Ухвала суду № 69424282, 15.09.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4926/17

Провадження № 2/206/1245/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2017 суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав.

За результатами розгляду поданого цивільного позову позивач просила суд визнати незаконними дії державного реєстратора, скасувати рішення державного реєстратора, скасувати державну реєстрацію прав. В обґрунтування юрисдикції розгляду даного позову місцевим загальним судом позивач посилалась на позицію Верховного Суду України викладену в постанові № 21-41а16 від 14.06.2016 за позовом ОСОБИ_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_3, держреєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ТОВ «Сол-Істейт» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису, згідно змісту якої «спірні правовідносини повязані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК».

Так, згідно з ч. 1 ст. 3607 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихп. п. 1, 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, суддя вважає за доцільне відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 справа №21-41а16, з огляду на наступне.

Частиною 1ст. 17 КАСвстановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У частині 1ст. 3 КАС Українивизначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно абзацу 7 частин1ст. 3 КАС Українисуб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, в тому числі, з іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У вищенаведеному рішенні Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим, так як спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку Позивача, умов цивільно-правової угоди.

Поряд із цим, у межах поданої позовної заяви, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є безпосередньою підставою для звернення до суду. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мала права приймати спірні рішення та вчиняти спірні реєстраційні дії з нерухомим майном.

Отже суддя звертає увагу, що у межах даної справи виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди не є безпосередньою підставою для звернення до суду. Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій відповідача як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, яка у межах спірних правовідносин діяла як суб'єкт владних повноважень.

Такий висновок судді кореспондується із позицією Верховного Суду України, що неодноразово була викладена у відповідних рішеннях, у тому числі, у справі № 816/1774/15 (постанова від 25.04.2017).

В той же час, п. 1ч. 2 ст. 122 ЦПК Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене в сукупності, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 14.06.2016 у справі №21-41а16 та необхідності відмовити у відкритті провадження у справі оскільки подана позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Маштак