Рішення № 6942875, 06.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2009 р. Справа № 50/150-09

вх. № 7813/2-50

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Халін С.М., дов. № 17-4549 від 31.12.2008 р.

прокурора - Стрельнікова Є.В., посв. № 52 від 16.04.2009 р 3-ї особи не з"явився, відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Харківський міжрайонний транспортний прокурор м. Харків в інтересах держави в особі ДП "Харківський метрополітен", м.Харків

до ПФ "Рекламне агенство "Апекс", м. Харків

про стягнення 50584,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача ПФ "Рекламне агенство "Апекс" заборгованість в загальній сумі 50584,38 грн., яка утворилася у зв"язку з невиконанням останнім п. 3.1.1 договору на послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену № 2356-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині несплати грошових коштів в повному обсязі за користування рекламними місцями в сумі 9842,89 грн. та невиконанням відповідачем п. 3.1.1 договору на послуги по наданню місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності метрополітену № 2357-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині несплати грошових коштів в повному обсязі за користування рекламними щитами в сумі 37141,90 грн. та невиконанням відповідачем п. 5.2.2 вказаних договорів в частині несвоєчасної оплати послуг, у зв"язку з чим нарахована пеня в сумі 3599,59 грн.

В судовому засіданні 28.10.2009 р. представник позивача просив суд стягнути з відповідача ПФ "Рекламне агенство "Апекс" заборгованість в загальній сумі 50584,38 грн., яка утворилася у зв"язку з невиконанням останнім п. 3.1.1 договору на послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену № 2356-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині несплати грошових коштів в повному обсязі за користування рекламними місцями в сумі 9842,89 грн. та невиконанням відповідачем п. 3.1.1 договору на послуги по наданню місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності метрополітену № 2357-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині в несплати грошових коштів в повному обсязі за користування рекламними щитами в сумі 37141,90 грн. та невиконанням відповідачем п. 5.2.2 вказаних договорів в частині несвоєчасної оплати послуг, у зв"язку з чим нарахована пеня в сумі 3599,59 грн.

В судове засідання 28.10.2009 р. відповідач не з"явився та витребуваних попередньою ухвалою від 01.10.2009 р. документів не представив та про причини неявки не повідомив.

Заслухавши прокурора та представника позивача, враховуючи нез"явлення відповідача та необхідність отримання витребуваних попередньою ухвалою суду від 01.10.2009 р. документів, суд відклав розгляд справи на 06.11.2009 р.

В дане судове засідання 06.11.2009 р. відповідач знов не з"явився, витребуваних документів не представив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в неї матеріалами.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, суд зазначає наступне.

26.12.2007 р. між сторонами ДП "Харківський метрополітен" (позивачем) та приватною фірмою "Рекламне агенство "Апекс" (далі - відповідач), укладений договір на послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену № 2356-12/НВР (далі - Договір №1), відповідно до п. 1.1 якого клієнт одержує від Метрополітену послуги по наданню рекламних місць в салонах вагонів та сплачує ці послуги.

Відповідно до вимог п. 4.1 вказаного договору, за послуги по наданню означених рекламних місць клієнт вносить на поточний рахунок Метрополітену плату за місяць за місця категорії "С" в сумі 15906,00 грн., за місця категорії "В" в сумі 5302,00 грн., всього в місяць за місця в сумі 21208,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору №1 встановлено, що перший платіж, визначений даним договором, вноситься на поточний рахунок метрополітену після підписання договору.

Відповідно до п.4.3 Договору №1, поточні платежі, визначені даним договором, здійснюються Клієнтом передплатою, у розмірі місячної оплати до 15-го числа попереднього місяця.

Додатковими угодами № 4 від 31.10.2008 р., № 5 від 28.11.2008 р. та №6 від 15.12.2008 р. внесені зміни до п.п. 1.1, 4.1 вказаного Договору №1 в частині визначення розміру тарифів.

Як свідчить надані позивачем акти виконаних робіт, у відповідача за період з жовтня грудень 2008 р. виникла заборгованість за Договором №1 в сумі 9842,89 грн., яку він до цього часу не сплатив.

Крім того, 26.12.2007 р. між сторонами ДП "Харківський метрополітен" (позивач) та приватною фірмою "Рекламне агенство "Апекс" (відповідач), укладений договір на послуги по наданню місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності метрополітену № 2357-12/НВР (далі - Договір №2), відповідно до п. 1.1 якого клієнт одержує від Метрополітену послуги по наданню рекламних місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності метрополітену та сплачує ці послуги.

