Рішення № 69426980, 05.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1773/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Терновенко А.В.

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 який є процесуальним правонаступником померлої ОСОБА_3, до ПАТ «Укрсоцбанк» про розірвання договору кредиту,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про розірвання договору кредиту.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.09.2008 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір споживчого кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року на отримання споживчого кредиту в сумі 51 000 доларів США зі сплатою 14,50 % річних та комісій в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною частиною. Погашення кредиту здійснюється до 10 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2008 року,тобто термін дії договору 10 років.

ОСОБА_3 зазначила, що в цей же день було укладено договір іпотеки, в якості забезпечення зобов'язань за договором кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року «основне зобов'язання», нерухоме майно згідно довідки-характеристики , виданої ульяновським МБТІ 11.08.2008 року житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Балансова вартість іпотеки відповідно до довідки-характеристики становить 501669 грн.

На день укладення договору кредиту, заставна вартість була вказана у розмірі 319704 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього Договору становить 65959,15 доларів США.

ОСОБА_3 зазначила, що вона отримала кредит в сумі 51 000 доларів США зі сплатою 14,50 % річних по курсу НБУ (100 доларів США - 484,7 грн.)

Зазначила, що кредит сплачувався вчасно , всі умови договору виконувались сумлінно, своєчасно.

Після того , як курс долара США по відношенню до гривні значною мірою зріс , що вплинуло на її платоспроможність по оплаті зобов'язань по кредиту , а також у зв'язку із змінами, які відбулись в країні в період 2013-2014 років, вона зрозуміла , що у неї є всі підстави згідно до статті 652 ЦК України ставити питання перед судом про розірвання споживчого кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року, виходячи з того , що істотними обставинами розірвання договору кредиту є те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після її виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє її, як заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладення договору.

Крім того, кредитор грубо порушив істотну умову договору, про яку вона дізналась лише після отримання довідки про борг - 23.02.2015 року, з якої вбачається, що замість процентної ставки, що передбачена договором 14,50 %, їй нараховують 15%.

Просила суд розірвати договір кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Зазначила , що на день звернення до суду з позовом вона повністю виконала свої зобов'язання перед банком , так як кредит погашений повністю.

В ході розгляду справи уточнила позовні вимоги. Зазначила, що нею повністю проведені розрахунки коштів по Договору за період з жовтня 2008 року по 10 лютого 2015 року. За вищевказаний період нею було переплачено 48 799 доларів 53 центи США.

Згідно довідки Банку борг по договору кредиту основного тіла кредиту складає 18 699,81 долар США.

Станом на 10.02.2015 року нею переплачено за мінусом боргу суму 30099,72 доларів США.

Просила суд розірвати договір кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року та договір іпотеки від 02.09.2008 року, укладені між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

21.05.2015 року ОСОБА_3 звернулася із уточненням до позову та просила суд зобов'язати ПАТ АК «Укрсоцбанк» зупинити нарахування відсотків, пені, штрафу по кредитному договору №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року, який укладений між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк». Виключити з реєстру обтяжень та заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 02.09.2008 року, а саме житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2016 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як правонаступника позивача ОСОБА_3, яка померла 03.11.2015 року.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2017 року позов задоволено частково.

Договір кредиту №430/081ФО1 від 02 вересня 2008 року розірвано.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 02 вересня 2008 року між Гайворонським відділенням № 430 АКБ" Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 430/08ІФОІ.

Суд першої інстанції зазначив, що вказаним договором, серед інших положень, визначені наступні умови кредитування: кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 51 000.00 (П'ятдесят одна тисяча) доларів США 00 центів, зі сплатою 14.5 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, надалі за текстом "Кредит" на умовах визначених цим договором.

За даними довідки ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-186/96-10814 від 18.06.2015 року по клієнту - ОСОБА_3 на 18.06.2015 року (т.с.2 а.с.11), розрахунку заборгованості станом на 03.11.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк», розрахунку заборгованості станом на 11.02.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» та інших матеріалів справи, відсоткова ставка за користування кредитом, починаючи з 04.12.2008 року, банком застосована у розмірі 15,0 %.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.2.7, п. 2.7.1 договору у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади Національного банку України, а також в разі настання істотної події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом, що визначена у п.п.1.1, цього договору , про намір змінити розмір процентів та/або комісій кредитор зобов'язаний повідомити позичальнику не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати початку їх введення, а також надати позичальнику для укладення проекти двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього договору.

Суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні дані щодо повідомлення банком позичальника ОСОБА_3 про зміну розміру процентів, незважаючи на факт нарахування процентів по кредиту у розмірі 15,0 % замість 14,5 % з 04.12.2008 року.

Суд першої інстанції зазначив, що у разі, якщо позичальник погодиться з запропонованими кредитором змінами розміру процентів та/або комісій, він протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання від кредитора двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього договору підписує їх, повертає їх кредитору для підписання з боку кредитора.

Після їх підписання кредитор повертає один примірник додаткової угоди (договору про внесення змін) позичальнику.

Цей договір вважається зміненим в частині розмірів процентів та/або комісій після підписання позичальником та кредитором і скріплення його печаткою відповідної додаткової угоди (договору).

Зазначені зміни вводяться в дію з дати, вказаної у відповідній додатковій угоді (договорі).

У разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованими кредитором змінами розмірів процентів та/або комісій і не укладе протягом строку, встановленого в п.п.2.7.2. цього договору, відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього договору, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у порядку, передбаченому договором, та вимагати від позичальника дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) відповідно до умов даного договору. При цьому вимога кредитора щодо дострокового погашення його вимог за цим Договором підлягає задоволенню у тридцятиденний строк від дня її пред 'явлення.

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до висновків судової експертизи №11/3-159 від 14 квітня 2017 року, розрахунки переплачених коштів по договору кредиту за 2008-2015 роки позичальника ОСОБА_3 перед ПАТ "Укрсоцбанк" умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором станом на 10.02.2015 року відповідають частково, в частині різниці у відсотковій ставці.

Суд першої інстанції встановив, що умовами Договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% (п. 1.1. та додаток 2). При цьому, згідно даних ПАТ «Укрсоцбанк», відсотки за користування кредитом нараховувались у розмірі 15%, починаючи з 04.12.2008 року, що не відповідає умовам Договору. При цьому, різниця у відсотковій ставці по договору - 14,5% та фактично нарахованій банком - 15% сумарно позивачем розрахована не вірно. Фактично різниця становить 2144,54 доларів США . В частині різниці, яка виникла внаслідок перерахунку поточного курсу підвищення долара США до курсу, зафіксованого у договорі, розрахунки позивачки не відповідають умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором станом на 10.02.2015 року.

Суд першої інстанції зазначив, що договором передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов, однак установлена кредитним договором процедура повідомлення позичальника не дотримана, отже банк змінив істотні умови договору в односторонньому порядку, що призвело до істотного порушення договору однією стороною.

Суд визнав істотним порушення з боку відповідача договору в частині збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку, оскільки це призвело до переплати з боку позивача відсоткової ставки в сумі 2144,54 доларів США.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом

Суд першої інстанції дійшов висновку, що умови кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року відповідачем були змінені в односторонньому порядку, без дотримання передбаченої договором процедури передбаченої п.п.2.7.1,2.7.2,2.7.3 Договору , при цьому відповідач не довів суду ту обставину, що позивач був повідомлений в установленому порядку про збільшення відсоткової ставки, крім цього суду не надана додаткова угода, підписана позичальником, як то визначено п.2.7.2 Договору.

Суд першої інстанції зазначив, що розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Крім цього суд вважає вимогу щодо припинення нарахування відсотків, пені та штрафу починаючи з 10.02.2015 року, безпідставною та такою , що не ґрунтується на вимогах закону.

Суд не погодився з позицією відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду, оскільки договір на час звернення до суду діяв, правовідносини існували та датою порушення права позивача було нарахування процентної ставки в розмірі 15 % за останнім платежем, тобто 10.02.2015 року.

Проте погодись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливою.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

З апеляційної скарги вбачається, що ПАТ «Укрсоцбанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про розірвання спірного кредитного договору. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для розірвання кредитного договору, ОСОБА_3 зазначила - різке коливання гривні до іноземної валюти , зміна економічного стану в державі , та одностороння зміна банком, процентної ставки за користування кредитом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку , що підставою для розірвання договору є істотні обставини , зокрема , що умови кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року відповідачем були змінені в односторонньому порядку, без дотримання передбаченої договором процедури передбаченої п.п.2.7.1,2.7.2,2.7.3 договору , при цьому відповідач не довів суду ту обставину, що позивач був повідомлений в установленому порядку про збільшення відсоткової ставки, крім цього суду не надана додаткова угода, підписана позичальником, як то визначено п.2.7.2 договору.

З матеріалів справи вбачається, що 02 вересня 2008 року між Гайворонським відділенням № 430 АКБ" Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 430/08ІФОІ .

Відповідно до норм діючого законодавства ,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала укладенні договору ( ч.1 і ч.2 ст.651 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до спірного кредитного договору п.п. 2.7, 2.7.1, 2.7.2., 2.7.3. сторонами було зазначені умови зміни процентної ставки за користування кредитом , що визначена у п.п. 1.1 договору.

Аналізуючи зазначені умови договору , можливо зробити висновок, що відповідно до досягнутих домовленостей, право одностороннього розірвання договору. За певних умов, є тільки у кредитора . Позичальник таким правом не наділений.

З матеріалів справи вбачається, що згода банку на розірвання договору відсутня.

Відповідно до ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2 і 4 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зростання курсу долара США - валюти кредиту саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позивача існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, позивачем не доведена наявність всіх чотирьох умов, перелічених у ч.2 ст.652 ЦК, внаслідок яких виконання договору порушує майнові інтереси сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору з урахуванням того, що він кредитні кошти в сумі 51000 доларів США отримав повністю і своєчасно, а зміна процентної ставки за користування кредитом може вплинути тільки на розмір заборгованості, яка вирішується відповідно до норм діючого законодавства та умов досягнутих під час укладення договору кредиту.

Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини і ухвалив рішення яке не ґрунтується на нормах матеріального права

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо підстав розірвання договору і враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими відповідно до п.2 і п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» - задовольнити.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2017 року скасувати в частині розірвання договору кредиту №430/081Ф01 від 2 вересня 2008 року укладений між ОСОБА_3 та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та в частині судових витрат .

Ухвалити в цій частині нове рішення яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Судові витрати віднести за рахунок сторін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: