Рішення № 69435938, 26.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2017 Справа № 904/7717/17

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремлений підрозділ "Автоматика та машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та процентів річних

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-05/1527 від 25.09.17;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 18/217 від 16.01.17.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 45538,02 грн., з яких: 42832,56 грн. основний борг, 2184,46 грн. інфляційні втрати та 521,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг № 607/06/37-142-80-16-00260 від 25.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 26.09.2017.

Через канцелярію суду, 21.09.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав основний борг у розмірі 42832,56 грн. та просив суд відмовити у позові в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Представник позивача зявився у судове засідання, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача зявився у судове засідання, надав пояснення у справі.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 26.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відокремленим підрозділом «Автоматика та машинобудування» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі позивач, виконавець) та Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі відповідач, замовник) 25.07.2016 було укладено договір про надання послуг № 607/06/37-142-80-16-00260 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобовязується надати послуги зазначені в п. 1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1 договору). Виконавець зобовязується надати в порядку та на умовах даного договору: послуги з «Ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (код CPV50530 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки) (Лот № 3 «Технічне обслуговування, наладка технологічних параметрів, програмного забезпечення геофізичного обладнання (апаратури «Охра») та РКС на Новокостянтинівській шахті ДП «СхідГЗК») (далі - обладнання) відповідно до письмових замовлень замовника (п. 1.2 договору). Орієнтовна ціна договору визначається відповідно до протоколу узгодження договірної ціни та не повинна перевищувати 89749,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 14958,20 грн.(п. 3.1 договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2016, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, позивач у грудні 2016 року виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 42832,56 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 28.12.2016 (ас. 29).

Згідно умов договору, підставою для оплати наданих послуг є акти здачі-приймання наданих послуг, підписані з двох сторін та рахунки додані до них. Замовник здійснює оплату наданих послуг з відстрочкою платежу не менше 5-ти банківських днів від дати підписання актів здачі-приймання наданих послуг (п. 4.3 договору).

Позивач 27.01.2017 звернувся до відповідача із вимогою № 02-07/166 щодо сплати заборгованості у розмірі 42832,56 грн. Протягом 7 банківських днів з моменту отримання даної вимоги (а.с. 31). Ця вимога була отримана відповідачем 27.01.2017, про що міститься відмітка на примірнику вимоги (тобто строк здійснення оплати до 07.02.2017 включно).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На момент розгляду даної справи, відповідач вартість виконаних робіт не сплатив, у звязку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 42832,56 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 42832,56 грн. є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 521,00 грн. за період з 08.02.2017 по 06.07.2017 та інфляційні втрати у розмірі 2184,46 грн. за період лютий-травень 2017 року.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтовані непогодженням сторонами у договорі нарахування останніх та перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, не можуть слугувати підставою для відмови в позові з такого.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. А тому, не потребують обовязкового погодження сторонами у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 37471933) в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» ДП «НАЕК «Енергоатом» (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 4; ідентифікаційний код 39688675) основний борг у розмірі 42832, 56 грн., 3% річних у розмірі 521,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2184, 46 грн. та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 02.10.2017

Суддя М.О. Ніколенко