Рішення № 6943069, 12.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2009 р. Справа № 21/222-09

вх. № 7876/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мороз О.В. дов. № 3500 від 20.08.2009р.

відповідача - Лисенко А.В. дов. № 1112/1 від 12.07.2009р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ойл Карт Центр", м. Луцьк

до ПП "Володимир", м. Мерефа

про стягнення 316564,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 245 719,55грн. основного боргу, пеню в сумі 29 302,75грн., 3%річних в сумі 6945,88грн., інфляційні витрати в сумі 34 596,18грн., та судові витрати, посилаючись на укладення між сторонами договору купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт- карт на АЗС №1718 від 25.06.2007р. та часткове виконання відповідачем своїх обов'язків по договору .

Представник позивача за вх.№13262 від 28.10.2009р. та за вх.№27955 від 12.11.2009р. змінив позовні вимоги, шляхом їх зменьшення, та просить суд стягнути з відповідача 173 019,55грн. основного боргу, пеню в сумі 29302,75грн., 3% річних в сумі 6945,88грн., інфляційні витрати в сумі 34596,18грн. Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2009р. визнає основний борг в сумі 173 019,55грн., але заперечує проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних, вважає їх необґрунтованими, звернувся до господарського суду з клопотанням відносно розстрочки оплати, посилаючись на скрутне матеріальне становище, суд відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки суду не надано документальних обґрунтувань в підтвердження заявленого клопотання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт- карт на АЗС №1718 від 25.06.2007р.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу продавець (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача) через АЗС з використанням пластикових смарт- карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а покупець зобов*язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

В 3.4. договору сторонами передбачено, що відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання - передачі, який складається один раз на місяць.

В п.4.2.,4.4. договору сторонами передбачено, що розрахунки за ПММ здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Продавець відпускає покупцю ПММ з відтермінуванням їх оплати протягом семи календарних днів , на суму , що не перевищує 25% вартості ПММ вибраних покупцем в попередньому місяці, але не більше ніж 11000 (одинадцять тисяч) гривень. Вартість ПММ вибраних у попередньому місяці визначається згідно суми видаткових накладних за цей місяць.

Згідно з умовами договору позивач передав відповідачеві нафтопродукти, які були прийняті відповідачем, що підтверджується актами прийому-передачі нафтопродуктів за період з 11 вересня 2008р. по 20 вересня 2008р. на суму 173550,55грн., з 21 вересня 2008р. по 30 вересня 2008р. на суму 89197,34грн., з 22 вересня 2008р. по 01.10.2008р. на суму 160,00грн., з 21 жовтня 2008р. по 31 жовтня 2008р. на суму 2646,00грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати нафтопродуктів здійснив частково, що підтверджується банківськими виписками позивача, які знаходяться в матеріалах справи, таким чином з урахуванням змінених позовних вимог, заборгованість складає 173 019,55грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем визнана , відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 173019,55грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку не проведення розрахунків покупцем ( відповідачем) згідно умов п.4.4 даного договору , покупець зобов'язується на користь продавця сплатити штраф в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день просрочки .

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті нафтопродуктів в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 29302,75 грн., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України ,боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми , якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по оплаті , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 34596,0грн. та 3% річних в розмірі 6945,88грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Володимир" (Харківська обл., Харківський р-н, м.Мерефа, вул.Горького, 136, код 32943413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл карт центр" (Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кременецька, буд.38, код 33170464) - 173019,55грн. основного боргу, пеню в сумі 29302,75грн., 3% річних в сумі 6945,88грн., інфляційних в сумі 34596,00грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 2438,64грн., витрати по оплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 17.11.2009р.