Рішення № 69436509, 03.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.2017Справа №910/14714/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14714/17

за позовом Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, м. Київ,

про стягнення 55 307,32 грн.,

за участю представників:

позивача - Хомічова І.О. (довіреність від 12.12.2016 № 01-09/3007);

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський національний університет технологій та дизайну (далі - Університет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про стягнення за неналежне виконання умов договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.03.2009 №4244, від 20.03.2009 №4243 та віт 27.12.2005 № 3790 (далі - Договори): 39 009 грн. основної заборгованості; 10 705,41 грн. пені; 1 535,99 грн. 3% річних і 4 056,92 грн. втрат від інфляції, а всього 55 307,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 03.10.2017 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Фонд).

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 03.10.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; вимоги ухвали суду не виконали; відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з копією ухвали суду, які повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.03.2009 і 27.12.2005 Фондом (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено Договори, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення площею 20 кв.м. (частина підвалу у будівлі навчального корпусу № 1), розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Університету (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2008 і становить 78 667 грн. (пункт 1.1 Договору № 4244); орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення (площею 12 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває на балансі Університету (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2008 і становить 88 000 грн. (пункт 1.1 Договору № 4243); орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення площею 10 кв.м. на, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на третьому поверсі, що перебуває на балансі Університету (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2006 і становить 38 000 грн. (пункт 1.1 Договору № 3790);

- майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (пункт 1.2 Договорів);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (далі - Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2008 року - 552,73 грн. Керуючись пунктами 19 і 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 та протоколом від 26.02.2009 № 2, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 700 грн. без ПДВ за базовий місяць (грудень 2008 року) (пункт 3.1 Договору № 4244); орендна плата визначається на підставі Методики та становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2008 року - 681,31грн. Керуючись пунктами 19 і 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 та протоколом від 26.02.2009 № 2, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 750 грн. без ПДВ за базовий місяць (грудень 2008 року) (пункт 3.1 Договору № 4243); орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2006 року - 257,89 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.1 Договору № 3790);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (пункт 3.3 Договорів № 4244 та 4243);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договорів № 4244 та 4243);

- перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50 % орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (пункт 3.3 Договору № 3790).

Крім того, балансоутримувачем і орендарем були укладені договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 13.09.2012 № 3790, від 13.09.2012 № 4244 та від 13.09.2012 № 4243, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівель, в яких знаходяться орендовані Підприємцем приміщення, а також утримання прибудинкових територій, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі, в цих будівлях.

Договори підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договори у встановленому порядку не оспорені, не визнані недійсними.

Таким чином, Договори є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладені відповідачем і третьою особою Договори за своєю правовою природою є договорами з оренди державного майна.

Судом встановлено, що третя особа передала, а відповідач прийняв нежитлові приміщення, що підтверджується актами приймання-передачі орендованого майна від 20.03.2009 № б/н, від 20.03.2009 № б/н, від 27.12.2006 № б/н, які підписано повноважними представниками учасників процесу та скріплено печатками позивача і третьої особи.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем були повернуті орендовані приміщення, що підтверджується такими актами приймання-передачі (повернення) нерухомого майна: від 15.07.2015 № б/н (приміщення за Договором № 3790); від 25.03.2016 № б/н (приміщення за Договором № 4244); від 25.03.2016 № б/н (приміщення за Договором № 4243).

Вказані акти підписані учасниками процесу та скріплені печатками позивача і третьої особи без зауважень.

Разом з тим, відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати, витрат на утримання майна (в тому числі земельний податок) та комунальні послуги належним чином не виконав, внаслідок чого виникла така заборгованість:

- за Договором № 4244: орендна плата у сумі 4 535,81 грн.; витрат на утримання майна - 1 384,05 грн.; комунальні послуги - 301,39 грн.;

- за Договором № 4243: орендна плата - 2 439,06 грн.; витрат на утримання майна - 299,10 грн.; комунальні послуги - 33,24 грн.; електроенергія - 456,10 грн.;

- за Договором № 3790: орендна плата - 4 445,62 грн.; витрат на утримання майна - 3 278,22 грн.; комунальні послуги - 158,57 грн.; електроенергія - 21 677,84 грн.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу з орендної плати, витрат на утримання майна, комунальних послуг та електроенергії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 10 705,41 грн. пені (за Договором № 3790 - 8 013,08 грн.; за Договором № 4243 - 934,47 грн.; за Договором № 4244 - 1 757,86 грн.; період прострочення з 11.01.2015 - 27.09.2016); 1 535,99 грн. 3 % річних (за Договором № 3790 - 1 205,86 грн.; за Договором № 4243 - 113,65 грн.; за Договором № 4244 - 216,48 грн.; період прострочення з 11.01.2015 - 27.09.2016) та 4 056,92 грн. втрат від інфляції (за Договором № 3790 - 1 716,64 грн.; за Договором № 4243 - 773,36 грн.; за Договором № 4244 - 1 566,92 грн.; період прострочення з 11.01.2015 - 27.09.2016).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктами 3.5, 3.7 Договорів передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає сплаті з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день оплати.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Київського національного університету технологій та дизайну (01011, м. Київ, вул. Немировича Данченка, 2; ідентифікаційний код: 02070890): 39 009 (тридцять дев'ять тисяч дев'ять) грн. заборгованості; 10 705 (десять тисяч сімсот п'ять) грн. 41 коп. пені; 1 535 (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. 99 коп. 3 % річних; 4 056 (чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 92 коп. втрат від інфляції та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 09.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук