Рішення № 69439721, 04.10.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5843/17

2/310/2979/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в якому зазначив, що 15.10.2014 року відповідач під розписку позичив 10000 доларі США зі строком повернення до 15 грудня 2015 року. Проте у зазначений строк грошові кошти відповідачем повернуті не були. До сьогоднішнього часу ОСОБА_2 ухиляється від повернення суми боргу. Станом на 30.08.2017 року борг за розпискою складає 10000 доларів СШП, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 255200,00 грн. Просив стягнути з відповідача 255200,00 грн. та 2555 грн. судового збору.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 15.10.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, який оформлено розпискою, за умовами якого ОСОБА_2 отримав 10000 доларів США у ОСОБА_1, з кінцевим терміном повернення до 15.12.2015 року (а.с. 3).

Частиною 1 ст. 520 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні, встановлений строк (термін) то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання закінчився, але відповідач не виконав умови договору і не повернув позивачу 10000 доларів США. Оскільки відповідач не виконує належним чином умови договору і не повертає позикодавцеві 10000 доларів США, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в розмірі 10000 доларів США, що складає за курсом НБУ станом на 31.08.2017 року 255200,00 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в загальній сумі 255200,00 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 2552 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 520, 526, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 255200,00 грн. та 2552 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя