Рішення № 6942990, 10.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р. Справа № 54/255-09

вх. № 8553/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бурда А.П., дов. від 12.10.2009 року

відповідача - Голубничого В.П., дов. від 14.09.2009 року

розглянувши справу за позовом Інженерно-виробничої фірми "Спецтехніка" у формі ТОВ, м. Харків

до ВАТ "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків

про стягнення 56723,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 54943,99 грн. заборгованості; 1644,72 грн. пені; 135,18 грн. - 3% річних, що виникли внаслідок невиконання відповідачем вимог договору № 370-2003 на розрахунково-касове обслуговування від 20.11.2003р. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 567,24 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до суду 10.11.2009 року відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги у повному обсязі.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 листопада 2003 року між Інженерно-виробничою фірмою "Спецтехніка" у формі ТОВ (позивач) та ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (відповідач) було укладено Договір № 370-2003 на розрахунково-касове обслуговування. Відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався здійснювати обслуговування поточного рахунку клієнта (позивача) № 260060137294 в українській гривні, забезпечувати комплексне банківське обслуговування, вести облік руху коштів на рахунку і проводити за дорученням позивача усі розрахункові та касові операції.

Відповідно до виписки ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" станом на 10.08.2009р. залишок на рахунку склав 54 943,99 грн.

11 серпня 2009 року позивач платіжним дорученням № 245 доручив відповідачу, ВАТ "Інноваційно-промисловий банк", здійснити переказ коштів в сумі 54 823,99 грн. Вищенаведене платіжне доручення було прийнято до виконання Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", про що свідчить штамп банку про їх отримання. Ніяких зауважень щодо змісту, оформлення платіжного доручення або відсутності коштів на рахунку і неможливості з цих причин виконати вказане платіжне доручення з боку банку до позивача не надходило.

Отже, загальна сума коштів, які підлягають перерахуванню за вищенаведеним платіжними дорученням, наданими позивачем до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" становить 54 943,99 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 2.19. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення міжбанківського переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Пунктом 3.1.3. Договору № 370-2003 на розрахунково-касове обслуговування від 20.11.2003р. передбачено, що банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та Інструкцією Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку, яку відповідач отримав 26.08.2009р. До заяви було додано копію платіжного доручення № 245 від 11.08.2009 р. на 100,00 гривень за закриття поточного рахунку (отримане відповідачем 11.08.2009 р.).

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до п. п. 20.5. 20.6 Інструкції Національного банку України "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо), датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Всупереч викладеним нормам закону, положенням Договору банківського рахунку, в порушення Інструкції Національного банку України відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та своєчасно не закрив поточний рахунок позивача, а також станом на момент розгляду справи не перерахував грошові кошти в сумі 54823,99 грн.

Господарські зобов’язання можуть виникати, окрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне зобов’язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання стягнути з відповідача 54823,99 грн. основної заборгованості за договором банківського рахунку (що становить залишок коштів на поточному рахунку позивача, який підтверджується довідкою "Інпромбанку" про рух коштів по поточному рахунку № 260060137294) обґрунтовані, підтверджені належними доказами, визнані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно п.4.4. договору банківського рахунку у випадку порушення відповідачем строків виконання доручення позивача на переказ, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 1644,72 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок, встановлений договором, щодо вчасного повернення грошових коштів, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 135,18 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 567,24 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код ЄДРПОУ 20021814) на користь Інженерно-виробничої фірми "Спецтехніка" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61057, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29А, код ЄДРПОУ 23763083) 54943,99 грн. заборгованості; 1644,72 грн. пені, 135,18 грн. 3% річних; 567,24 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 13.11.2009 року