Постанова № 69437518, 04.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 910/14753/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н від 06.04.2017 (вх. № 09-08.1/3194/17 від 13.04.2017) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017

у справі №910/14753/16 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

4. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація

5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень та скасування дій державного реєстратора

за участю представників учасників судового провадження:

від позивача - ОСОБА_7, довіреність №601 від 08.08.2016

від відповідача - Щелков П.С., довіреність №01/002-17 від 01.01.2017

від третьої особи 1 - ОСОБА_9, довіреність №107 від 26.01.2015

від третьої особи-2 - не з'явились

від третьої особи-3 - не з'явились

від третьої особи-4 - не з'явились

від третьої особи 5 - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (позивач у справі) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» (відповідач у справі) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» в частині збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31.01.2008р. № 10681050002019860;

- визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» в частині збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 23.09.2008 № 10681050003019860;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014 р.;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02- 12/2014 від 17.12.2014;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 14.01.2015 № 10681050012019860;

- зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про скасування реєстраційних дій № 10681050002019860; № 10681050003019860; № 10681050012019860.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства щодо збільшення статутного капіталу товариства, то позивач зазначає, що при прийнятті таких рішень були порушені приписи чинного законодавства, яке встановлює, що до прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, останній повинен бути повністю сформованим та внесеним учасниками товариства. Позивач стверджує, що на момент прийняття спірних рішень як про збільшення статутного капіталу товариства, так і про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_3 статутний капітал товариства не був повністю сплачений його учасниками відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, як на підставу визнання спірних рішень недійсними позивач також посилається на порушення порядку проведення таких загальних зборів оскільки її не було повідомлено у відповідності до Статуту та положень цивільного законодавства про проведення загальних зборів учасників, про порядок денний таких зборів, про бажання учасника вийти з товариства та продати належну в статутному капіталі частку. Позивач зазначає, оскільки вона не була належним чином повідомлена про порядок денний загальних зборів учасників, то відповідно не мала можливості реалізувати своє переважне право викупу частки іншого учасника товариства, що вважає достатньою підставою для визнання таких рішень недійсними.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу скарги б/н від 06.04.2017 (вх. № 09-08.1/3194/17 від 13.04.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно досліджено всі обставини справи, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги повністю.

Згідно результатів повторних автоматизованих розподілів справи склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 апеляційну скаргу б/н від 06.04.2017 (вх. № 09-08.1/3194/17 від 13.04.2017) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Алданова С.О., Зубець Л.П. та призначено справу №910/14753/16 до розгляду на 06.09.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. та судді Зубець Л.П. у відпустці, згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.09.2017 для розгляду справи №910/14753/16 було визначено суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 справу №910/14753/16 прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів.

У судове засідання 06.09.2017 представник позивача не з'явився, 23.08.2017 надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників апелянта, відповідача та третіх осіб розгляд справи був відкладений на 04.10.2017, про що винесено відповідну ухвалу від 06.09.2017.

У судовому засіданні 04.10.2017 представники позивача та відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Представники третіх осіб 1, 5 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, вважають їх безпідставними та необґрунтованими, при цьому зазначають, що дійсність оспорюваних рішень була предметом неодноразових судових розглядів, а відтак зазначають, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судове засідання 04.10.2017 представники третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 98, 64 ГПК України.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, беручи до уваги відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду спору, враховуючи закінчення встановлених ст. 102 ГПК України строків розгляду справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, в також права та обов'язки їх учасників та засновників регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог ст. 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

З представленої до суду реєстраційної справи відповідача вбачається, що 10.04.2007 утворено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» зі статутним фондом 1 000 000,00 грн, про що учасниками товариства прийнято рішення, оформлене протоколом № 1.

Відповідно до вказаного протоколу учасниками ТОВ «Торговий дім «Камілла» є: ОСОБА_4 - з часткою в 400 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_3 - з часткою в 400 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - з часткою в 100 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_2 - з часткою в 100 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

15.05.2007р. проведено державну реєстрацію відповідача, про що зроблено реєстраційний запис № 10681020000019860.

Рішенням зборів учасників відповідача, оформленим протоколом № 12-09/2007 від 12.09.2007, за рахунок вкладів учасників збільшено статутний капітал відповідача до 3 000 000,00 грн. Частки учасників складають: ОСОБА_4 - 1 200 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 1 200 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 300 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 300 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

Враховуючи збільшення статутного капіталу, 13.09.2007р. проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача з підстав збільшення статутного капіталу товариства, про що зроблено відповідні реєстраційні записи № 10681050001019860, а також затверджено нову редакцію статуту відповідача.

В подальшому протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008, для забезпечення статутної діяльності відповідача, за рахунок вкладів учасників, збільшено статутний капітал відповідача до 10 000 000,00 грн. Як вбачається із вказаного протоколу, частки учасників складають: ОСОБА_4 - 4 000 000,00 грн, що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 4 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 1 000 000,00 грн, що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 1 000 000,00 грн, що дорівнює 10% статутного капіталу.

31.01.2008р. проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача з підстав збільшення статутного капіталу товариства, про що зроблено відповідний реєстраційний запис № 10681050002019860, а також затверджено нову редакцію статуту відповідача.

В подальшому, рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008, для забезпечення статутної діяльності відповідача, за рахунок вкладів учасників, збільшено статутний капітал відповідача до 20 000 000,00 грн. Частки учасників складають: ОСОБА_4 - 8 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 8 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 2 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 2 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

23.09.2008р. проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача з підстав збільшення статутного капіталу відповідача, про що зроблено відповідний реєстраційний запис № 10681050003019860, а також затверджено нову редакцію статуту відповідача.

Рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014, задоволено заяву ОСОБА_3 про вихід зі складу учасників відповідача та передачу належної йому частки у статутному капіталі в розмірі 8 000 000,00 грн, що становить 40% від загального розміру статутного капіталу, ОСОБА_4. Інші учасники не скористались своїм переважним правом на придбання частки учасника, що виходить. Перерозподілено частки у статутному капіталі відповідача наступним чином: ОСОБА_4 у розмірі 16 000 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу, ОСОБА_5 - 2 000 000,00 грн., що становить - 10%, ОСОБА_2 - 2 000 000,00 грн, що становить 10% статутного капіталу.

14.01.2015р. проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача, що пов'язано зі зміною складу учасників відповідача, про що зроблено відповідний реєстраційний запис №10681060013019860 та затверджено нову редакцію статуту.

Рішенням зборів учасників відповідача, оформленим протоколом № 08-08/2016 від 09.08.2016, вирішено вивести зі складу учасників ОСОБА_2, у зв'язку із відчуженням належної їй частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» шляхом укладення договору купівлі-продажу з Компанією «Форесто Консалтинг Лтд», яку відповідно включено до складу учасників ТОВ «Торговий дім «Камілла».

12.08.2016 проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача, у зв'язку зі зміною складу учасників відповідача, про що зроблено відповідний реєстраційний запис №10681060013019860 та затверджено нову редакцію статуту.

Позивач вважає рішення загальних зборів ТОВ «Торговий дім «Камілла» про збільшення статутного фонду товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008, рішення загальних зборів про збільшення статутного фонду товариства до 20 000 000,00 грн., оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008, рішення загальних зборів про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014, такими, що суперечать нормам чинного законодавства та порушують її корпоративні права, у зв'язку із чим звернулась з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. 145 ЦК України, ч.1 ст 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст. 59 ЦК України визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - й» статті 41 цього Закону, належить, зокрема, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Відповідно до частин 1, 6 статті 144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Статтею 87 Господарського кодексу України передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Пунктами 6.2., 6.3., 6.4. Статуту в редакції чинній станом на момент прийняття спірних рішень про збільшення статутного капіталу відповідача визначено, що учасники зобов'язані повністю внести свій вклад до статутного фонду. Товариство має право збільшувати розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після повного внесення всіма учасниками своїх вкладів.

В свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства, які вправі самостійно визначати розмір, форму, порядок та строки внесення учасниками додаткових вкладів.

