Рішення № 69438287, 09.10.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

09.10.17

Провадження 2/235/1939/17

Справа 235/4176/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді судді Філь О.Є.

при секретарі Придворовій В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Доценка М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення недонарахованої та невиплаченої стипендії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 10.08.2017 року звернулась до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення недонарахованої та невиплаченої стипендії за період з вересня 2015 року по січень 2017 року включно в розмірі 9749 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.05.2015 року закінчила загальноосвітню школу 1-Ш ступенів № 8 Димитровської міської ради Донецької області та здобула повну загальну середню освіту.

Її батько ОСОБА_4 станом на 07.07.2015 року мав стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахту 16 років 01 місяць.

З 01.09.2015 року вона була прийнята на навчання на денному відділенні факультету економіки та менеджменту Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», навчання відбувається за рахунок коштів державного бюджету.

З 01.09.2015 року по 01.01.2017 року розмір її стипендії як особі, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, визначався ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та мав становити розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а з 01.01.2017 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 28 рудня 2016 року № 1047 та мав становити 1000 грн. на місяць.

Але відповідач сплачував їй стипендію в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством, тому позивач просить стягнути з відповідача суму недонарахованої та невиплаченої стипендії за період з вересня 2015 року по травень 2017 року включно в розмірі 9749 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Доценко М.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволені в повному обсязі, посилаючись на відсутність механізмів реалізації та наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив:

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VIIОсоби, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (а.с. 13), а її батько ОСОБА_4 (а.с. 8) має стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахті понад 15 років (а.с. 9-12).

З вересня 2015 року по січень 2017 року позивачу недонараховувалась та не доплачувалась стипендія (а.с. 14-16).

У розрахунку заборгованості з виплати стипендії, доданого позивачем до позовної заяви (а.с. 17), її визначено вірно з огляду на наступне.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року складає 1218,00 грн., а з 01 грудня 2015 року 1378 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2016 року становить 1 378 грн., з 01 травня 2016 року 1450,00 грн., з 01 грудня 2016 року 1600, 00 грн.

Відповідно до п. 5 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення».

Суд також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобовязань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З 01.09.2015 року по 01.01.2017 року розмір її стипендії як особі, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, визначався ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та мав становити розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а з 01.01.2017 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 28 рудня 2016 року № 1047 та мав становити 1000 грн. на місяць.

Але в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року розмір нарахованої та виплаченої позивачу стипендії складав 825,00 грн. на місяць замість 1378,00 грн., за період з травня 2016 року по листопад 2016 року - 825,00 грн. замість 1450,00 грн., в грудні 2016 року - 825,00 грн. замість 1600,00 грн., в січні 2017 року - 825,00 грн. замість 1000,00 грн. (а.с. 14-17).

Таким чином, розмір недонарахованої та невиплаченої стипендії позивачу за період з 01 вересня 2015 року по 31 січня 2017 року складає 9749,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів,чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а з огляду на те, що на день винесення рішення редакція ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не змінена та не виключена із Закону, то позивач має право на призначення їй стипендії у розмірі, визначеному Законом, тобто у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити у повному обсязі позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 9749,00 грн.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає

цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 640,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1, ст.ст. 11, 60, 79, 88, 214-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ 02070826, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, недонараховану та невиплачену стипендію в розмірі 9749,00 грн.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ 02070826, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: