Вирок № 69441064, 10.10.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/957/17

Провадження № 1-кп/452/136/2017

ВИРОК

іменем України

10 жовтня 2017 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Топорович В.В.,

із участю: прокурорів Николайчука Г.А., ЛеськіваА.В., обвинуваченої ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №32017000000000037 від 28.03.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Воютичі вул. Нова, 5 Самбірського району Львівської області; із вищою освітою; українки, громадянки України; непрацюючої, - знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, одруженої; раніше не судимої, -

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10 липня 2014 року, виконуючи обовязки провідного бухгалтера Воютицького МПД ДП «Укрспирт», будучи службовою особою внесла до офіційних документів, - товарно-транспортних накладних за №009460, №009461, №009462, №009463, №009464 неправдиві відомості про здійснення поставок підприємством ПСП з ОВ «Старосільське» на адресу Воютицького МПД ДП «Укрспирт» кукурудзи загальною вагою 186тонн680кг і сумарною вартістю 410696грн.

Судом проаналізовано показання обвинуваченої та свідків, позиції захисника-адвоката у судовому засіданні та прокурора, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про перекваліфікацію задокументованих досудовим розслідуванням дій особи із ч. 2 ст. 366 КК України і, про винуватість ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Інкримінований особі кваліфікований вид злочину як настання внаслідок його вчинення тяжких наслідків, що передбачено частиною другою вказаної норми Закону не знайшло свого підтвердження під час розгляду кримінального провадження; досудовим розслідуванням не надано жодних доказів про це і в суді не здобуто, що внаслідок службового підроблення саме обвинуваченою ОСОБА_1 офіційних документів була спричинена шкода матеріального чи нематеріального характеру, що потягнуло порушення охоронюваних законом інтересів унаслідок використання завідомо підроблених офіційних документів - із самостійною кримінально-правовою оцінкою, - а тому її дії не можуть кваліфікуватися як службове підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки.

Водночас не заслуговує на увагу та не підлягає задоволенню клопотання захисника-адвоката про визнання доказів недопустимими, а саме: дослідження Головного управління ДФС у Київській області від 08.07.2016р. №87/10-36-16-01-09/37199618 «Про проведення дослідження фінансово-господарських операцій, проведених за участю Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» в частині діяльності структурного підрозділу Воютицький МПД ДП «Укрспирт» по взаємовідносинах з ПСП з ОВ «Старосільське» протягом 2014 року» та висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_3 за №8141 від 08.08.2016 року.

Конституцією України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Ч. 2 ст. 3 Конституції регламентовано, що головним обовязком держави проголошено утвердження та забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час розслідування і розгляду кримінальної справи зобовязані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції та в інших законах України. Згідно зі ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. при визначенні кримінального обвинувачення кожному гарантовано право на справедливий розгляд справи щодо нього незалежним і безстороннім судом і застосування презумпції невинуватості.

Як установлено судом у рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32014110130000014 від 19.02.2014р. за фактом вчинення службовими особами ДП «Укрспирт» злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2 ст. 205 КК України були встановлені факти службового підроблення обвинуваченою ОСОБА_1, що із матеріалів кримінального провадження було виділено та внесено відомості до ЄРДР 28.03.2017р. за №32017000000000037. Тому спірні докази були отримані належним субєктом при розслідуванні первинного кримінального провадження, який наділений повноваженнями проводити процесуальну дію, під час якої отримані ці докази; важливі для справи фактичні дані були одержані зі встановлених законом джерел, що перераховано у ст. 65 КПК України, що було перевірено у суді; прокурором доведено, що докази були отримані з дотриманням порядку проведення процесуальних дій; під час отримання цих доказів були дотримані вимоги закону щодо фіксації перебігу та результатів такої процесуальної дії; зібрані докази й інші матеріали кримінальної справи є достатніми для здійснення аналізу й перевірки достовірності та законності отримання фактичних даних, - отже, отримані у встановленому законом порядку.

На підтвердження встановлених судом обставин винність особи ОСОБА_1 у службовому підробленні вбачається із наступного:

Допитана безпосередньо у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала по суті власних показань частково та пояснила, що 10.07.2014 року на час виконання нею обовязків провідного бухгалтера Воютицького МПД ДП «Укрспирт» вносила до товарно-транспортних накладних під №№009460, 009461, 009462, 009463, 009464 неправдиві відомості у графу «Водії», «Автомобіль» про здійснення поставок підприємством ПСП з ОВ «Старосільське» кукурудзи на адресу Воютицького МПД ДП «Укрспирт»; що фактично сировина і надійшла на переробку, однак вона заповнювала спірні чисті пронумеровані товарно-транспортні накладні, у яких вже містились проставлені печатки та штампи.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили суду про малоефективну у липні 2014 року діяльність Воютицького МПД ДП «Укрспирт», що 10.07.14р. із підприємства «Старосільське» надійшло 186тонн кукурудзи на адресу Воютицького МПД, що унеможливило простій заводу; товарно-транспортні накладні вони не заповнювали, а про діяльність «Старосільського» їм нічого невідомо.

У відповідності до Розпорядження №47-к від 27 червня 2014 року т.в.о. керівника ОСОБА_7 Воютицького місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП «Укрспирт») покладено обовязки провідного бухгалтера на період відпустки ОСОБА_8 до 30 липня 2014р. на майстра дільниці ОСОБА_1 із 04.07.2014 року з доплатою різниці в окладах. Обвинувачена ОСОБА_1 з Розпорядженням ознайомлена 27.06.14р.

Посадовою інструкцією Воютицького МПД провідному бухгалтеру визначено повноваження як: виконання обліку сировини, матеріалів; здійснення прийому і контрою первинних документів за відповідними ділянками бухгалтерського обліку та підготовка їх до обробки; відображення на рахунках в бухгалтерському обліку операції по цих ділянках бухгалтерського обліку.

Висновком судової економічної експертизи №8141 від 08.08.2016 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_3 підтверджено висновок дослідження ГУ ДФС у Київській області від 08.07.2016р. №87/10-36-16-01-09/37199618 «Про проведення дослідження фінансово-господарських операцій, проведених за участю Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» по взаємовідносинах з ПСП з ОВ «Старосільське» протягом 2014 року» щодо здійснення зарахування підприємством ДП «Укрспирт» грошових коштів в якості оплати за ТМЦ, нібито поставлені на Воютицьке МПД ДП «Укрспирт» по ТТН №009460, №009461, №009462, №009463, №009464 від 10.07.14р., предметом яких було постачання ТМЦ при встановленні відсутності реального здійснення господарських операцій. Прокурором під час розгляду кримінального провадження уточнено позицію з приводу вказаного висновку та констатовано, що обвинуваченій ОСОБА_1 інкримінується службове підроблення без урахування товарно-транспортної накладної №009465 від 08.08.2014р. та на суму 410696грн., - як за обвинувальним актом.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №615/тдд від 17.06.2016 року встановлено, що рукописні записи у товарно-транспортних накладних №009460 від 10.07.2014 року, №009461 від 10.07.2014 року, №009462 від 10.07.2014 року, №009463 від 10.07.2014 року, №009464 від 10.07.2014 року у розділах: «Автомобільний перевізник», «Замовник», «Вантажоодержувач», «Вантажовідправник», «Пункт навантаження», «Пункт розвантаження», «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)», - виконано громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона на диспансерному обліку в КЗ Самбірської ЦРЛ не перебувала і не перебуває; за час роботи на Воютицькому МПД характеризується виключно позитивно.

Судом проаналізовано вищенаведені висновки експертиз, показання осіб в їх сукупності з матеріалами кримінального провадження і, суд вважає достовірним фактом, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Не зважаючи на те, що обвинувачена частково визнала свою вину, її винність та причетність до вчинення кримінального правопорушення стверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні. Із обєктивної сторони обвинувачена ОСОБА_1 внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, заповнивши бланки товарно-транспортних накладних із вже проставленими до того печатками і штампами, що є різновидом фальшування документів. Із субєктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, про що свідчить вказівка законодавця на завідомість неправдивих відомостей і документів. Разом з тим жодним чином не установлено, що умисел ОСОБА_1 як службової особи був спрямований на заподіяння тяжких наслідків, які настали чи не настали з причин, що не залежали від волі винної, тяжкі наслідки не перебувають у причинному звязку із вчиненим підроблянням товарно-транспортних накладних, що може бути предметом іншого досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32014110130000014 від 19.02.2014р. за фактом вчинення службовими особами ДП «Укрспирт» злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2 ст. 205 КК України, - про що було зазначено раніше.

Отже, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про спричинення тяжких наслідків службовим підробленням обвинуваченою ОСОБА_1

Тому, розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченій ОСОБА_1, із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинуваченої, показаннями свідків; із урахуванням особи ОСОБА_1, поведінки до і після вчинення злочину, - суд прийшов до висновку, що її слід визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, повязані з бухгалтерським обліком та звітністю на строк один рік, - що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Разом з тим згідно санкції ч. 1 ст. 366 КК України покарання передбачене у виді позбавлення волі та строк не більше двох років, а тому відповідно дост. 12 КК Українивищевказане кримінальне правопорушення відноситься до злочину невеликої тяжкості. Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Як розяснено у п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року,- особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та відбування покарання заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули визначені строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк три роки, а подія кримінального правопорушення мала місце 10.07.2014 року, тому ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України; по суті власної позиції обвинувачена та її захисник не заперечили закриття кримінального провадження з цієї підстави, кримінальне провадження розглядалось у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. Крім того за змістом ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Цивільного позову не заявлено, судові витрати за залучення експерта у кримінальному провадженні підлягають стягненню із ОСОБА_1 у користь держави; питання речових доказів згідно постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 24.06.2015 року стосовно оригіналів товарно-транспортних накладних за №009460, №009461, №009462, №009463, №009464 від 10.07.14р. слід вирішити залишити у матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, повязані з бухгалтерським обліком та звітністю на строк один рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від покарання та його відбування в звязку із закінченням строку давності за ст.49 КК України. Провадження у кримінальній справі закрити.

Речові докази ТТН №009460, №009461, №009462, №009463, №009464 від 10.07.2014 року залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Копію вироку вручити засудженій та прокурору і розяснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя