Рішення № 6942429, 19.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" листопада 2009 р. справа № 5020-12/145-3/287

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства

"Морський індустріальний комплекс"

(99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю

"База технічного обслуговування флоту –Південь"

(99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 54/20)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:          Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"

                    (99002, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г)

про стягнення заборгованості в сумі 209727,70 грн.,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

позивач (ВАТ "Морський індустріальний комплекс") –Фрідман В.О., представник, довіреність №4 від 07.01.2009, дійсна до 31.12.2009;

позивач (ВАТ "Морський індустріальний комплекс") –Глухов В.П., представник, довіреність б/н від 07.01.2009, дійсна до 31.12.2009;

відповідач (ТОВ "База технічного обслуговування флоту –Південь") –Брояковський О.В., керівник, довідка серії АА №132416, паспорт серії АР №110974, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 20.02.1998.

третя особа (ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта") –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

20.07.2009 Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс" (позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "База технічного обслуговування флоту –Південь" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором у сумі 209727,70 грн., яка складається з суми основного боргу –196536,84 грн., пені –7887,73 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №14/01/09 від 14.01.2009 щодо надання місця для стоянки т/х "Sandra-1" біля причалу №22 в частині здійснення оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.07.2009 порушено провадження у справі №5020-12/145, призначено розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №111 від 21.09.2009, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Харченка І.А., справа №5020-12/145 передана до провадження судді Головко В.О.

Ухвалою від 21.09.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням справі №5020-12/145-3/287.

Ухвалою суду від 15.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта", яке є власником спірного причалу, за ініціативою суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що надав письмовий відзив, в якому зазначив, що він був змушений підписати спірний договір з метою уникнення аварії, яка могла спричинити загибель судна. Крім того відповідач стверджує, що позивач утримував судно біля свого причалу до остаточної оплати докових робіт (арк.с. 42-43).

Третя особа –ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" надала письмові пояснення по суті спору, де зазначила, що за усним проханням ВАТ "Морський індустріальний комплекс" надала йому послуги щодо розміщення т/х "Sandra-1" біля причалу №22. ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" дані послуги надала, а ВАТ "Морський індустріальний комплекс" ці послуги оплатив в повному обсязі. Щодо утримання судна Відкритим акціонерним товариством "Морський індустріальний комплекс" стверджує, що за весь період стоянки судна з боку ВАТ "Морський індустріальний комплекс" будь-яких подібних дій не вчинялося (арк.с. 130-131).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

14.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "База технічного обслуговування флоту –Південь" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Морський індустріальний комплекс" (Підрядник) укладений договір №14/01/09 щодо надання місця для стоянки т/х "Sandra-1" біля причалу №22 (далі –Договір, арк.с.8-11).

04.02.2009, 27.02.2009, 16.03.2009, 01.04.2009, 15.04.2009 до даного Договору сторонами були укладені Додаткові угоди №1, №2, №3, №4 та №5 відповідно.

Згідно з Договором, з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання щодо надання послуг т/х "Sandra-1" (Судно) в обсязі затвердженого Сторонами протоколу погодження ціни наданих послуг (Додаток 1), а Замовник зобов’язується здійснити оплату наданих послуг відповідно до умов Договору (пункти 1.1-1.2 Договору).

Орієнтовний строк користування причалом №22 складає з 15.01.2009 по 07.05.2009 включно (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору вартість послуг згідно з Додатком 1 становить 196536,84 грн. (з ПДВ), виходячи з тривалості стоянки судна –113 діб. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Оплата проводиться двома етапами: 1 –авансовий платіж у розмірі 35% від вартості послуг протягом 3-х днів з дати підписання Договору; 2 –100% від вартості фактично наданих послуг, згідно з Актом за вирахуванням авансового платежу протягом 5 днів після підписання Акту здачі-приймання наданих послуг. За домовленістю сторін порядок розрахунків може бути змінений шляхом укладення додаткових угод до Договору. Остаточний розрахунок за цим Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами двохстороннього Акта здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору, замовник здійснює платіж за стоянку Судна та послуги відповідно до виставленого Підрядником рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Днем платежу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, що підтверджується відповідними банківськими документами. При простроченні Замовником платежів більш 10 банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником, він оплачує пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення платежу від недоплаченої суми.

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами усіх зобов’язань, передбачених цим Договором (пункт 7.1 Договору).

07.05.2009 між сторонами Договору укладений приймально-здавальний акт т/х "Sandra-1", згідно з яким Підрядник надав, а Замовник прийняв послуги щодо стоянки т/х "Sandra-1" на причалі №22. Станом на 07.05.2009 вартість наданих послуг з урахуванням ПДВ склала 196536,84 грн. (з ПДВ) (арк.с.17).

Відповідно до умов Договору позивачем виставлялись рахунки №132 від 07.05.2009 на суму 11603,16 грн. №122 від 30.04.2009 на суму 48848,40 грн., №83 на суму 52768,28 грн. №53 від 27.02.2009 на суму 71291,56 грн., №26 від 30.01.2009 на суму 12025,44 грн. (арк.с. 110, 112, 114, 116, 118).

