Рішення № 69436016, 10.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.2017 Справа № 904/7449/17

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро", м. Дніпро

про стягнення 309 760 грн. 52 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 12.05.2017р. №1085;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№53653/17 від 02.10.2017р.) просить стягнути з відповідача 309 760 грн. 52 коп., що складає 239 000 грн. 00 коп. - заборгованості за теплову енергію, спожиту відповідно до умов договору від 01.05.20106р. №060536 про постачання теплової енергії, 5 276 грн. 74 коп. - 3% річних, 19 834 грн. 67 коп. - інфляційних витрат та 45 649 грн. 11 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов на інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник не зявився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового звязку через невручення у звязку за закінченням терміну зберігання (а.с. 72-75).

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2006р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", як енергопостачальною організацією, та Відкритим акціонерним товариством "Свемон-Дніпро", як споживачем, було укладено договір №060536 про постачання теплової енергії (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

10.10.2016р. між позивачем Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, як новою енергопостачальною організацією, Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Свемон-Дніпро", як споживачем, було укладено додаткову угоду до Договору №060536, відповідно до пункту 1.1.1 якого енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обовязків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за основним договором.

Згідно пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію в період опалювального сезону (175 діб); - гаряче водопостачання протягом 350 діб; - технологічні потреби відповідно з виробничою програмою; - кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Відповідно до пункту 5.2 Договору облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах оп. mr ТВП Н.Перемоги, 44/1 «Свемон-Дніпро" гуртож.

Відповідно до пункту 6.1 Договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, встановлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія 1 Гкал 63 грн. 05 коп. (пункт 6.2 Договору).

Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або, за згодою сторін, будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України; розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом листопада 2016р. березня 2017р. було надано відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 390 203 грн. 75 коп., про що свідчать акти прийому-передачі теплової енергії:

- від 31.10.2016р. на суму 11 056 грн. 84 коп.;

- від 30.11.2016р. на суму 47 860 грн. 39 коп.;

- від 31.12.2016р. на суму 68 516 грн. 65 коп.;

- від 31.01.2017р. на суму 97 176 грн. 18 коп.;

- від 28.02.2017р. №060536 на суму 95 465 грн. 02 коп.;

- від 31.03.2017р. №060536 на суму 70 128 грн. 67 коп.

Згідно пункту 7.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5-ти діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобовязана направити його споживачу не пізніше 10-го числа місяця слідуючого за розрахунковим; у випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Як вбачається позивачем були виставлено відповідачу відповідні рахунки, у тому числі:

- від 31.10.2016р. №060536 на суму 11 056 грн. 84 коп., який оплачено своєчасно та в повному обсязі;

- від 30.11.2016р. №060536 на суму 47 860 грн. 39 коп., який згідно реєстру про вручення рахунку і акта виконаних робіт за листопад 2016р. було отримано відповідачем 12.12.2016р.;

- від 31.12.2016р. №060536 на суму 68 516 грн. 65 коп., який згідно реєстру про вручення рахунку, акту виконаних робіт за грудень 2016р., повідомлення про заборгованість за теплову енергію і зміну тарифу було отримано відповідачем 10.01.2017р.;

- від 31.01.2017р. №060536 на суму 97 176 грн. 18 коп., який згідно реєстру про вручення рахунку і акта виконаних робіт за січень 2017р. було отримано відповідачем 07.02.2017р.;

- від 28.02.2017р. №060536 на суму 95 465 грн. 02 коп., який згідно реєстру про вручення рахунку, акту виконаних робіт за лютий 2017р. і повідомлення про зміну тарифу було отримано відповідачем 07.03.2017р.;

- від 31.03.2017р. №060536 на суму 70 128 грн. 67 коп., який згідно реєстру про вручення рахунку і акта виконаних робіт за березень 2017р. було отримано відповідачем 12.04.2017р.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк оплати за спожиту відповідачем теплову енергію вважається таким, що настав і відповідач повинен був оплатити позивачу за теплову енергію згідно рахунків:

від 30.11.2016р. №060536 на суму 47 860 грн. 39 коп. до 17.12.2016р. (включно);

від 31.12.2016р. №060536 на суму 68 516 грн. 65 коп. до 15.01.2017р. (включно);

від 31.01.2017р. №060536 на суму 97 176 грн. 18 коп. до 12.02.2017р. (включно);

від 28.02.2017р. №060536 на суму 95 465 грн. 02 коп. до 12.03.2017р. (включно);

від 31.03.2017р. №060536 на суму 70 128 грн. 67 коп. до 17.04.2017р. (включно).

Як вбачається відповідач розрахувався за теплову енергію частково, у тому числі у сумі 12 000 грн. 00 коп. після звернення позивача з позовом до суду.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 227 000 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі у частині стягнення 12 000 грн. 00 коп. заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмета спору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У пункті 8.2.3 Договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Отже, після перерахунку з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня становить 44 024 грн. 27 коп. (з 18.12.2016р. по 25.09.2017р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 16 363 грн. 21 коп. (березень 2017р. серпень 2017р.), а річні 5 253 грн. 69 коп. (з 18.12.2016р. по 25.09.2017р.).

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 227 000 грн. 00 коп. заборгованості, 44 024 грн. 27 коп. - пені, 16 363 грн. 21 коп. - інфляційних нарахувань, 5 253 грн. 69 коп. річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 180 грн. 00 коп. з суми припинення 12 000 коп. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України (за його клопотанням), в решті розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі у сумі 12 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" (49050, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 6; ідентифікаційний код 23945329) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 37; ідентифікаційний код 32688148) 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 44 024 (сорок чотири тисячі двадцять чотири) грн. 27 коп. - пені, 16 363 (шістнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 21 коп. - інфляційних нарахувань, 5 253 (пять тисяч двісті пятдесят три) грн. 69 коп. річних та 4 389 грн. (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 62 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

09.10.2017р.