Рішення № 6943059, 10.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р. Справа № 54/222-09

вх. № 7018/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Солонуха К.А., дов. № 3415 від 26.12.2008 року

відповідача - Богословець С.В., дов. № 101 від 30.10.2009 року

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Оболонь", м. Київ

до ТОВ "Тандем плюс", с. Високий

про стягнення 27540,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який, після уточнення позовних вимог, прийнятих ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2009 року, просить суд стягнути з відповідача 18000,00 грн. - вартості неповернутого майна, 9540,00 грн. - штрафу за прострочення повернення майна. Крім того, судові витрати просить суд покласти на відповідача.

10.11.2009р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку із частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № (1/м) 1423 від 06.07.2007 р. (повернення майна, акт № ТП-0000160 від 04.11.2008 р.), просить суд стягнути з відповідача 10800,00 грн. - вартості неповернутого майна, 5724,00 грн. - штрафу за прострочення повернення майна.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Крім того, судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з нього вартості неповерненого орендованого майна на загальну суму 10800,00 грн. визнає та не заперечує проти їх задоволення, щодо стягнення штрафу за прострочення повернення майна у сумі 5724,00 грн. проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не має права на його стягнення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

06.07.2007р. між ЗАТ "Оболонь" (орендодавцем) та ТОВ "Тандем плюс" (орендарем) було укладено двосторонню угоду на оренду майна № (1/М)1423.

Відповідно до п. 1.1. угоди, орендодавець передав орендарю в оренду з метою популяризації продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, фірмове обладнання з характеристиками згідно угоди на оренду.

Згідно з п. 3.3.3. угоди, у разі порушення умов угоди, орендодавець має право розірвати угоду в односторонньому порядку, попередивши письмово про це орендаря за 3 робочі дні до моменту розірвання угоди, при цьому майно та документація по ньому повинні бути негайно повернені орендодавцю.

Згідно з п. 3.3.2 угоди, орендодавець має право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку у випадку, якщо орендар не укладає негайного повернення майна в безспірному порядку, якщо орендар не укладає або не переукладає з орендодавцем договір купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств або коли договір купівлі-продажу продукції між сторонами розірвано.

Відповідно до п. 1.4. угоди на оренду майна, вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.

Відповідно до п.3.4.12 двосторонньої угоди на оренду майна №(1/М)1423 від 06.07.07р. при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні строку дії договору купівлі продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді.

Так, позивач на адресу відповідача направив претензію № 1589/0/2-09 з вимогою повернути орендоване майно протягом 10 календарних днів. В своїй претензії відповідач повідомив відповідача про те, що двосторонній договір купівлі-продажу продукції між ЗАТ "Оболонь" та ТОВ "Тандем плюс" № 40 від 27.02.2007 р. припинив свою дію 02.03.2008 р. та не був перескладений на новий термін, а тому ЗАТ "Оболонь" припиняє дію і угод на оренду рекламного майна, в т.ч. і двосторонню угоду на оренду майна №(1/М)1423 від 06.07.2007р.

Згідно з п. 3.3.3. угоди, орендодавець має право розірвати угоду в односторонньому порядку, попередивши письмово про це орендаря за 3 робочі дні до моменту розірвання угоди, при цьому майно та документація по ньому повинні бути негайно повернені орендодавцю.

Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Отже, відповідач повинен був повернути майно до 01.06.2009 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього угодою № (1/М)1423 від 06.07.07р. обов'язок щодо повернення позивачу орендованого майна, не повернувши позивачеві 12 одиниці орендованого майна, загальною вартістю 10800,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. угоди на оренду майна, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вартість прийнятого в користування майна у випадку його неповернення на вимогу орендодавця.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором зі сплати орендної плати, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, а також права позивача, які підлягають захисту шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за угодою №(1/М)1423 від 06.07.07р. Таким чином позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 5724,00 грн. штрафу за прострочення повернення місця.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість, виходячи з наступного.

Згідно укладеного між сторонами договору (п. 5.2.) у випадку прострочення повернення орендодавцю майна орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 1% від вартості майна за кожен день прострочення.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній умові договору, суд виходить з наступного.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України). Відповідно до положень ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

ГК України встановлено (ст.216), що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, у тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разу порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільно-правові категорії штрафу та пені являють собою не що інше, як способи обрахування неустойки, яка у свою чергу є видом забезпечення виконання зобов’язання та спрямована як на забезпечення виконання зобов’язання так і на настання несприятливих наслідків для боржника у випадку невиконання ним взятих на себе зобов’язань.

З договору вбачається, що саме з метою забезпечення виконання зобов’язання та настання несприятливих наслідків для боржника у випадку невиконання ним взятих на себе зобов’язань сторони у п. 5.2. договору передбачили санкцію за прострочення повернення орендодавцю майна у розмірі 1% від вартості майна за кожен день прострочення. Тому, при вирішенні питання про застосування до відповідача вказаної санкції, слід виходи з її сутності саме як санкції.

З огляду на наведене, твердження відповідача про те, що позивач має право на стягнення штрафу у розмірі виключно 1% вартості неповерненого орендованого майна, а саме – 108,00 грн. базуються на довільному тлумаченні положень укладеного між позивачем та відповідачем договору.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по поверненню орендованого обладнання позивачеві, в термін, встановлений укладеною між сторонами угодою, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення повернення майна у сумі 5724,00 грн., відповідають вимогам угоди, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 108,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 267, 526, 549 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позивача до позовної заяви.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ плюс" (62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, автотурбаза "КЕМПІНГ", р/р 260013001974 в АКБ "Меркурій", м. Харків, МФО 351663, ЄДРПОУ 30690309) на користь Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, р/р 26001501022777 в Київській дирекції Райффайзен Банк Аваль, МФО 322904, ЄДРПОУ 05391057) 10800,00 грн. вартості неповерненого обладнання, 5724,00 грн. штрафу за прострочення повернення майна, 108,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 13.11.2009 року.