Рішення № 69435915, 03.10.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2017 р. Справа № 903/590/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія"

до відповідача: Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство"

3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ПАТ Українська залізниця філії Центр транспортної логістики

про стягнення 23 643,99 грн.

Суддя Костюк С.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_2, дов.№ 6/2016 від 04.10.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_3,дов.№ 68 від 01.03.2017 року;

від 3-ї особи: н/з.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суть: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія" звернувся в суд із позовною заявою до Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство", 3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ПАТ Українська залізниця філії Центр транспортної логістики про стягнення 23643,99 грн., з них 22 064,42 грн. заборгованість, 1412,73 грн. пеня та 166,84 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 18.07.2014 року між ТзОВ "Галицька транспортна компанія" та ДП "Ратнівське лісомисливське господарство" було укладено договір про організацію перевезень вантажів № 102/2014. Предметом даного договору є організація внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й повязаних з цим послугах та здійснення розрахунків за надані послуги.

Відповідно до акту наданих послуг № 571 від 31.08.2016 року відповідачу надано послуги на суму 22064,42 грн., які відповідачем не сплачено.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у випадку прострочення строків оплати, передбачених договором, клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості (включаючи день сплати), з урахуванням встановленого індексу інфляції виконання грошового зобовязання. На підставі даного пункту відповідачу нараховано пеню в розмірі 1412,73 грн..

Внаслідок не виконання зобовязань по оплаті послуг, згідно ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 166,84 грн..

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 629, 901, 903 ЦК України, 193, 216 ГК України.

Позивач 22.09.2017 року надав письмові пояснення до заперечень відповідача про застосування строків позовної давності, в яких зазначає, що відповідач за умовами договору (п. 2.2.20) зобовязаний сплачувати позивачу витрати, повязані з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами, інші витрати, нараховані залізницею, при наявності документального підтвердження, дані витрати підтверджено 3-ю особою в письмовому письмові поясненні від 12.09.2017 року №ЦТЛ-19/1532 та копією додаткової угоди №5 до договору №3126/167-2014, якою регулюються взаємовідносини позивача та 3-ї особи. Посилання відповідача на п. 5 ст. 315 ГК України в частині застосування шестимісячного строку позовної давності, вважає помилковим, оскільки по договору № 102/2017 позивач є Експедитором, а сам договір є договором про організацію перевезення вантажів, статус Експедитора врегульовано ст. 316 ГК України.

Відповідач у поясненні (запереченні) на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, при цьому вказує, що 01.12.2015 року між ТзОВ Галицька транспортна компанія (Експедитор) та ДП Ратнівське лісове господарство (Клієнт) було підписано Додаткову угоду до договору про організацію перевезень вантажів № 102/2014 від 18.07.2014 року, відповідно до якої сторони домовились викласти договір № 102/2014 в новій редакції.

07.09.2016 року вантаж ДП Ратнівське ЛМГ, який перевозився у вагонах філії ЦТЛ ПАТ УЗ №№ 32264608, 32259756, 96289004, 90900713, 96399050, був затриманий для проведення поглибленого митного огляду, про що був складений акт загальної форми №1180 від 07.09.2016 року.

В період з 07.09.2016 року по 10.09.2016 року у звязку із затриманням вагонів були проведені заходи, які детально описані в актах загальної форми №1180 від 07.09.2016 та №1202 від 10.09.2016. на загальну суму 21 297,70 грн., однак ні в зазначених актах, ні в поданій позовній заяві, ні в будь-якому іншому документі не зазначені причини та підстави затримки вагонів. Ініціатором здійснення повного митного огляду лісоматеріалів необроблених, відправниками яких є лісові господарства Волинської області, є прокуратура Волинської області, про що вказано в листі від 09.09.2016 року № 7030/24-70-62-20/03. При цьому вказує, що відповідно до ч.5 ст. 338 Митного кодексу України огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою. За результатами огляду складається ОСОБА_4 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. ОСОБА_4 загальної форми № 1202 від 10 вересня 2016 року, в вагонах №№32264608, 32259756, 96289004, 90900713, 96399050 проведено поглиблений митний огляд і порушень, при цьому, не виявлено. Відповідно до ОСОБА_4 наданих послуг (виконаних робіт) № 571 від 31 серпня 2016 року та Звіту експедитора по наданих послугах № 31081130702 по договору № 102/2014 від 18.07.2014 року до рахунку № 308160037 від 27.08.2016 року, що підписані та закріплені печатками обох сторін, послуги з організації перевезень у згаданих вагонах, в тому числі і винагорода експедитора, оплачені в повному обсязі. За твердженнями позивача сума 21 297,70 грн. це додаткові збори за затримку вказаних вагонів, стягнені з нього філією ЦТЛ ПАТ УЗ, що підтверджується листом філії ЦТЛ ПАТ УЗ від 30.11.2016 № ЦТЛ-10/3396.

Відповідач вважає, що зазначений лист, не є документом, який підтверджує понесені підприємством витрати. Із тексту вказаного листа не представляється можливим встановити, - чи є серед вказаних загальних зобовязань, що покладає філія ЦТЛ ПАТ УЗ на ТзОВ Галицька транспортна компанія ті, які мало би брати на себе ДП Ратнівське ЛМГ.

Пунктом 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року передбачено, що з відправника стягуються лише платежі та збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника.

Тому, підстави для стягнення з ДП Ратнівське лісомисливське господарство витрат, пов'язаних із затримкою вищевказаних вагонів, відсутні, оскільки вказане затримання було здійснено не з вини відправника.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2017 року подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії: договору №Л-ДН-3-15328/ДНМ- з додатковою угодою №4, платіжного доручення №1898 від 21.09.2017 року про сплату ПАТ «Українська залізниця» 4600,00 грн., акту наданих послуг №571 від 31.08.2017 року.

3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ПАТ Українська залізниця філії Центр транспортної логістики у письмовому поясненні № ЦТЛ-19/1532 від 12.09.2017 року зазначила, що 28.12.2016 року на виконання умов договору від 24.04.2017 року №3126/167-2014, з особового рахунку ТОВ «Галицька транспортна компанія» списано грошові кошти в розмірі 21 297, 70 грн., у звязку з затримкою вагонів №32259756, 32264608, 90900713, 96399050, 96289004, також надала копію додаткової угоди №5 до договору від 24.04.2014 року №3126/167-2014 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах, який укладено між позивачем та 3-ю особою.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, на яку позивачем подано письмове пояснення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просить його задоволити, представник відповідача підтримав зазначене у запереченні на позов та просить відмовити в позові.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 18.07.2014 року між ТзОВ "Галицька транспортна компанія" (Експедитор) та ДП "Ратнівське лісомисливське господарство" (Клієнт) було укладено договір про організацію перевезень вантажів № 102/2014. Предметом даного договору є організація внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й повязаних з цим послугах та здійснення розрахунків за надані послуги. ( а. с. 8-17).

ОСОБА_4 п. 1.1 даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й повязаних з цим послугах, та здійснення розрахунків за надані послуги.

По п.1.2 Експедитор згідно договору, що є дорученням Клієнта,на підставі заявок Клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й повязані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору. ОСОБА_4 п.п.2.2.12 п.2.2 Клієнт зобовязаний проводити оплату за організацію перевезень та послуги, повязані з організацією перевезень, оплату інших витрат Експедитора, та винагороду (плату) Експедитору в порядку, відповідно до розділу 3 договору.

Відповідно до п.п.2.2.20 п.2.2 договору Клієнт зобовязався сплачувати Експедитору витрати, повязані з перевіркою вантажів митними та контролюючими органами, інші витрати, нараховані залізницею, при наявності документального підтвердження.

ОСОБА_4 п.3.1. «Порядок проведення розрахунків» Клієнт для організації перевезень вантажів і повязаних з цим послуг та для відшкодування витрат Експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат Експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою Експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку Експедитором.

Додатковою угодою від 01.12.2015 року пункт 3.1 викладено в новій редакції, а саме «Клієнт для організації перевезень вантажів і повязаних з цим послуг та для відшкодування витрат Експедитора здійснює попередню оплату. Попередня оплата має бути проведена до початку кожного місяця здійснення організації перевезень вантажів на вартість перевезень інших послуг та витрат Експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою Експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку Експедитором (а.с.18-23).

Як вбачається з акту загальної форми №1180 від 07.09.2016 пять вагонів з вантажем відповідача за № №32259756, 32264608, 90900713, 96399050, 96289004 були затримані митницею для проведення поглибленого митного огляду (а.с.30).

В акті загальної форми (ГУ-23) №1202 від 10.09.2016 року зазначено перелік дії, які проводились при митному огляді вантажу на загальну суму 21 297, 70 грн., які стягнуті філією «ЦТЛ» ПАТ «УЗ» з позивача, що підтверджується листом філії «ЦТЛ» ПАТ «УЗ» від 30.11.2016р. №ЦТЛ-10/3396. (а. с. 30).

Також факт списання з позивача коштів в сумі 21 297,70 грн. підтверджена ПАТ «Укрзалізниця» філія «Центр транспортної логістики» в поясненні №ЦТЛ-19/1532 від 12.09.2017 року, де зазначено, що 28.12.2016 року на виконання умов договору від 24.04.2017 року №3126/167-2014, з особового рахунку ТОВ «Галицька транспортна компанія» списано грошові кошти у розмірі 21 297, 70 грн., у звязку з затримкою вагонів №32259756, 32264608, 90900713, 96399050, 96289004.

Правовідносини між ТзОВ «Галицька транспортна компанія» (Замовник) та ДП ««Український транспортно-логістичний центр» (Виконавець) виникли з договору від 24.04.2014 року №3126/167-2014 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих вагонах (а.с.77-87) та додаткової угоди до нього № 5 від 01.12.2015 року.

ОСОБА_4 умов додаткової угоди №5 від 01.12.2015 року до договору від 24.04.2014 року, а саме п.2.2.7, Замовник зобовязався проводити оплату за надані послуги, повязані з організацією перевезень вантажів, та інші додаткові послуги, повязані з перевезеннями вантажів, які замовлені Замовником, відповідно до розділу 3 договору.

Водночас, за умовами договору про організацію перевезень вантажів від 18.07.2014 року (п.п.2.2.20 п.2.2), саме відповідач (Клієнт за договором) взяв на себе зобовязання сплачувати дані витрати в разі їх документального підтвердження.

Доводи відповідача щодо безпідставності вимог про стягнення суми витрат із-за відсутності його вини в затримці вагонів та відсутності заборгованості по акту від 31.08.2016 року № 571 та звіту експедитора № 31081130702 не беруться судом до уваги, оскільки за умовами договору відповідач (Клієнт) зобовязався сплачувати всі витрати Експедитора нараховані залізницею при наявності документального підтвердження (п.п.2.2.20), тобто незалежно від наявності/відсутності вини. Крім того, на витрати по затримці вагонів Експедитором 31.12.2017 року виписано коригувальний акт надання послуг № 912 до акту від 31.08.2016 року № 571 (а.с.37). Даний акт направлено відповідачу 06.04.2017 року.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між позивачем та відповідачем виникли зобовязання, що випливають з договору транспортного експедирування та регулюються гл.65 ЦК України.

Так, за ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

ОСОБА_4 ст.932 ЦК України Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Експедитором для виконання зобовязань по договору від 18.07.2014 року було залучено ПАТ «Українська залізниця» «Центр транспортної логістики».

Зобовязання між ТзОВ «Галицька транспортна компанія» та 3-ю особою виникли з договору від 24.04.2014 року №3126/167-2014 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих вагонах та додаткової угоди до нього від 01.12.2015 року № 5, та регулюються Статутом залізниць України, Угодою про залізничні міжнародні сполучення. ОСОБА_4 з положеннями яких перевізнику повинні бути оплачені додаткові провізні платежі і витрати, в тому числі витрати повязані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами, які застосовуються і визвані причинами, які не залежать від перевізника.

Дані витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо від кожної відправки і підтверджуються відповідними документами. В п.25.1 р.5 додатку до СМГС зазначено, що якщо на шляху перевезення по незалежних від перевізника причинах виникає затримання вантажу, то перевізник складає документ, в якому констатує обставини, а також вказує тривалість затримки, якщо вона виникла, прикладає її до накладної. Акт загальної форми є документом перевізника, який оформляється для підтвердження обставин, що виникають або можуть виникнути при перевезенні вантажу.

Водночас, враховуючи те, що витрати позивача по перевезенню вантажу Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" в вагонах №№ 32264608, 32259756, 96289004, 90900713, 96399050 підтверджено лише на суму 21 297,70 грн., вимога позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 22064,42 грн., підлягає частковому задоволенню на вищезазначену суму.

За ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Строки оплати витрат Експедитора визначено п. 3.1 договору.

Пунктом 4.4 договору № 102/2014 від 18.07.2014 року передбачено, що у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним договором, Клієнт сплачує Експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості (включаючи день сплати), з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_4 розрахунку позивача 3 % річних в сумі 166,84 грн. та пеня в сумі 1412,73 грн. нараховано за період з 19.04.2017 року по 19.07.2017 року на заборгованість в сумі 22064,42 грн..

Судом зроблено перерахунок з суми боргу 21 297,70 грн., згідно якого сума 3 % річних становить 161,05 грн., пеня 1363,64 грн..

Заява відповідача про застосування строків позовної давності на підставі ст. 315 ГК України розглянута в судовому засіданні та відхилена судом як необгрунтована.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст.526,929,932,934 Цивільного кодексу України, ст. ст.33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" (44100, Волинська обл., смт. Ратне, вул. Б. Хмельницького, буд. 67, код ЄДРПОУ 39181890) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька транспортна компанія" (79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд.72, корпус 40, ЄДРПОУ 39181890) 22 822, 39 грн.,з них 21 297, 70 грн. заборгованості по витратах залізниці за затримку вагонів, 1363, 64 грн. пені, 161, 05 грн. 3% річних, а також 1 544, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення складено

09.10.2017

СуддяС. В. Костюк