Відповідно до вимог п. 4.1 вказаного договору, за послуги по наданню означеного рекламного місця клієнт вносить на поточний рахунок Метрополітену плату за місяць в сумі 29374,12 грн.

Пунктом 4.2 Договору №2 встановлено, що перший платіж, визначений даним договором, вноситься на поточний рахунок метрополітену після підписання договору.

Відповідно до п.4.3 Договору, поточні платежі, визначені даним Договором №2, здійснюються Клієнтом передплатою, у розмірі місячної оплати до 15-го числа попереднього місяця.

Згідно п.4.4 Договору №2, у випадку зміни ціни і тарифів протягом терміну дії договору та інших випадків, передбачених законодавством України, розміри плати за договором можуть бути змінені шляхом підписання додаткових угод до діючого договору, про що Клієнт попереджається за 10 календарних днів до внесення змін.

Додатковими угодами №1 від 26.12.2007 р., №2 від 27.03.2008 р., № 3 від 30.04.2008 р., № 4 від 30.04.2008 р., № 5 від 30.05.2008 р., №7 від 25.08.2008 р., № 8 від 29.08.2009 р., № 9 від 30.10.2008 р., № 10 від 04.11.2008 р. внесені зміни до п.п. 1.1, 4.1 вказаного Договору №2 в частині визначення розміру тарифів.

04.12.2008 р. сторони уклали угоду про розірвання договору № 2357-12/НВР від 26.12.2007 р. з 04.12.2008 р., в якій зазначено, що відповідач має заборгованість у сумі 42310,58 грн. за листопад 2008 р. та три дні грудня 2008 р., яку зобов"язується сплатити на протязі грудня 2008 р.

Як свідчить надані позивачем акти виконаних робіт, позивач за Договором №2 надав відповідачу послуги за період з жовтня по грудень 2008 р. в сумі 85010,91 грн., проте відповідач сплатив її частково, у зв"язку з чим заборгованість за Договором №2 складає 37141,90 грн.

Наявність у відповідача заборгованості за Договором №1 та Договором №2, стала підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст.ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання вважається порушеним у випадку його повного (часткового) невиконання або неналежного виконання. . Відповідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 614 цього кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи, що відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за Договорами, не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення відповідача оплати за надані послуги за Договором №1 в сумі 9842,89 грн. та Договором №2 в сумі 37141,9 грн. належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст.193,198 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Ст. 612 Цивільного кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Частиною 1 ст. 216 ГПК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення зобов’язання також встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

          Згідно з пунктом 5.2.2 Договору, сторонами встановлена відповідальність за порушення відповідачем зобов’язань по оплаті за Договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

За прострочення оплати за надані послуги, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3599,59 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок щодо оплати наданих йому послуг у встановлений Договором строк та приймаючи до уваги, що заяв про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені від сторін не надійшло, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3599,59 грн. доведеними наданими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, при задоволенні позову, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що Харківським міжрайонним транспортним прокурором при подачі позову не сплачується державне мито, то суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 505,84 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь держави.

За таких обставин, керуючись ст.ст.11, 258, 526, 530, 548, 544, 623, 629, 614, 611, 901, 903 ЦК України, ст.216, 217, 218, 230, 232, 343 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватної фірми "Рекламне агенство "АПЕКС" (код 25187301, м.Харків, вул.12 квітня, б.8, кв.24) на користь Державного підприємства "Харківський метрополітен" (код 04805918, м.Харків, вул.Енгельса, 29, р/р 2600830127184 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) -9842 грн. 89 коп. заборгованості за договором договір на послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену № 2356-12/НВР від 26.12.2007 р., 37141 грн. 90 коп. заборгованості за договором на послуги по наданню місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності метрополітену № 2357-12/НВР від 26.12.2007 р., а також 3599,59 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватної фірми "Рекламне агенство "АПЕКС" (код 25187301, м.Харків, вул.12 квітня, б.8, кв.24) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 505 грн. 84 грн.

Стягнути з приватної фірми "Рекламне агенство "АПЕКС" (код 25187301, м.Харків, вул.12 квітня, б.8, кв.24) на користь держбюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя