Ухвала суду № 69423503, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/28228/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

за касаційною скаргою Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області (далі - Чортківська ОДПІ) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, про: визнання протиправним та скасування вимоги Чортківської ОДПІ №Ф-0004481702 від 3 лютого 2016 року про сплату боргу (недоїмки); визнання протиправним та скасування рішення відповідача №0004701702 від 11 лютого 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 - самозайнята особа, зареєстрований Тернопільським обласним управлінням юстиції, отримав свідоцтво Міністерства юстиції України про право зайняття нотаріальною діяльністю від 19 січня 1998 року та зареєстрований Управлінням юстиції в Тернопільській області приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу з 28 січня 1999 року.

Чортківська ОДПІ провела документальну планову виїзну перевірку діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3 за період з 1 січня 2012 по 31 грудня 2014 року, про що складено відповідний акт.

За результатами проведення вказаної перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ)та встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% на загальну суму 468 166,49 грн, в т.ч. за 2012 рік - 126 465,63 грн, за 2013 рік - 148 394,86 грн за 2014 рік - 193 306,00 грн, що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 162 453,78 грн, в т.ч. за 2012 рік на суму 43 883,57 грн, за 2012 рік на суму 51 493,03 грн, за 2014 рік на суму 67 077,18 грн, яке підлягає сплаті.

На підставі зазначеного акта перевірки Чортківською ОДПІ винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 3 лютого 2016 року №Ф-0004481702, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 162 453,78 грн та рішення від 11 лютого 2016 року №000470102 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у сумі 23 208,38 грн.

Відповідно до пункту 5 частини І статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону №2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 вказаного Закону).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац 4 частини 8 статті 9 Закону). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Згідно з підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Податкового кодексу України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Аналогічні правові норми щодо порядку ведення Книги обліку доходів і витрат містяться у наказі Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за №1686/24218, який є чинним на даний час.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Пунктом 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України від 09.09.2013 року №454, передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку №454.

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку №454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що жоден із вказаних нормативних актів не вимагає від позивача проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, єдиною вимогою виступає відповідність річній податковій декларації.

Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що ОСОБА_3 занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску, проте не враховано механізм формування позивачем звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Закону №2464-VІ єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, оскільки Податковим кодексом України передбачений виключний перелік податків та зборів.

Чортківська ОДПІ прийняла до уваги надану позивачем в деклараціях про майновий стан і доходи за минулі роки інформацію в частині суми чистого оподаткованого доходу, яка в подальшому поділена на 12 місяців і, таким чином відповідач визначив середньомісячний річний оподаткований дохід, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто застосував максимальну базу нарахування єдиного внеску.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем протягом 2012-2014 років правильно, вчасно та в повному обсязі, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачено відповідні суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а Чортківською ОДПІ дані обставини, при проведені перевірки та складанні акту, протиправно не враховані.

Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, тому підстав до їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

Ю.К. Черпак

І.В.Штульман