Рішення № 6942785, 18.11.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

  Справа № 2-3425/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 листопада  2009 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Челядник Т.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1»  про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2009 року позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1» про  відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

В обгрунтування позову у судовому засіданні позивач вказав, що він тривалий час працював на підприємстві ОСОБА_4 акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1». 25 лютого 2009 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням, оскільки стан його здоров`я не дозволяв йому працювати.

8 травня 2009 року йому було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання.

2 липня 2009 року, згідно висновку МСЄК йому було встановлено 75% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробницьтві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку. У виплаті мральної шкоди ВВД ФСС ВНВВПЗ м. Красноармійськ йому було відмовлено, оскільки у відмові вказано, що відповідальність за спричинену шкоду здоров`ю на виробницьтві повинно нести підприємство, на якому працівник отримав цю шкоду.

Почивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у віці 34 роки він отримав професійне захворювання, яке беззворотньо зашкодило його здоров`ю.  Втрата працездатності, встановлена МСЄК складає 75% і йому також встановлена 2 група інвалідності, яка виключає його можливість у подальшому працювати.

Також вказав, що  внаслідок отримання професійного захворювання, дійсно отримав моральну шкоду бо тривалий час був змушений лікуватися, переніс декілька операцій, професійне захворювання, яке він отримав на підприємстві потребує лікування на протязі всього його життя. Якби не хвороба, він ще зміг би працювати та виконувати ту работу, яку виконував  до отримання професійного захворювання. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, у тому числі ін`єкції та стаціонарне лікування, що порушує його зжичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу у домі, яка потребує певних зусиль. Він має двох синів у віці дванадцяти та 2 років, яким як батько він не може приділяти достатньо уваги. Все вище наведене, в зв’язку з профзахворюванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною - інвалідом, яка втратила сенс життя.

Все це  разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з’явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 100 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

Представник відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1» (далі за текстом ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська – Західна №1») позов не визнав, оскільки відповідно до Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика, тому підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку або професійного захворювання працівника ні перед ким.

Представник третьої особи ВВД ФСС ВНВВПЗ м. Красноармійськ вказав, що дійсно позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відділенні соціального страхування … м.Красноармійськ та отримав у зв`язку із професійним захворювання, встановленим 8 травня 2009 року, одноразову допомогу та йому щомісяця сплачується втрачений заробіток. Просив розглянути позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

В судовому засіданні  встановлено, що позивач  ОСОБА_1 працював у  відповідача з 21.10.2004 року по 15.12.2008 року у якості підземного гірничого робітника з ремонту горних виробок на дільниці по видобутку вугілля. 15.12.2008 року його за станом здоров`я було перведено брошуровальником, а з 25.02.2009 року він звільнився з підприємства. Вищеперелічені факти підтверджуються доповненням до санітарно – гігієничної характеристики умов праці, поясненнями позивача, які підтверджував також представник відповідача (а.с. 6).

22.11.2005 року під час виконання своїх трудових обов`язків на підприємстві відповідача він був травмований та проходив лікування з діагнозом: відкритий перелом 3-ї локтівої кістки, вивіх голівки лучової кістки, забій грудної клітини зліва, чепепно-мозкова травма, струс головного мозку.

По вказаній травмі було складено акт за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку на виробницьтві та було видано акт форми Н-1 від 24.11.2005 року.

29.09.2006 року позивачу комісією МСЄК вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності (а.с. 14).

05.10.2007 року йому повторно по травмі 2005 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності (а.с. 13).

8.05.2009 року позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання – хронічна вертеброгенна цервікальна радікуло-мієлопатія зі стійким вертебральнім, больовим виразним м`язово-тонічним, корешковим синдромом зправа почуттевими та нейротрофічними порушеннями з надмірним парезом правої руки, порушенням функцій шійного відділку хрепта. Захворювання встановлено вперше. Цей факт підтверджується актом П-4 від 8.05.2009 року (а.с. 4-5).

Згідно відомостей з амбулаторної карти та виписки із історії хвороби у позивача болі у шійному відділі хребта турбують на протязі двох років. Погіршення стану здоров`я з 2008 року. З 25.08.2008 року лікувався у неврологічному відділенні до 08.09.2008 року. У зв`язку з неіфективністю лікування був спрямований на консультацію до нейрохірурга. Було проведено оперативне лікування – виконано діскектомія міжхребтового діска, передній аутометаллокорпородез подзвонка. Відмічено резькі дистрофічні зміни, хрящова тканина до розтріскання, розпаду та некрозу. Безперервно лікувався на протязі 105 днів. Консультований невропатологом ДОКТМО, встановлено діагноз: хронічна вертеброгенна цервікальна ракулопатія зі стійким вертебральнім, больовим, вираженим м`язово – тонічним та корешковим синдромами, почуттевими порушеннями функцій шійного відділку хребта, стан після діскектомії. Лікувався з перервами за протязі року 116 днів (а.с. 7-10, 53-56).

2.07.2009 року позивачу ОСОБА_1 було вперше встановлено 50% професійної працездатності по профзахворюванню та 3-тя група інвалідності. За сукупністю травми отриманої 22.11.2005 року та професійного встановленого 8.05.2009 року позивачу було визначено 75% професійної працездатності та 2-га група інвалідності, також позивачу заборонена важка фізична праця, підземні умови роботи що підтверджується довідкою МСЄК (а.с. 15).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську  Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням позивача, проти якого незаперечували ні представник позивача ні представник третьої особи.

Що стосується травми на виробницьтві від 22.11.2005 року по якій було складено акт за формою Н-1 від 24.11.2005 року та 29.09.2006 року вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності, суд вважає, що Законом України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. було передбачено відшкодування моральної шкоди саме за рахунок Фонду соціального страхування.  Законом України «Про внесення змін  до Закону України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11  розділу 1 Закону), скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. Тому у позивача по травмі, яка ним була отримана 22.11.2005 року є право звертатися за відшкодуванням моральної шкоди саме до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробницьтві та професійних захворювань в м. Красноармійську.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р.  Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ.  Законом України «Про внесення змін  до Закону України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11  розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України,  право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду  за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно акту  П-4 від 08.05.2009 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська – Західна №1» позивач отримав вищезазначене професійне захворювання, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливіх та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України  до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником  або уповноваженим  ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають  від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди  визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України  моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Відповідно  до  ст. 233 КЗпП України  працівник  може звернутися  з заявою про вирішення  трудового спору  до суду 3-х місячний строк  з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому  засіданні встановлено, що п озивач отримав дуже важке професійне захворювання з незворотніми наслідками та став інвалідом у віці 34 роки.

Розмір грошового відшкодування  моральної шкоди  визначається судом  з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів  справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє його відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади головного болю та онеміння кінцівок не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з дружиною та двома дітьми, він не може змиритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужування. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов’язки по дому, усі турботи по  будинку  лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним та дітьми.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто  25 000 гривень.  

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.  Враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.  

На підставі  ст.ст. 23, 1168 ЦК України, ст.ст. 233, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1»  задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1»  з рахунку № 26008980102771 в Донбасській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593,  код ЄДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із отриманим професійним захворюванням,  25 000  (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1»  на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп.(вісім грн. 50 коп.) та збір за  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 (п`ятнадцять)гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області  через Красноармійський  міськрайонний суд Донецької області  шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі до суду заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: