Рішення № 6943554, 24.11.2009, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа  2-5532-09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем        України

( вступна та резолютивна частина)

24 листопада  2009 року   Слов”янський міськрайонний суд Донецької області в складі :

                  головуючий суддя  Мінаєв І.М.

при секретарі          Бондарєвій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Слов”янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи відкрите акціонерне товариство „ Слов”янське АТП №11417” в особі ліквідатора ОСОБА_3, комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м.Слов”янська -  про визнання угоди дійсною та визнання права власності,

                                                    В С Т А Н О В И В :

Керуючись ст.ст.220 ч.2,334,655,657  ЦК України 2004р.,ст.ст.10,11, 130,174, 209,212,214-215,224-226 ЦПК України , суд

                                                        В И Р І Ш И В :

             Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності  задовольнити в повному обсязі.

              Визнати дійсним письмовий договір купівлі-продажу, укладений  23.10.2006р. між ОСОБА_1 – з одного боку, та  –  ОСОБА_2 з іншого боку, за яким ОСОБА_1 придбав споруду міської автостанції „Диспетчерська” : „Диспетчерська” – „А-1”, туалет „Б”, навіс №1, замощення №2, що розташована м.Слов”янськ вул..Карла Маркса,48.

             Визнати за ОСОБА_1 право власності  на споруду міської автостанції : „Диспетчерська” – „А-1”, туалет „Б”, навіс №1, замощення №2, що розташована м.Слов”янськ вул..Карла Маркса,48.

             Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору 500,00 грн, 120 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 620,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов”янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, з наступною подачею в 20 денний строк апеляційної скарги з направленням її копії  до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.              

                 Суддя

Слов”янського міськрайонного суду                                                          ОСОБА_4

Справа  2-5532-09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем        України

24 листопада  2009 року   Слов”янський міськрайонний суд Донецької області в складі :

                  головуючий суддя  Мінаєв І.М.

при секретарі          Бондарєвій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Слов”янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи відкрите акціонерне товариство „ Слов”янське АТП №11417” в особі ліквідатора ОСОБА_3, комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м.Слов”янська -  про визнання угоди дійсною та визнання права власності,

                                                    В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 23.10.2006р. між ним та відповідачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу об”єкту нерухомого майна – споруди міської автостанції ( диспетчерська) з двома навісами, яка розташована за адресою Донецька область м.Слов”янськ вул..Карла Маркса. За даним договором він повністю виплатив оговорену суму відповідачу, а той передав йому у власність об”єкт нерухомості за актом прийому-передачі. На даний час він не має можливості розпорядитися належним йому майном, оскільки угода не була посвідчена нотаріально в зв”язку з ухиленням від цього відповідача. Прохав визнати угоду дійсною та визнати за ним право власності на вказане майно.

          В судовому засіданні під час попереднього судового засідання представник позивача ОСОБА_5 підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі та прохала визнати дійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2006р., визнати за ОСОБА_1 право власності на споруду міської автостанції ( диспетчерська) з двома навісами, що розташована у м.Слов”янськ, вул..К.Маркса,48, що складається з споруди диспетчерської, туалету, навісу та замощення. Під час розгляду справи представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та пояснила, що угода не була посвідчена нотаріально в зв”язку з ухиленням від цього відповідача.

          Представник відповідача ОСОБА_6 вимоги визнала повністю, не заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що її довіритель дійсно не  мав бажання укладати угоду нотаріально через відсутність коштів для оформлення угоди.

          Третя особа ВАТ „Слов”янське АТП №11417” в особі ліквідатора ОСОБА_7, а потім в особі ліквідатора ОСОБА_3, не заперечував проти задоволення позовних вимог, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що даний об”єкт нерухомості дійсно перебував на балансі підприємства, але в зв”язку з його продажем в 2003 році він був знятій з балансу і на даний час в ліквідаційній масі його немає, дана „Диспетчерська” має інвентарний номер 012. В зв”язку з крадіжкою технічна документація та установчі документи підприємства були втрачені. Саме підприємство було створено у 1995 році та частка державної власності у ньому відсутня.

          Представник третьої особи КП „БТІ” м.Слов”янська ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення позовних вимог.

          Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третіх осіб та їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що  підлягають  задоволенню.

          Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

          ВАТ „Слов”янське АТП №11417”  було створено 23.08.1995 року, про що свідчить свідоцтво №03113680 про державну реєстрацію суб”єкта  підприємницької діяльності, виданого Слов”янською міською Радою народних депутатів, частка державної власності на створеному підприємстві відсутня. ( а.с.29-30).

          В 1978 році господарським способом було збудовано споруду міської автостанції „Диспетчерська” ( з двома навісами), що розташована в м.Слов”янськ вул..Карла Маркса.  Дана „Диспетчерська” знаходилася на балансі АТП №11417 до її продажу у 2003 році та мала інвентарний номер „012” ( а.с.25-26).

          Відповідно до договору купівлі-продажу №105 від 25.12.2003 року, укладеного між ВАТ „Слов”янське АТП №11417” з одного боку, та ОСОБА_2 – з іншого боку, ОСОБА_2 купив за 10000,00 грн споруду міської автостанції „Диспетчерська” з двома навісами за адресою м.Слов”янськ вул..Карла Маркса.  Умови договору сторонами були виконані в повному обсязі, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №253\105 від 25.12.2003р. про внесення до ВАТ „АТП №11417” суми 10000,00 грн за договором №105 та акт прийняття-передачі майна від 25.12.2003р. ( а.с.11-13).

          23.10.2006р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмовий договір купівлі-продажу об”єкту нерухомого майна - на споруду міської автостанції : „Диспетчерська” – „А-1”, туалет „Б”, навіс №1, замощення №2, що розташована м.Слов”янськ вул..Карла Маркса,48. За даним договором позивач повністю виплатив оговорену суму відповідачу, а той передав йому у власність об”єкт за актом прийому-передачі ( а.с.7-10), про що свідчить акт прийому-передачі та розписка відповідача. Відповідно до п.8.1 договору відповідач узяв на себе зобов”язання в строк до 01.12.2007р. виготовити необхідну документацію та після її виготовлення повідомити Покупця про це і звернутися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення даного договору.

          Відповідно до ст..655 ЦК України 2004р., за договором купівлі-продажу продавець зобов”язаний передати майно у власність покупця, а покупець зобов”язаний прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

           Ст..657 ЦК України 2004р. передбачає, що договір купівлі-продажу житлового будинку ( квартири ), земельної ділянки або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Згідно вимог ст..220 ч.2 ЦК України 2004р. у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої угоду сторони визнати  угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне посвідчення угоди не потрібно.

           Підтвердженням факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору є той факт, що ним порушено п.8.1 Договору від 23.10.2006р., на час звернення позивача до суду ним не була виготовлена необхідна технічна документація та не було повідомлено про її виготовлення позивача. Позивач звертався до ВАТ „Слов”янське АТП №11417” 09.12.2008р. про надання технічної документації для нотаріального посвідчення угоди ( а.с.15), але йому було відмовлено в зв”язку з відсутністю документів через крадіжку ( а.с.14,27-28). Отже за таких обставин у позивача не було можливості оформити цей договір нотаріально, що суд розцінює як ухилення ОСОБА_2 від своїх зобов”язань за договором та його нотаріального посвідчення, бо останній будь-яких заходів по відновленню необхідної документації не вживав.

           Оскільки між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, розрахунок за договором зроблено в повному обсязі, позивач сплатив оговорену суму та прийняв майно, відповідач по справі отримав кошти від позивача та передав майно, але договір не був посвідчений нотаріально, що на даний час обмежує  права ОСОБА_1 як власника майна на розпорядження, хоча ним виконані усі вимоги договору. ОСОБА_1 фактично став власником придбаного майна згідно вимог ст..334 ЦК України, а тому за ним слід визнати право власності на вказане вище майно, яке до укладення угоди належало відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №105 від 25.12.2003р..

           Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи слід покласти на відповідача.

            Правовідносини по справі виникли після вступу в силу Цивільного Кодексу України 2004р., тому суд вважає необхідним застосувати норми ЦК України 2004р.

Керуючись ст.ст.220 ч.2,334,655,657  ЦК України 2004р.,ст.ст.10,11, 130,174, 209,212,214-215,224-226 ЦПК України , суд

                                                           В И Р І Ш И В :

             Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності  задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним письмовий договір купівлі-продажу, укладений  23.10.2006р. між ОСОБА_1 – з одного боку, та  –  ОСОБА_2 з іншого боку, за яким ОСОБА_1 придбав споруду міської автостанції „Диспетчерська” : „Диспетчерська” – „А-1”, туалет „Б”, навіс №1, замощення №2, що розташована м.Слов”янськ вул..Карла Маркса,48.

Визнати за ОСОБА_1 право власності  на споруду міської автостанції : „Диспетчерська” – „А-1”, туалет „Б”, навіс №1, замощення №2, що розташована м.Слов”янськ вул..Карла Маркса,48.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору 500,00 грн, 120 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 620,00 грн.            

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі...

             Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов”янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, з наступною подачею в 20 денний строк апеляційної скарги з направленням її копії  до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.              

                 Суддя

Слов”янського міськрайонного суду                                                          ОСОБА_4