Листами №179/мик від 26.02.2009, №220/мик від 06.03.2009, №310/мик від 27.03.2009 та №484/мик від 28.04.2009 позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії з вимогами оплатити суму боргу за договором, а також суму пені за несвоєчасне здійснення розрахунків між сторонами (арк.с. 18-21, 57-63). У претензіях позивач, з посиланням на статтю 594 ЦК України, повідомив про свій намір утримувати т/х "Sandra-1" до повного погашення заборгованості та штрафних санкцій.

При цьому суд зазначає, що претензія від 06.03.2009 №220/мик того ж дня була отримана особисто директором ТОВ "База технічного обслуговування флоту –Південь", про що свідчить його підпис на претензії.

05.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БТОФ-Південь" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО "Екотех" (Виконавець) укладений договір №15-02/09 про надання промислових послуг (арк.с. 49-50).

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору про надання послуг Виконавець зобов’язується надати та забезпечити Замовника всіма видами промислових послуг, перерахованих у Додатку №1 (арк.с. 51) до Договору.

Невиконання відповідачем умов договору №14/01/09 від 14.01.2009 в частині його оплати і стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору про надання послуг.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати наданих за вказаним договором послуг та пені як санкції за порушення зобов’язання. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" №543/96-ВР від 22.11.1996, які регулюють загальні положення про зобов’язання (в тому числі про договір про надання послуг), питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Загальні положення про договір про надання послуг регламентовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України унормовано таке: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В пункті 2.2 Договору №05/01/09 від 05.01.2009 сторони визначили, що оплата наданих послуг здійснюється двома етапами: 1 –авансовий платіж у розмірі 35% від вартості послуг (тобто 34358,40 грн. * 35% = 12025,44 грн.) протягом 3-х днів з дати підписання Договору; 2 –100% від вартості фактично наданих послуг, згідно з Актом, за вирахуванням авансового платежу (тобто 196536,84 грн. –12025,44 грн. = 184511,40 грн.) протягом 5 днів після підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт виконання зобов’язань за Договором з боку позивача, про що сторонами був укладений та підписаний приймально-здавальний акт від 07.05.2009, відповідно до якого їх вартість (з ПДВ) склала 196536,84 грн.

Отже, відповідач зобов’язаний був оплатити надані йому послуги щодо розміщення Судна біля причалу №22 в сумі 12025,44 грн. (аванс) –в строк до 17.01.2009, а решту (184511,40 грн.) –в строк до 12.05.2009.

Доказів оплати послуг позивача відповідачем не надано.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що спірний договір підписаний ним під впливом тяжкої обставини. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України діє принцип презумпції правочину, тому за відсутності відповідного судового рішення договір про надання послуг №14/01/09 від 14.01.2009 є правомірним, а відтак в силу статті 629 Цивільного кодексу України –є обов’язковим для виконання сторонами, в тому числі відповідачем.

Так само судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на примусове утримання судна позивачем.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування –це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із встановлених обставин, доводи відповідача стосовно примусового утримання позивачем т/х "Sandra-1" біля причалу №22 в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належним чином не підтверджені. Натомість факт надання позивачем відповідних послуг в сумі 196536,84 грн. підтверджено матеріалами справи, а саме Додатковою угодою №5 від 15.04.2009 (арк.с. 16) та приймально-здавальним актом т/х "Sandra-1" від 07.05.2009 (арк.с. 17).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 196536,84 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7887,73 грн. Суд вважає вимоги позивача в цій частині позову такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з умов Договору (пункт 2.2 Договору), відповідач мав сплатити за надані йому послуги авансовий платіж у розмірі 35% від вартості послуг (12025,44 грн.) протягом 3 днів від дати підписання Договору (17.01.2009), решту (184511,40 грн.) –протягом 5 днів після підписання Акта приймання-здачі наданих послуг (12.05.2009).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що при простроченні Замовником платежів більш 10 днів з моменту отримання рахунку Замовником, Замовник сплачує пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочення платежу від недоплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи рахунок №26 від 30.01.2009 на суму авансового платежу –12025,44 грн. (арк.с. 118) та рахунок №53 від 27.02.2009 на суму 71291,56 грн. (арк.с. 116) станом на день прийняття рішення судом відповідачем не сплачені. Тобто умови, за яких нараховується пеня (пункт 3.3. Договору), настали. Отже, нарахування пені є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд зазначає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства України та умов Договору, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7887,73 грн. підлягають до задоволення у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 196536,84 грн. та сума пені –7887,73 грн., а всього 209727,70 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База технічного обслуговування флоту –Південь" (ідентифікаційний код 35797541, 99022, місто Севастополь, вул. Горпищенка, 54/20; п/р 2600734479001 в СВ №1 ЗАТ "Банк-Петрокоммерц Україна", МФО 300120) на користь Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (ідентифікаційний код 32897734, 99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2; п/р 2600511 в СФ Першого українського міжнародного банку, МФО 308092) заборгованість в розмірі 209727,70 грн. (двісті дев'ять тисяч сімсот двадцять сім грн. 70 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2097,28 грн. (дві тисячі дев’яносто сім грн. 28 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. (триста п'ятнадцять грн. 00 коп.).

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

          Рішення оформлено згідно

          з вимогами ст. 84 ГПК України

та підписано 01.12.2009.

Розсилка:

1.          ВАТ "Морський індустріальний комплекс"

                              (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2)

2.          ТОВ "База технічного обслуговування флоту –Південь"

                              (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 54/20)

3.          ТОВ "Стівідорна компанія "Авліта"

                              (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

4.          Справа