Вирок № 69438791, 06.10.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/446/2017

Номер справи 243/4005/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Мирошниченко О.А.

за участю:

прокурора Бакуменко О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Словянська Донецької області кримінальне провадження № 12015050510002601 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, колишнього військовослужбовця військової частини польова пошта В3675, молодшого сержанта запасу, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 415 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, при наступних обставинах:

Молодший сержант ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, що безпосередньо керував рухом транспортної машини Урал 4320 в/н 6267 Р5, в порушення ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2.3, 2.9 «а», 2.9 «б», 12.1, 12.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 та п. 2.2.8 Настанови з автомобільної служби Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 березня 1994 року № 70, якими передбачено, що він був зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, показувати приклад дисциплінованості, скромності і витримки, поводитися самому з гідністю і честю, не допускати і стримувати інших від негідних вчинків, стримувати військовослужбовців від протиправних дій, неухильно виконувати вимоги законодавства, для забезпечення безпеки дорожнього руху був зобовязаний знати та забезпечувати виконання Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху і точно їх дотримуватись; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам установам, організаціям і громадянам; перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а під час буксирування не перевищувати швидкість руху - 50 км/год. та якими забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції та уваги, допустив 10.10.2015 року керування автомобіль Урал 4320 в/н 6267 Р5 у стані алкогольного спяніння та у стані стомлення. Рухаючись у той же день близько 09 години 30 хвилин, в районі 681 км автодороги сполученням «Київ-Харків-Довжанськ» на території Словянського району Донецької області військовослужбовець військової частини - польова пошта В3675 молодший сержант ОСОБА_1, керуючи автомобілем Урал 4320 в/н 6267 Р5, яким перевозив майно служби ракетно-артилерійського озброєння та буксирував несправний автомобіль Урал 4320 на жорсткому зчепленні, зі швидкістю близько 60 км/год., не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також з причини стомлення, втратив керованість транспортного засобу та допустив виїзд за межі проїжджої частини у результаті чого, автомобіль Урал 4320 в/н 6267 Р5 втратив стійкість та перекинувся на кришу.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю Урал 4320 в\н 6267 Р5 ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритого перелому 4-го ребра ліворуч та закритого компресійного перелому тіла 4 -го поперекового хребця без порушення діяльності спинного мозку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав у повному обсязі та показав суду, що дійсно скоїв правопорушення у час, місці та обставинах, викладених у описовій частині вироку, а саме: 10.10.2015 року керував автомобіль Урал 4320 в/н 6267 Р5 у стані алкогольного спяніння та у стані стомлення. Рухаючись у той же день близько 09 години 30 хвилин, в районі 681 км автодороги сполученням «Київ-Харків-Довжанськ» на території Словянського району Донецької області він, керуючи автомобілем Урал 4320 в/н 6267 Р5, яким перевозив майно служби ракетно-артилерійського озброєння та буксирував несправний автомобіль Урал 4320 на жорсткому зчепленні, зі швидкістю близько 60 км/год., втратив керованість транспортного засобу та допустив виїзд за межі проїжджої частини у результаті чого, автомобіль Урал 4320 в/н 6267 Р5 втратив стійкість та перекинувся на кришу. Цивільні позови визнав у повному обсязі. Надав заяву з проханням застосувати до нього Закон України «Про амністію від 2016 року» та звільнити від покарання, оскільки він є учасником бойових дій.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за своєї відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого немає, просить суворо не карати ОСОБА_1

Представник цивільного позивача ОСОБА_4 частини А3283 (військової частини - польова пошта В3675) ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за своєї відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Крім того, провина обвинуваченого підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

●Книгою обліку нестач та книгою грошових стягнень і нарахувань ОСОБА_4 частини польова пошта В3675 від 05.01.2015 року, відповідно до яких з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума за пошкоджений автомобіль у розмірі 39800 грн.;

●Довідкою ОСОБА_4 частини польова пошта В3675 №1527 від 04.04.2017 року, відповідно до якої сума завданих та невідшкодованих матеріальних збитків, спричинених діями ОСОБА_1, становить 39800 грн.;

●Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фото таблицею до нього від 10.10.2015 року, відповідно до якого було оглянуто місце ДТП в районі 681 км автодороги сполученням «Київ-Харків-Довжанськ» на території Словянського району Донецької області;

●Висновком № 1443/1 судової авто технічної експертизи від 18.01.2017 року;

●Висновком експерта № 589 від 24.11.2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритого перелому 4-го ребра ліворуч та закритого компресійного перелому тіла 4 -го поперекового хребця без порушення діяльності спинного мозку;

●Витягом з наказу командира військової частини польова пошта В3675 (по стройовій частині) № 141 від 03.05.2015 року, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення і танкового батальйону;

●Наказом командира військової частини польова пошта В3675 (по стройовій частині) № 3678 від 06.10.2015 року, відповідно до якого за солдатом ОСОБА_1 закріплено автомобільну техніку УРАЛ-4320 з військовим номером 62-67 Р5.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, а саме порушив правила водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні міри покарання, суд враховує характер та ступінь загальної небезпеки скоєного правопорушення, дані про особу: раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується негативно, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Одночасно суд вважає необхідним прийняти до уваги щире каяття обвинуваченого в скоєному, що є обставиною, що пом'якшує покарання, критичну оцінку обвинуваченим своїх дій та, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та конкретних обставин вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Зазначене покарання, за своїм видом та розміром, суд вважає, є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, яке просив задовольнити.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.

Закон України «Про амністію в 2016 році» від 22.12.2016 року набрав чинності 07.09.2017 року.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 415 КК України є злочином середньої тяжкості, і вчинений обвинуваченим до набрання вироком законної сили.

Статтею 2 Закону України «Про амністію в 2016 році» передбачено: звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоровя особи та не є діянням, передбаченимчастинами другою,третьоюічетвертою статті 408,статтею 410,частинами другою,третьоюічетвертою статті 411Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених участині четвертійстатті 86 Кримінального кодексу України,статті 4Закону України "Про застосування амністії в Україні" тастатті 9цього Закону).

Як вбачається з посвідчення серії АБ № 466136, виданого ОСОБА_1 11.07.2016 року, останній має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, є учасником бойових дій, тому суд знаходить клопотання обвинуваченого обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Розв'язуючи заявлений в кримінальному провадженні цивільний позов про відшкодування матеріального збитку, суд вважає, що він підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що саме в результаті злочинних дій обвинуваченого настала дорожньо-транспортна подія, в якій було пошкоджено автомобіль ОСОБА_4 частини польова пошта В3675 Урал 4320 в/н 6267 Р5, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 39800 грн. що підтверджується матеріалами справи: книгою обліку нестач та книгою грошових стягнень і нарахувань ОСОБА_4 частини польова пошта В3675 від 05.01.2015 року, Довідкою ОСОБА_4 частини польова пошта В3675 №1527 від 04.04.2017 року про суму завданих та невідшкодованих матеріальних збитків, спричинених діями ОСОБА_1 Крім того, в судовому засіданні повністю доказана провина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та між діями та наслідками, що настали внаслідок скоєного злочину є прямий причинно-наслідковий звязок.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги повне визнання відповідачем ОСОБА_1 позовних вимог, суд вважає за потрібне стягнути з нього на користь цивільного позивача ОСОБА_4 частини А3283 (військової частини - польова пошта В3675) 39800 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля «УРАЛ 4320» в/н 6267 Р5.

Розглядаючи вимоги військової прокуратури Донецького гарнізону щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Словянська витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 750 грн. 10 коп. та стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини А 3306 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 2832 грн. 06 коп., суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є повністю обґрунтованими, так як обвинувачений визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, саме від інкримінованих дій обвинуваченого настали шкідливі наслідки для потерпілого ОСОБА_3, у звязку з чим останній перебував на лікуванні вищевказаних медичних установ та між вказаними діями та наслідками є прямий причинно-наслідковий звязок.

Речові докази по справі відсутні.

Витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп. за проведення експертизи № 1443/1 від 18.01.2017 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно доЗакону України «Про судову експертизу»таст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370,374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 1 ст. 415 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два роки), від відбування якого звільнити на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід, відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 частини А3283 (військової частини - польова пошта В3675) (код 078800837, юридична адреса: 50046, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, військове містечко 30), суму матеріальної шкоди в розмірі 39800 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Словянська (юридична адреса: 84100, Донецька область, м. Словянськ, вул. Шевченко, буд. 40, р/р 35416001049258, МФО 834016, ОКПО 01991197), витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 750 грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь військової частини А 3306 (юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, буд. 5, р/р 31254233211191, код 07931813, МФО 820172), витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 2832 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп. за проведення експертизи № 1443/1 від 18.01.2017 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Словянській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_6