Відповідно до пунктів 17, 19, 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», п.2.11, 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016 року рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами органу управління товариства, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді спорів про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства господарські суди повинні з'ясувати, чи були загальні підстави для визнання загальних зборів недійсними (порушення порядку скликання та проведення загальних зборів), а також спеціальні підстави, зокрема, дотримання правил повідомлення про загальні збори з питань змін статутного капіталу товариства. При цьому не повинні братися до уваги доводи позивачів (акціонерів) щодо господарської доцільності прийняття рішень про збільшення (зменшення) статутного капіталу, зокрема про те, що відповідним рішенням порушуються їх права, пов'язані з інвестуванням коштів до статутного капіталу товариства, тощо (п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

В матеріалах справи наявні первинні документи а саме банківські виписки та квитанції про оплату коштів у якості внесення до статутного капіталу товариства, що при підтверджують факт внесення вкладів до статутного капіталу товариства та його збільшення на основі прийнятих спірних рішень. Згідно платіжних доручень платником коштів було саме товариство, однак як вбачається із призначення платежу, такі кошти спрямовувались саме на внесення вкладу до статутного капіталу відповідача з чітким визначенням часток учасників, за які вносився вклад.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не визначено чіткого порядку внесення учасником свого вкладу, тобто учасник може самостійно, чи в особі свого представника внести свій вклад, чи за домовленість з товариством, що останнє за наслідками господарської діяльності сплачує внесок учасника до статутного капіталу, а тому твердження апелянта, що внесення вкладів за учасників самим товариством, порушує норми цивільного законодавства, є необґрунтованими.

Окрім того, слід зазначити, що ч. 5 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

З представлених документів до матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Каміла» після сплати учасниками своїх вкладів були видані Свідоцтва, на підтвердження внесення учасником свого вкладу до статутного капіталу товариства, що також було встановлено і під час розгляду інших судових справ №910/25489/15, 910/10255/16.

На спірних рішеннях про збільшення статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Камілла» ОСОБА_2 була присутня, та як вбачається із протоколів загальних зборів учасників, голосувала «за» збільшення статутного капіталу товариства.

Відтак, з урахуванням наявних первинних документів про оплату внесків та Свідоцтв про сплату вкладу до статутного капіталу відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про порушення рішеннями загальних зборів товариства вимог цивільного законодавства в частині регулювання питання збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю. Позивачем не доведено, що спірними рішеннями загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008; про збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008 було порушено корпоративні права ОСОБА_2, як учасника товариства. При цьому, суд враховує також те, що свою частку в статутному капіталі товариства ОСОБА_2 продала Компанії «Форесто Консалтинг Лтд» (за договором купівлі-продажу від 08.08.2016 а.с. 69 том 6) з розрахунку розміру частки 10 %, що складає 2 000 000,00 грн, тобто розмір частки обчислювався саме зі збільшеного статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Камілла», що додатково свідчить про визнання позивачем обставин реальності внесення та збільшення за спірними рішеннями статутного капіталу товариства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок Господарського суду міста Києва щодо відсутності підстав для визнання цих рішень недійсними та відповідно відсутності підстав для скасування державної реєстрації цих змін.

Окрім того, як уже зазначалось, предметом спору є також визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014 р.; визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02- 12/2014 від 17.12.2014

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 53 вказаного Закону, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 88 ГК України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Обставини внесення ОСОБА_3 своєї частки у статутний капітал ТОВ «ТД «Камілла» вже були предметом судового дослідження, так з матеріалів справи вбачається, що Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 21.04.2016р. у справі №910/25489/15 встановив, що ОСОБА_3 свої зобов'язання перед ТОВ «Торговий дім «Камілла» щодо належної йому частки виконав у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016р. у справі №910/25489/15 вказане судове рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, прийняті у справі № 910/25489/15 судові рішення мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору, а встановлені ними факти не потребують повторного доведення.

Вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства.

Такий вихід з товариства учасника розглядається як підстава для припинення правовідносин між учасником і товариством, наслідком якого є виділення частки, зміна складу учасників, внесення змін до установчих документів, тощо.

Як стверджує позивач її не було повідомлено про скликання загальних зборів на 17.12.2014 та про порядок денних загальних зборів, що позбавило її можливості реалізувати своє переважне право викупу частки іншого учасника, а тому вважає, що її корпоративні права внаслідок порушення процедури скликання та проведення загальних зборів були порушені, що є підставою для скасування спірного рішення від 17.12.2014.

Колегія суддів зазначає, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п.10.9. Статуту ТОВ «Торговий дім «Камілла» в редакції 2008 року, затвердженій зборами учасників протокол №19-09/2008 від 19.08.2008 (який був чинним на момент проведення загальних зборів від 17.12.2014), зазначено, що збори учасників скликаються не рідше одного разу на рік. Порядок скликання, проведення та прийняття ними рішень, в тому числі методом опитування, визначається чинним законодавством України та Статутом.

Відтак, процедура повідомлення учасників про проведення загальних зборів згідно Статутом товариства повинна відповідати тій, яка передбачена чинним законодавством.

В матеріалах справи не міститься доказів повідомлення про скликання загальних зборів учасників, про дату, час та місце проведення зборів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме копій протоколів № 17-01/2008 від 17.01.2008 року, № 19-09/2008 від 19.09.2008р., № 02-12/2014 від 17.12.2014р., на них були присутні всі учасників товариства, в тому числі ОСОБА_2, тобто кворум для прийняття рішень зборами був наявний. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_2 приймала участь в загальних зборах учасників товариства, якими прийнято оскаржувані рішення, голосувала «ЗА» по всім питанням порядку денного, переважним правом викупу частки статутного капіталу ОСОБА_3 не скористалась, та особисто засвідчила своїм підписом протоколи зборів та редакції статуту.

Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 (а.с. 154 том 3) від 16.12.2014 вона відмовлялась від свого переважного права викупу частки, при цьому як вбачається із протоколу спірних зборів, позивачка голосувала «за» вихід ОСОБА_3, «за» відступлення його частки на користь ОСОБА_4 Тобто, наведене свідчить, що позивачка брала участь у спірних загальних зборах і хоча мала право та могла голосувати «проти» (якщо мали місце порушення її переважного права викупу, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів) виходу ОСОБА_3 з учасників товариства та відступлення ним своєї частки на користь ОСОБА_4, проте голосувала «за» по всім питанням порядку денного та жодним чином не висловлювала своїх заперечень чи зауважень як щодо порядку проведення загальних зборів, так і щодо прийнятих на них рішеннях.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2, підписавши заяву, яка була нотаріально засвідчена 16.12.2014 за №1479, підтвердила, що обізнана з бажанням ОСОБА_3 на продаж своєї частки, обізнана з вартістю продажу, підтвердила своє переважне право викупу частки, однак відмовилась від цього права.

Тобто, ще до проведення загальних зборів учасників 17.12.2014 та до прийняття рішень, які оспорює позивач, вона була обізнана про бажання учасника товариства вийти зі складу учасників шляхом продажу своєї частки, знала ціну продажу, що підтверджується вищезазначеної нотаріально засвідченою заявою від 16.12.2014.

Таким чином, враховуючи, що позивач була обізнана про наміри ОСОБА_3 продажу свої частки у статутному капіталі товариства, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача, що станом на 17.12.2014, на момент проведення загальних зборів учасників, вона не знала про бажання ОСОБА_3 вийти з учасників товариства, та відповідно не могла реалізувати своє переважне право викупу частки, оскільки такі твердження спростовуються наявними матеріалами справи.

Окрім того, у п. 2.27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016 №4 надано роз'яснення, що якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача щодо порушення її корпоративних прав як учасника товариства, у зв'язку із неповідомленням її про дату та час проведення загальних зборів, якими було прийнято оскаржувані рішення, не приймаються судом до уваги через їх недоведеність та необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що з урахуванням наявності чинного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014р., укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, з огляду на те, що станом на момент звернення до суду з позовом у даній справі ОСОБА_2 припинила свою участь у ТОВ «Торговий дім «Камілла» шляхом продажу належної їй частки в статутному капіталі товариства, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства не призведе до виникнення у позивача жодних прав щодо управління товариством, а, отже, не забезпечить відновлення тих прав, які позивач вважає порушеними.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Таким чином, позивачем не було представлено належних та допустимих, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності достатніх і беззаперечних обставини, з якими положення чинного законодавства України пов'язують можливість визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам вірну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Беручи до уваги вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладається на апелянта

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/14753/16 залишити без змін.

3. Справу №910/14753/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко