначена цивільна справа. 24.07.2017 року в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування доказів.

В своїй заяві відповідач вказує, що після відкриття провадження у вказаній цивільній справі йому стало відомо про те, що після смерті ОСОБА_4, померлого 01.03.2013 року Прохоровським нотаріальним округом Бєлгородської області Російської Федерації була заведена спадкова справа № 198/2013 на підставі заяви про прийняття сина спадкодавця – ОСОБА_2. Посилаючись на те, що матеріали вказаної спадкової справи можуть містити відомості, щодо інших спадкоємців, іх заяви про прийняття спадщини чи заяви про відмову від її прийняття, а також інші відомості, що мають значення для вирішення справи по суті, відповідач просить суд витребувати копію спадкової справи № 198/2013, заведеної Прохоровським нотаріальним округом Бєлгородської області Російської Федерації в якості письмового доказу.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 підтримав заяву про витребування доказів, наполягав на її задоволенні, також посилався на неможливість самостійного отримання вказаних доказів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на його необґрунтованість.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 покладались у вирішення клопотання на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, про те, що в справі необхідно витребувати докази.

Стаття 137 ЦПК України вказує, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Завданнями цивільного судочинства відповідно до ст. 1 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши доводи клопотання матеріалами справи суд приходить до висновку про необхідність його задоволення з огляду на те, що обставини які входять до предмета доказування відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України у зазначеній категорії справ можливо встановити також дослідивши вказані матеріали.

Для з’ясування обставин справи, її об’єктивного розгляду необхідно витребувати копію спадкової справи № 198/2013, заведеної Прохоровським нотаріальним округом Бєлгородської області Російської Федерації в якості письмового доказу.

Питання надання правової допомоги між державами СНД врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку було підписано 22 січня 1993 року у м. Мінську (далі - Конвенція). Відповідно до ст. 83 Конвенції вона набула чинності 8 серпня 1993 року, ратифікована Верховною Радою України 10 листопада 1994 року і набула чинності 14 квітня 1995 року. Цей документ спрямований на забезпечення належного захисту прав і законних інтересів осіб, що проживають на територіях країн СНД.

28 березня 1997 року у Москві було підписано Протокол до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, який набрав чинності в України з 17 вересня 1999 року.

Зазначену Конвенцію слід застосовувати у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном.

Статтею 14 Конвенції передбачений обов’язок Договірних Сторін пересилати на прохання без перекладу і безкоштовно свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, документи про освіту, стаж роботи та інші документи, що стосуються особистих або майнових прав і інтересів громадян запитуваної Договірної Сторони й інших осіб, що проживають на їхній території. Водночас Протоколом до Конвенції запроваджується обов‘язковий переклад російською мовою, у випадку виконання документів державними мовами Договірних сторін.

Відповідно до статті 13 Конвенції усі документи, складені та посвідчені згідно із чинним законодавством країни не потребують додаткового посвідчення і користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів. Такі документи повинні бути прийняті на території країн СНД без будь-якого додаткового засвідчення.

Відповідно до п. 6 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 10, 137, 293 ЦПК України, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, -

УХВАЛИВ:

Витребувати копію спадкової справи № 198/2013, заведеної нотаріусом ОСОБА_8 Прохоровського нотаріального округу Бєлгородської області Російської Федерації (адреса вулиця Радянська, будинок, 75 «А» смт. Прохоровка, Бєлгородська область, Російська Федерація, 30900.

Провадження у справі – зупинити до виконання доручення.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Голубкова М.А.