Рішення № 6943044, 10.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р. Справа № 07/325-09

вх. № 8397/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився; відповідача - Левченко Р.В., дов. № 21 від 11.03.09 р.;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Яворів

до ТОВ "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа

про стягнення 4073,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" 3500,00 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 37,97 грн., 56,00 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, в тому числі 480,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 090324 від 24.03.09 р.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав витребувані судом документи, а також клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 37,97 грн., 56,00 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, в тому числі 480,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

До вказаного клопотання позивачем додано докази на підтвердження оплати відповідачем 1500,00 грн. заборгованості 14.10.09 р., тобто, після звернення позивача з позовом до суду.

Суд приймає вказані уточнення як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач 05.11.09 р. надав відзив на позов, відповідно до якого визнав наявність заборгованості в сумі 3500,00 грн. та заперечує проти стягнення 480,00 грн. за юридичних послуг, через ненадання позивачем суду доказів понесення таких витрат.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 090324 від 24.03.09 р. (а.с.11-13), відповідно до умов якого замовник (відповідач) зобов"зався надавати для перевезення вантажі, а перевізник (позивач) приймати їх в обсягу, обумовленому цим договором.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, ціна послуг з перевезення встановлюється сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору, загальна вартість договору становить суму вартості послуг з перевезень наданих згідно заявок. Розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування грошових коштів, на рахунки сторін в банківських установах, протягом 10 банківських днів з часу отримання документів, що підтверджують виконання перевезення, якщо інше не оговорено в заявці.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та відповідно до заявки №1 від 24.03.09 р. (а.с.14) здійснив вказане перевезення вантажу, наданого відповідачем, що підтверджується відповідною товарно - транспортною накладною CMR № 800000002/9/200228, а також двостороннім актом № 8 здачі - прийомки виконаних робіт (послуг), складений 30.03.09 р. (а.с. 15-16).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконав неналежним чином, сплативши позивачу 1000,00 грн. 29.05.09 р. та 1500,00 грн. 14.10.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 2000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 14.04.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, за договором № 090324 від 24.03.09 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 56,00 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 37,97 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 480,00 грн. витрат на оплату юридичної допомоги відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Позивачем не надано суду жодних доказів (первинних бухгалтерських документів) на підтвердження понесення витрат на оплату юридичних послуг в сумі 480,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивач на те, що стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь яким іншим представникам сторін.

Отже, вказані витрати (480,00 грн.) не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у необхідному зв'язку з заборгованістю, яка заявлена до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи оплату позивачем 1500,00 грн. заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати в цій частині вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (вул. Леонівська, 84-а, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 32952061, р/р 26002036392400 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ "Про Кредит Банк" м. Київ, МФО 320984) 2000,00 грн. заборгованості, 56,00 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 37,97 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 480,00 грн. за оплату юридичних послуг, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 13 листопада 2009 року.