Рішення № 69424792, 06.10.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6436/17

Номер провадження № 2/201/1891/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», третя особа: Міністерство освіти і науки України про стягнення ненарахованої та невиплаченої суми стипендії -,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3О.) звернулася до суду із позовом до Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (далі ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури») про стягнення ненарахованої та невиплаченої суми стипендії, посилаючись на ті обставини, що вона є студенткою денної форми навчання ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». Батько позивача мав стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті з видобутку вугілля понад 15 років. Проте позивачу було недонараховано та не виплачено грошові кошти за період з вересня 2013 року по січень 2017 року в сумі 29723,50 грн., які ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідача на користь позивача, а також інфляційні втрати за цей період у розмірі 14390,23 грн., та витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав в ньому викладених.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування та правових підстав для виплати позивачу стипендії в обумовленому нею розмірі.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VIIособи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Згідно з ч. 1ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-V1 шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» та навчається на бюджетній основі, а її батько ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4М.) має стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахті понад 15 років (а.с. 15, 16).

З вересня 2013 року по грудень 2016 року позивачу недонараховувалась та не доплачувалась стипендія.

У розрахунку заборгованості з виплати стипендії, доданого позивачем до позовної заяви, її визначено вірно з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2013 році складає з 01 січня 2013 року 1147 грн., з 01 грудня 2013 року 1218 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб встановлено в розмірі 1218,00 грн.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року складає 1218,00 грн., а з 01 грудня 2015 року 1378 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 1 378 грн., з 01 травня 2016 року 1450,00 грн., з 01 грудня 2016 року 1600, 00 грн.

Відповідно до п. 5статті 62 Закону України «Про вищу освіту»розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення».

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу стипендії у вищенаведеному розмірі, то суд також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобовязань, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Доводи відповідача про відсутність бюджетних асигнувань та не передбачення таких витрат у законах України «Про державний бюджет» за відповідні роки, на виплату студентам стипендій у розмірі прожиткового мінімуму згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не заслуговують на увагу, оскільки вказаною нормою виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент.

Окрім того, невнесення Кабінетом Міністрів України доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Про питання стипендіального забезпечення» та відсутність бюджетного фінансування не можуть позбавити позивача права на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та ставитись у залежність від цих обставин та наявності механізму реалізації такого права.

Більше того, відповідачем не враховано, що згідно з положеннями ст. 10 вищезазначеного Закону, Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Такі доводи також суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, розмір ненарахованої та невиплаченої стипендії позивачу за період з 01 вересня 2013 року по 01 січня 2017 року складає 29723,50 грн., а розмір інфляційних втрат складає 14390,73 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів,чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а з огляду на те, що на день винесення рішення редакціяст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»не змінена та не виключена із Закону, то позивач має право на призначення їй стипендії у розмірі, визначеному Законом, тобто у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 640,00 гривень.

На підставі викладеного, Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII,Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1, керуючись ст. ст.8,10,11,60, 74,76,77,79,88,212,213, 214,215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», третя особа: Міністерство освіти і науки України про стягнення ненарахованої та невиплаченої суми стипендії задовольнити.

Стягнути із Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (м. Дніпро, вул. Чернишевського, 24-а, код ЄДРПОУ 02070772) на користь ОСОБА_3 (м. Дніпро, вул. Полєнова, 46, ідентифікаційний код НОМЕР_1) ненараховану та невиплачену стипендію з урахуванням інфляційних втрат за період з вересня 2013 року по грудень 2016 року в загальному розмірі 44 114 грн. 23 коп. (сорок чотири тисячі сто чотирнадцять грн. 23 коп.), з яких заборгованість із виплати стипендії 29 723,50 грн., інфляційні втрати 14 390,73 грн.

Стягнути із Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (м. Дніпро, вул. Чернишевського, 24-а, код ЄДРПОУ 02070772) на користь ОСОБА_3 (м. Дніпро, вул. Полєнова, 46, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений останньою судовий збір у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 06 жовтня 2017 року. Повний текст рішення складено та підписано 10 жовтня 2017 року.

Суддя М.П. Ходаківський