Ухвала суду № 694376, 23.05.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91000, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91000, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

У Х В А Л А

23.05.07 Справа № 3/285(6/161).

Судова колегія у складі суддів Доманської М.Л. - головуючої, Ворожцова А.Г, Яресько Б.В., розглянувши матеріали скарги ДП "Луганськвугілля" по справі № 3/285(6/161) за позовом

Торгівельно –промислової транснаціональної корпорації “Кераміст”, м. Запоріжжя

до Державне підприємство "Луганськвугілля", м. Луганськ

про витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача: Кулакова Н.В.(дов. від 19.01.07),

від відповідача: Алексанян О.І. (дов. від 03.01.07 № 03/2-4),

Юрченко Є.О. (дов. від 03.01.07 № 03/03-3),

від Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції: Лупарєва О.М. (дов. від 15.05.07).

від Головного управління юстиції в Луганській області: Нечаєв С.Л. (дов. від 02.03.07),

в с т а н о в и в:

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 23.05.07 у зв»язку з відрядженням судді Пономаренко Є.Ю., здійснено заміну у складі суддів, та суддю Пономаренко Є.Ю. виключено зі складу колегії, суддю Ворожцова А.Г. введено до складу колегії по даній справі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.06 по справі № 3/285(6/161) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати у сумі 118 грн. 00 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відповідача зобов'язано вивести з експлуатації та повернути Торгівельно-промисловій транснаціональній корпорації “Кераміст”, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, ідентифікаційний код 13620827, як законному власнику гірничо –шахтне обладнання:

- комбайн КСП - 32, заводський №95, рік випуску 2003;

- конвеєр 1Л80УК - 01-01L50м, заводський №1138, рік випуску 2003;

- конвеєр СП - 250 (120п.м.);

- конвеєр СП - 250 (170 п.м.), заводський №351, рік випуску 2003;

- електровоз 2АМ - 8Д, заводський №3306, рік випуску 2002;

- машину ППН - 5, заводський №9864, рік випуску 1999,

- конвеєр шкребковий СП-202 м.

На виконаня вказаного судового рішння видані накази.

04.04.07 позивач звернувся зі скаргою від 28.03.07 № 03/2-203 , за якою просить визнати неправомірною бездіяльність Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Луганська відносно не зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу суду від 05.12.06 № 3/285(6/161) та просить зобов'язати ДВС в Ленінському районі м. Луганська зупинити виконавче провадження по виконанню наказу від 05.12.06 № 3/285(6/161), посилаючись на те, що 28.11.05 ДП «Луганськвугілля»знаходиться в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України від 23.06.05 №2711-ХІV “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (далі-Закон №2711-ХІV). Пунктом 15 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. Державною виконавчою службою в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»не було зупинено виконавче провадження по виконанню вказаного наказу від 05.12.06 № 3/285(6/161).

Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

- відповідно до Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про державну виконавчу службу»та «Про виконавче провадження»щодо реформування органів державної виконавчої служби та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від16.11.06 № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Луганська ліквідовано та створено Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції;

- 14.03.07 відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/285(6/161) від 05.12.06 виданого господарським судом Луганської області про зобов'язання ДП «Луганськвугілля»вивести з експлуатації та повернути ТПТК «Кераміст»як законному власнику гірничошахтне обладнання;

- 27.03.07 року державним виконавцем при проведенні виконавчих дій було встановлено, що майно згідно наказу суду не було передано стягувачу, про що були складені акти; до теперішнього часу наказ суду боржником не виконано;

- відповідно до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу» метою внесення підприємств до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств, запобіганню їх банкрутству та підвищення їх привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості; внесення змін до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»обумовлено особливим порядком погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу; обладнання, яке необхідно вилучити у ДП «Луганськвугілля»згідно наказу суду не є заборгованістю підприємства; вимоги пункту 15 статті 34 Закону не розповсюджуються на виконання виконавчих документів зобов'язального характеру;

Позивач у справі проти задоволення скарги заперечує з наступних підстав:

- висновок боржника, стосовно того, що ДВС зобов'язана зупинити виконавче провадження згідно до ст.. 34 (п. 15) Закону України "Про виконавче провадження" не відповідає чинному законодавству, а саме ст. 124 Конституції України, Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711/IV від 23.06.05 з змінами та доповненнями, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477/ IV від 23.02.06;

- виходячи з системного тлумачення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Закону України "Про виконавче провадження" зупинення виконавчого провадження обумовлено особливим порядком погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу визначеним Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- рішення господарського суду Луганської області в справі № 3/285(6/161), згідно якого видано наказ, щодо якого виник спір, передбачає повернення боржником індивідуально визначеного майна, що є власністю стягувача (ТПТНК "Кераміст"), тобто це рішення й наказ не пов'язані з погашенням заборгованості,

- Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулює питання повернення (витребування) індивідуально визначеного майна його належним власником від недобросовісного володільця; така позиція узгоджується з судовою практикою.

- згідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень, та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права; згідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права";

- норми міжнародного права мають пріоритет в застосуванні перед нормами національного законодавства;

- невиконання рішення суду в справі № 3/285(6/161) призведе до порушення прав стягувача, Закону України "Про виконання рішень, та застосування практики Європейського суду з прав людини";

- невиконання в встановлені строки рішення суду спричинить порушення ст. 124 Конституції України, оскільки унеможливить взагалі його виконання в майбутньому, в зв'язку з тим, що відповідач (боржник) незаконно використовує майно на протязі чотирьох років, його подальше використання призведе до втрати майна через повне використання його ресурсу.

Оцінивши доводи заявника у справі, позивача у справі, Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та обставини справи у їх сукупності, суд вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, державною виконавчою службою у Ленінському районі м.Луганська винесено постанову від 14.03.07 про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Луганської області від 05.12.06 № 3/285(6/161), яким ДП «Луганськвугілля»зобов»язано вивести з експлуатації та повернути Торгівельно-промисловій транснаціональній корпорації “Кераміст” (м. Запоріжжя), як законному власнику гірничо –шахтне обладнання: комбайн КСП - 32, заводський №95, рік випуску 2003; конвеєр 1Л80УК - 01-01L50м, заводський №1138, рік випуску 2003; конвеєр СП - 250 (120п.м.); конвеєр СП - 250 (170 п.м.), заводський №351, рік випуску 2003; електровоз 2АМ - 8Д, заводський №3306, рік випуску 2002; машину ППН - 5, заводський №9864, рік випуску 1999, конвеєр шкребковий СП-202 м.

Державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Луганська ліквідовано та створено Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, на виконанні якого на час розгляду даної скарги знаходиться вищевказаний наказ суду від 05.12.06 № 3/285(6/161).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження” від 21.04.99 № 606-ХІУ ( далі –Закон № 606) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених даним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до даного Закону та інших законів.

Відповідно п.15 ст.34 Закону № 606, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Статтею 2 Закону №2711-ХІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими мають заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП “Луганськвугілля” згідно пункту 3.2 ст. 3 Закону №2711-ХІV внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується Випискою з Реєстру №206 від 28.11.05 з зазначенням дати внесення до Реєстру - 28.11.05 року, номер особового запису –0268 (а.с.79).

У випадку виконання вищевказаного рішення суду по даній справі про повернення майна виконавче провадження не може бути зупинено на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення про повернення майна з незаконного володіння особи не може вплинути на вчинення цією особою дій по погашенню своєї заборгованості, на умовах визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу", котрим забороняється вчинення виконавчих дій, що зможуть привести до зменшення активів підприємства боржника, якими є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать останньому на праві власності, чи повного господарського відання.

За вказаним судовим рішенням відповідача (боржника) зобов'язано повернути Торгівельно-промисловій транснаціональній корпорації “Кераміст” (позивачеві у справі), як законному власнику гірничо –шахтне обладнання - індивідуально визначені речі (майно), що знаходиться у незаконному володінні відповідача у справі, та це не може вплинути на вчинення відповідачем (боржником) дій по погашенню заборгованості на умовах Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки це не приведе до зменшення його активів, що належать останньому на праві власності, чи повного господарського відання.

Така позиція узгоджується з судовою практикою. Так, інформаційним листом Вищого господарського суду України від 19.03.07 р. № 01-8/131 доведено до відома господарських судів України постанови Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням рішень, ухвал, постанов господарських судів, зокрема, постанову Верховного Суду України від 21.11.06 у справі № 18/49 (06/385).

Крім того, пунктом 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Верховною Радою України, передбачено, що кожний при рішенні питання про його громадянські права та обов’язки має право на справедливий та відкрий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.06 № 3477-ІУ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Як вбачається зі змісту рішення Європейського суду по справі tran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece”(1994 року) держава не може через прийняття законів обмежувати дії судових рішень.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що рішення суду є обов’язковими для виконання на всій території України.

Наслідком невиконання виконавчих дій органами деравної виконавчої служби в данному випадку у процесі виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.11.06 по справі № 3/285(6/161) та відповідного наказу суду № 3/285(6/161) від 05.12.06 є порушенням права позивача у справі на володіння своїм майном, передбачене ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини.

Зупинення виконавчого провадження на невиправдано довгий строк є порушенням як статті 124 Конституції України, так і права позивача на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У своєму рішенні від 20.07.04 року по справі o v. Ukraine”(Шмалько проти України) Європейський суд з прав людини зазначив: “Суд нагадує, що частина 1 статті 6 забезпечує кожному право на розгляд його справи, що стосується цивільних прав та обов'язків, судом чи трибуналом, при цьому право на доступ, тобто право розпочати провадження в суді у цивільній справі, є лише одним з аспектів. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла остаточному та обов'язковому судовому рішенню залишатися без дії на шкоду однієї з сторін. Було б неприпустимо, якби частина 1 статті 6 детально визначала процесуальні гарантії, надані сторонам у провадженні - провадженні, що є справедливим, публічним та оперативним, - без забезпечення виконання судових рішень. Тлумачити статтю 6 як таку, що стосується тільки доступу до суду та здійснення судового провадження, призвело б, імовірно, до ситуації, яка б суперечила принципам верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважити, ратифікуючи Конвенцію”.

Обмеження дій судових рішень, які винесені відносно підприємств паливно-енергетичного комплексу, за своєю суттю є обмеженням права стягувача на обов’язкове виконання рішення суду протягом розумного строку. Прийняттям Закону № 2711 підприємство боржник –ДП "Луганськвугілля" мало право добровільно виконувати рішення суду, однак відповідач у справі не довів суду, що з моменту внесення його до реєстру підприємств-паливно енергетичного комплексу, він здійснив дії, які були б направлені на виконання вказаного рішення.

Враховуючи вищезазначене, доводи, викладені відповідачем у скарзі від 28.03.07 № 03/2-203, судова колегія вважає необґрунтованими, підстави для задоволення скарги відсутні.

Оскільки чинним законодавством не передбачено сплату державного мита та оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за подачу скарги відповідно до ст.121-2 ГПК України, відповідачеві справі слід повернути 85 грн. державного мита, сплаченого за платіжним дорученням від 29.03.07 № 983, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених за платіжним дорученням від 29.03.07 № 982.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 87, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу ДП «Луганськвугілля»від 28.03.07 № 03/2-203 залишити без задоволення.

2. Повернути з державного бюджету України на користь ДП «Луганськвугілля», м.Луганськ, вул..Лермонтова,1В, код 32473323, зайве сплачене за платіжним дорученням від 29.03.07 № 983 державне мито у сумі 85 грн..

3. Повернути з ДП «Судовий інформаційний центр», м.Київ, на користь ДП «Луганськвугілля», м.Луганськ, вул..Лермонтова,1В, код 32473323 зайве сплачені за платіжним дорученням від 29.03.07 № 982 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

4. Повернення здійснити на підставі платіжних доручень від 29.03.07 № 983 та від 29.03.07 № 982, які видати з матеріалів даної справи.

Суддя М.Л.Доманська

Суддя Ворожцов А.Г.

Суддя Яресько Б.В.